Однією з причин неефективної боротьби із умисними вбивствами є недостатня розробка криміналістичного аспекту пошуково-пізнавальної діяльності, зокрема, по встановленню осіб, які вчинили вбивства в умовах неочевидності. Невипадково слідчі одностайно відмічають, що наявні у їх розпорядженні методичні рекомендації мають суттєві недоліки, не вміщують у достатньому об`ємі інформації, яка необхідна для їх практичної діяльності. Все це висуває вказану багатопланову проблему в коло актуальних напрямків, як теоретичних, так і прикладних криміналістичних досліджень. До вказаних досліджень і слід віднести роботи, пов`язані з формуванням криміналістичної типології серійних сексуальних убивць.
Проведені дослідження дали змогу виділити три криміналістичні групи сексуальних убивств: 1) убивства, що вчиняються з метою досягнення або переживання сексуального оргазму; 2) убивства, що вчиняють з метою придушення опору або криків жертви про допомогу при вчиненні статевого злочину; 3) убивства, що вчиняються з метою приховання вчиненого статевого злочину.
Перша група сексуальних убивств – убивства, що вчиняються з метою досягнення або переживання сексуального оргазму. В основному – це некро-садистські убивства та убивства в момент насильства з метою досягнення максимального оргастичного відчуття.
З врахуванням того, що сексуальні вбивства даної групи вчиняють, як правило, особи з психічними захворювання (психопатія, шизофренія, олігофренія, органічні пошкодження головного мозку, епілепсія, алкоголізм), в межах даної групи убивств виділяються два типи убивць: «психопат», «шизофренік-олігофрен».
Для «психопатів» характерними є: завчасний вибір майбутньої жертви, встановлення психологічного контакту, входження в довіру, використання традиційних способів заманювання жертви у безлюдне місце (обіцянка пригостити солодощами, показати тварин, прохання допомогти по господарству тощо), подолання психологічного та фізичного опору при вчиненні вбивств, повтори, автоматизм дій, стереотипність, застосування одного і того ж знаряддя злочину при вчиненні серії убивств; несподіваний або негайний перехід до агресії при відмові потерпілих вступити у статевий зв’язок або спроби опору. Знаряддя убивств «психопатом», як правило, завчасно підбираються.
Дії, пов’язані із задоволенням сексуального потягу: вирізання статевих органів жертв, переодягання злочинця у одяг жертви протилежної статі; вчинення над трупом дій, що мають характер певного ритуалу; розкидання частин тіла та речей жертви на місці події тощо. З місця події забираються сексуальні фетиші – частини тіла, предмети та речі жертви.
Характерними способами приховання злочину є: спотворення, розчленування трупа; приховання трупа шляхом закопування на незначну глибину або просто прикидання снігом, листям, хмизом тощо; якщо використовується дача неправдивих показань та неправдиве алібі, то тільки на початкового етапі розслідування.
«Шизофреніки-олігофрени» вчиняють сексуальні вбивства без психологічного контакту із жертвою. При цьому їх поведінка характеризується збудженням, вульгарністю, примітивізмом, крайньою зухвалістю, яка проявляється всупереч здоровому глузду.
Місцями нападу є дитячі садки, школи, під’їзди, квартири потерпілих, вулиці міст тощо. При цьому сексуальні вбивства вчиняються, іноді, у несприятливих для сексуальних дій місцях та умовах: на снігу, в мороз, дощ, в присутності оточуючих або їх недалекому знаходженні.
Характерними способами вбивства є: відсічення голови сокирою; перегризання або перерізання ножем горла, одночасне нанесення великої кількості ушкоджень у життєво важливі органи. При цьому використовуються найбільш доступні знаряддя вбивств (кухонний ніж, ножиці, скальпель, шило, сокира тощо).
Характерними пошкодженнями на трупах є: надмірні, немотивовані, неспіврозмірні з опором жертви пошкодження колюче-ріжучими знаряддями; протиприродний інтерес до будови тіла та його нутрощів; вирізання окремих внутрішніх органів; зняття шкіри з окремих ділянок тіла; відкушування язика, носа, вух та інших частин тіла тощо.
Дії, що супроводжують статеве задоволення: введення статевого члена у спеціально зроблені надрізи на тілі, надання трупам непристойних поз, поїдання ампутованих частин тіла, пиття крові, обмазування себе кров’ю вбитих, написи кров’ю тощо.
Дії по прихованню злочину, як правило, відсутні або незначні, інколи носять безглуздий характер.
З місця події забираються речі, що не мають цінності (ґудзик, цукерка, їжа тощо).
Друга група сексуальних убивств – це убивства, що вчиняються з метою придушення опору або окликів жертви про допомогу при вчиненні статевого злочину.
В межах даної групи вбивств виділяються два типи сексуальних убивць: «мисливець», «імпульсивний».
«Мисливці» нападають на жертву раптово, сексуальні дії вчиняють відносно незнайомих осіб. Загальний характер злочинних дій «мисливця» характеризують завчасно сплановані дії, ретельно прихований злочин, відсутність очевидців. Дії злочинця складаються з одного прийому, насильство просте і однобічне. Характерна виробленість прийомів нанесення пошкоджень: нанесення мінімальної кількості пошкоджень, однак таких, що відразу позбавляють жертву свідомості. Способи задоволення статевої пристрасті особливостей не мають, в основному це статевий акт у звичайній або збоченій формі. «Мисливці» використовують хоча і не спеціально виготовлені знаряддя, однак спеціально пристосовані і зручні для вчинення вбивств. З місця події забирають гроші, коштовні предмети і прикраси.
Другу категорію сексуальних убивць становить тип «імпульсивний». Агресивні дії такого типу вбивці направлені як на жінок, так і чоловіка, співмешканця, знайомого жертви тощо. Убивство жінки в даному випадку поєднується з жорстоким побиттям, нанесенням множинних тяжких тілесних пошкоджень. Об’єкт сексуальної агресії, як правило, – особи знайомі злочинцю. Для убивці типу «імпульсивний» характерне знаходження під час вчинення злочину в стані сильного алкогольного сп’яніння. Ці вбивці дуже рідко намагаються приховати сліди злочинів; своїх дій, як правило, пояснити не можуть, для них вони були неочікувані.
Загальний характер нападу «імпульсивного» типу сексуального вбивці характеризується імпульсивністю, вчиняється під впливом першого збудження, неподалік від багатолюдних вулиць, без особливої турботи про власну безпеку, незалежно від оточення. Фізичний напад відзначають грубі прийоми, направлені на позбавлення цілісності тіла людини, дуже інтенсивний напад насичений застосуванням цілої групи насильницьких дій: удари ножем, биття руками та ногами тощо. Пошкодження наносяться з метою спричинити потерпілій особливі страждання. Відмінними ознаками пошкоджень є їх велика чисельність, хаотичність, розміщення буквально по всій ділянці тіла, їх видима безглуздість. Трупи залишаються на місці події, без використання способів і засобів приховання. Знаряддями вбивств є підручні засоби. Речі жертв з місця події, як правило, не забираються.
Третя група сексуальних убивств – убивства, що вчиняються з метою приховання вчиненого статевого злочину.
В межах даної групи вбивств виділяються три типи сексуальних убивць: «судимі», «неповнолітні», «нетипові».
Для вбивці типу «судимий» характерна судимість за статеві або інші злочини проти особи, хуліганство. «Судимі» обізнані з тонкощами кримінально-процесуального доказування і ретельно приховують злочини, активно протидіють слідству. Злочинні дії «судимих» відрізняються сексуальною нестриманістю і розпущеністю, вони відкрито і цинічно чіпляються до осіб з вимогами вступити з ними в інтимні стосунки, серед свого оточення «смакують» розповідями про подробиці інтимно-сексуального характеру, будь-які теми розмов зводяться до сексуальної проблематики. Цей тип злочинців через відбування в місцях позбавлення волі не мав змоги задовольнити сексуальні потреби в нормальній формі; замінником нормальних статевих відносин часто були мастурбація або гомосексуальні акти з іншими засудженими. Сформовані аномальні сексуальні звички призводять до реалізації статевого задоволення агресивним та неприродним способом. Дана категорія осіб відрізняється грубістю, цинізмом, відсутністю моральних установ, жорстокістю до оточуючих. Загальний характер дій – нахабний, грубий, неочікуваний і жорстокий; характер нападу, як правило, з прагненням до миттєвого відключення свідомості, видима відпрацьованість прийомів. Жертва заманюється, з надзвичайною обережністю. Напади відбуваються у різних місцях району, значно віддалених один від одного, підбираються малолюдні і важкодоступні місця.
Способом учинення вбивства найчастіше є: задушення петлею або руками, при цьому іноді відчувається наявність навику у придушенні; нанесення ушкоджень колюче-ріжучими засобами, пошкодження наносяться відпрацьовано у життєво важливі органи. Знаряддя убивств спеціально пристосовані: петля-удавка, ніж з викидним лезом тощо.
Характерно викрадення або пограбування жертви жорстоким способом: виривання у потерпілих коштовних коронок разом із зубами, виривання сережок з вух жертви, зривання з шиї коштовних ланцюжків, відрізання пальців з перснями. Завжди забираються дорогоцінні предмети.
Дії «неповнолітнього» носять в основному відкритий характер. Убивства вчиняються у місцях, де концентрується молодь: клуби, парки, підвали, горища, альтанки, пустирі, спортивні майданчики. Слідова картина відрізняється наявністю на місці злочину слідів рук, характерних для неповнолітніх, слідів взуття малих розмірів та видів характерних для молоді; слідів молодіжних транспортних засобів. Залишенням на трупі або поблизу записок, надписів символічного або ж непристойного характеру.
Нерідко неповнолітні вчиняють групові сексуальні убивства. Більшість учасників такої групи є жителями одного району, добре знайомі один з одним по дому, а іноді пов’язані спільним навчанням. Якщо перші злочини, вчинені групою неповнолітніх, не вдалося розкрити, то далі неповнолітніми часто вчиняються серійні злочини різної категорії: розбійні напади, зґвалтування, хуліганство, крадіжки, пограбування тощо. Ці злочини вчиняються один за одним з невеликим інтервалом в часі, до тих пір, поки групу неповнолітніх не затримають. Групові сексуальні убивства неповнолітніми, як правило, вчиняються неподалік від місця помешкання.
Третій тип сексуальних убивць вказаної групи – «нетипові». Це особи з відносно позитивними характеристиками. До них відносяться вітчим, який вчинив сексуальні дії з дитиною; молода людина, яка запросила дівчину у гості і зґвалтувала; сусід, що зґвалтував неповнолітню тощо. Майже всі сексуальні вбивства цієї групи вчиняються в стані алкогольного сп’яніння. «Нетипові» майже завжди вчиняють вбивство з метою приховати вчинений статевий злочин, вони раніше, як правило, не судимі, за місцем проживання і роботи характеризуються позитивно.
Вказані злочинці вчиняють убивство, як правило, підручними знаряддями. Майже у всіх випадках застосовуються прийоми приховання трупа (розчленування трупа, закопування трупа у землю, прив`язування до трупа тягаря і скидання у водоймище, спалювання, розкидання частин трупа на значній території одна від одної тощо). З метою приховання злочину використовуються такі прийоми: завідомо неправдиве повідомлення; створення неправдивого алібі; маскування сексуального мотиву вбивства.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
