Державотворення в сучасній правовій державі не можливе без налагодженої та ефективної системи захисту прав громадян. Актуальність цього питання випливає через те, що адміністративній системі державних органів України притаманний надмірний бюрократизм. При взаємодії громадянина, який не має юридичної освіти, з адміністративними органами в останнього виникає багато непорозумінь у питаннях заповнення документів та процедур діловодства. Для цього українське законодавство в Законі України «Про звернення громадян» закріпило процедуру, яка полегшує співпрацю громадянина з державними органами.
Порядок реалізації права громадян на звернення досліджувався багатьма науковцями як у загальнотеоретичному, так і прикладному аспектах. Цьому питанню присвячено роботи сучасних учених-адміністративістів Ю.П. Битяка, С.В. Ківалова, Л.М. Липачова, А.В. Новикова, В.П. Таранухи, В.П. Яценка та багатьох інших.
Така гарантія, як порядок реалізації права громадян на звернення, знайшла місце і в загальній теорії адміністративного процесу, і на законодавчому рівні, більше того, вона є конституційною. Так, ст. 40 Конституції України закріплює загальне право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін.
Проте, незважаючи на достатню нормативну базу для реалізації права на звернення громадян, не вистачає повної та послідовної процедури, яка повинна включати порядок подачі звернення і прийняття його до розгляду; порядок розгляду справи, в тому числі збирання та надання всієї значущої інформації сторонам; слухання (як формальне, так і неформальне), а також порядок вирішення справи в адміністративному суді.
Одним із важливих напрямів удосконалення адміністративно-процесуальних норм є регламентація механізму розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян, що сприяло б зміцненню правового статусу громадянина, посиленню охорони його прав і законних інтересів, відновленню їх у разі порушення.
Позитивним є те, що в механізмі розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян передбачено спосіб забезпечення прав громадян у разі подання звернення до адміністративного органу, який не уповноважений вирішувати таку категорію справ. У цьому разі звернення в п’ятиденний строк пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що одночасно повідомляється громадянину, який подав звернення.
Звернення громадян спрямовані на реалізацію конкретних суб'єктивних прав; виконання обов'язків; отримання суб'єктивного права, якого особа не має, але на яке може претендувати згідно з чинним законодавством; захист прав і законних інтересів від неправомірних дій з боку інших осіб. Відповідно до цього в ст. 3 Закону «Про звернення громадян» визначено три види звернень: пропозиція (зауваження), заява (клопотання) і скарга. З метою вирішення зазначеної проблеми слід визначити природу заяви і скарги як форми звернення до органів публічної влади і одного з видів конфліктних проваджень в адміністративному процесі.
Заява не дає можливості виокремити публічно-правовий конфлікт (спір) як предмет розгляду в адміністративному суді. Шляхом використання такого виду звернення, як заява, відбувається реалізація суб'єктивних прав громадян. Звернення із заявою до органів державної влади та місцевого самоврядування слід розглядати як одну з форм взаємодії громадян з органами публічної влади.
Особливим видом звернень громадян виступає скарга. На перший погляд, саме скарга може виступати підставою порушення адміністративної справи в суді. До того ж, відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
До звернень громадян законом висуваються певні вимоги. Вони містяться в ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Так, у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання не можливо, керівник вищого органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.
Зазначимо, що законодавець приділяє особливу увагу організаційним діям, що відбуваються на першій стадії провадження. Для забезпечення громадянам безперешкодної можливості звертатися зі зверненнями встановлюється і на законодавчому рівні закріплюється особлива форма прийому пропозицій, заяв, скарг – особистий прийом громадян.
Наступним аспектом, що вимагає належного закріплення на законодавчому рівні, є окреме оскарження поведінки службовців (службових або посадових осіб) адміністративного органу. Йдеться про оскарження таких дій службовців, як тяганина, образи або бездіяльність (відмова у перевірці правильності заповнення документів, повноти пакету документів, ненадання інформації, яка сприяла б громадянину в реалізації своїх прав та свобод, тощо).
Зазвичай скарги на дії чи бездіяльність посадових осіб адміністративного органу обмежуються процедурою внутрішнього розгляду скарг, а саме зверненням до безпосереднього начальника певного службовця. Проте, як показує практика, через низку суб’єктивних причин не завжди скарга на посадову особу адміністративного органу безпосередньому начальнику дає очікуваний результат. Тому як альтернативу вважаємо доречним запозичити досвід ФРН, Польщі й Нідерландів і законодавчо передбачити створення спеціальних комісій з розгляду скарг стосовно посадових осіб адміністративних органів, запорукою ефективності роботи яких буде їхня неупередженість.
Аналіз процесуальних норм законодавства про персональну відповідальність посадових осіб адміністративного органу за порушення встановленого порядку розгляду пропозицій, зауважень та скарг, формально-бюрократичне ставлення до обов’язків, проступки, упущення та інші дії, що виключають можливість реалізації громадянином своїх прав та свобод, дає змогу виділити як адміністративно-процесуальні гарантії порядок реалізації відповідальності зазначених суб’єктів за вказані дії.
Специфіка порядку реалізації відповідальності посадових осіб адміністративних органів за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов’язків, що призводить до неможливості реалізації громадянином своїх прав та свобод, обумовлена специфікою адміністративного права як галузі і полягає в тому, що така відповідальність є неоднорідною і включає в себе перелік видів відповідальності: кримінальної, адміністративної, цивільної, матеріальної, дисциплінарної. Це обумовлює й різний порядок реалізації відповідальності посадових осіб адміністративних органів. І якщо порядок кримінальної відповідальності розкрито кримінально-процесуальним, а цивільної відповідальності – цивільно-процесуальним законодавством, то адміністративна, дисциплінарна і матеріальна відповідальності різняться залежно від видів процедур.
На практиці проведення службового розслідування де-юре не припиняє дії адміністративного органу, проте де-факто вирішення питань, пов’язаних із реалізацією прав та свобод громадянина, затримується в часі через низку причин, пов’язаних із відстороненням посадової особи адміністративного органу від роботи, перевірками, зайнятістю чи необізнаністю зі специфікою праці співробітників, призначених тимчасово виконувати обов’язки замість відстороненого, тощо. Оскільки часто від результатів такого розслідування залежить можливість реалізації чи відновлення наданих громадянину прав і свобод, необхідно, крім встановлення строку проведення службового розслідування, закріпити можливий порядок реалізації громадянином своїх прав під час розслідування, а також порядок виконання обов’язків, покладених на відсторонену від службових справ особу.
Отже, можна сказати, що така форма реалізації та захисту прав громадян, як звернення, є дуже важливою в процесі механізму розвитку України як правової держави.
Джерела:
1. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовт. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 257.
2. Бойко І.В. Правовий статус громадянина у сфері виконавчої влади : автореф. дис… на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07.– Х. : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2001. – 19 с.
3. Бородін І. Про сутність адміністративної юстиції // Право України. – 2000. – № 2.
4. Янюк Н. В. Співвідношення понять «посадова особа» і «службова особа» в адміністративному праві // Виконавча влада і адміністративне право ; за заг. ред. проф. В.Б. Авер'янова). – К., 2002. – С. 408.
5. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / Колпаков В.К., Кузьменко О.В. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
6. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
7. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Галлиган Д., Полянский В.В., Старилов Ю.Н.. – М. : Юристъ, 2002. – 410 с.
8. Солодаренко М.А. Гарантії та засоби забезпечення законності у державному управління: зміст і співвідношення понять // Часопис Київ. ун-ту права. – 2005. – № 4. – С. 141–147.
9. Про державну службу : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
10. Тарануха В.П. Посилення гарантій та підвищення персональної відповідальності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади при розгляді звернень громадян // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2001. – № 5.
e-mail: timashovv@bigmir.net
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
