1. Інформація про ознаки події, злочинця, який вчинив убивство і зник з місця злочину, винятково важлива для своєчасного розкриття такого злочину, тому з моменту отримання повідомлення про вбивство, перед органами внутрішніх справ виникає завдання активного збору й використання даних про передбачуваного злочинця. Отримання й обробка таких даних є завданням слідчого, оперативних працівників карного розшуку, фахівців запрошених до проведення огляду місця події.
2. Основними джерелами відомостей про невідомого злочинця, який вчинив убивство можуть бути результати огляду місця події, слідчого огляду речових доказів, вивчення окремих слідів на місці події, результати судових експертиз, показання потерпілого, свідків, підозрюваних у разі групового вчинення злочину, результати оперативно-розшукових заходів, перевірки за криміналістичними обліками та інше.
3. Метою встановлення ознак невідомого злочинця, який вчинив вбивство є його пошук, а також звуженню кола підозрюваних осіб. Відомості про структуру папілярних узорів рук, особливі прикмети, зліпки з об’ємних слідів різних ділянок тіла або взуття, в подальшому можуть також використовуватися й для ідентифікації людини, її одягу та взуття (Образцов В.О., 1997 р.).
4. Ставити й виконувати завдання, пов’язані із встановленням ознак невідомого злочинця який вчинив убивство, доцільно з моменту початку вивчення слідів і обстановки місця події. При виконанні цього завдання слідчому надають допомогу фахівці, які в якості спеціалістів приймають участь в огляді.
5. Галузями спеціальних знань, які містять головні вихідні дані для одержання відомостей про злочинця за його слідами є судова медицина, стоматологія, антропологія, біомеханіка, дерматологія, ортопедія й низка інших. Так, у судовій медицині, наприклад, розроблені методики визначення групових ознак людини за плямами крові, слини, сперми, поту, волоссям, методики встановлення механізму заподіяння тілесних ушкоджень і низка інших. Стоматологія містить відомості про вікові, патологічні й професійні ознаки зубів, які можуть відобразитися в слідах, що виявлені на окремих об’єктах. Антропологія містить у собі значний розділ морфології людини, зокрема, детально розроблені класифікації ознак зовнішності, відомості про будову шкірного покриву й опорно-рухового апарата. Біомеханіка займається вивченням закономірностей взаємодії різних частин людського тіла, а також механізму взаємодії людини з навколишнім матеріальним середовищем. Дерматологія містить відомості про різноманітні патологічні зміни шкіри людини, в ортопедії є розділи, присвячені особливостям ходи здорових і хворих осіб (Хазієв Ш.М., 1986 р.).
Варто відзначити, що багато вихідних даних для встановлення ознак людини за її слідами, наявні в зазначених неюридичних науках, щільно увійшли до змісту криміналістичних рекомендацій і їх використання не вимагає залучення фахівців саме із цієї області (так, на даних антропології заснований метод встановлення зросту людини за слідами ніг, однак він цілком доступний і широко відомий експертам-криміналістам).
6. Отримані відомості про ознаки невідомого злочинця, який вчинив убивство, потребують ретельної перевірки й оцінці. При цьому вирішуються такі завдання: чи відносяться отримані дані до однієї особи (при встановленні факту вчинення вбивства двома й більше особами з’ясовується правильність групування даних); чи немає протиріч у результатах дослідження різних видів слідів; яка ступінь вірогідності, конкретності даних про ознаки злочинця; які з ознак на даний час уже могли зникнути або істотно видозмінитися.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
