1. Проведений нами аналіз поглядів науковців на процесуально-тактичні умови проведення відтворення обстановки і обставин події при розслідуванні незаконного поводження з вогнепальною зброєю, дозволив виділити такі криміналістичні рекомендації: 1) слідчу дію можливо проводити тільки з особою, яка раніше була допитана про обставини, які перевіряються; 2) неприпустиме приниження гідності осіб, які беруть в ній участь, та створення небезпеки для їх здоров’я або життя; 3) неприпустимо під видом цієї слідчої дії закріпляти отримані зізнання у вчиненому злочині, шляхом ознайомлення особи з деталями обстановки вчиненого злочину; 4) проводити дослідні дії необхідно в умовах, максимально наближених (подібних) до тих, в яких мала місце подія або факт, який встановлюється; 5) необхідно проводити безпосередньо активні дії, максимально схожих на ті, які відбувалися в процесі події, яка перевіряється; 6) необхідна багаторазовість повторення (проведення) однорідних дослідів; 7) проводити досліди необхідно в декілька етапів; 8) понятих слід підбирати таких, щоб могли розуміти, пам’ятати складні нюанси слідчої дії, засвідчити хід і результати перевірки, а згодом при потребі підтвердити, що дійсно особа, дії якої перевіряються, самостійно, без підказки збоку, демонструвала певні дії; 9) під час слідчої дії неприпустимі навідні запитання та підказки про напрям та подальший маршрут руху, чи дії в певній обстановці; 10) звукозапис, відео- чи фотозйомка при фіксації ходу і результатів перевірки показань на місці повинні проводитися таким чином, щоб було зрозуміло, що особа з якою проводиться перевірка, йде попереду групи і саме ця особа визначає напрям і маршрут руху (Бєлкін Р.С., Стратонов В.М., Центров Є.Є. та ін.).
2. Відтворення обстановки і обставин події у вигляді слідчого експерименту — це слідча дія, яка полягає в проведенні спеціальних дослідів з метою перевірки зібраних у справі доказів, перевірки й оцінки слідчих версій про можливість або неможливість існування тих або інших фактів, які мають значення для справи. Проведення слідчого експерименту вимагає ретельної підготовки, яка містить у собі: визначення мети експерименту; визначення змісту, способів і послідовності проведення досвідів; з’ясування умов, у яких будуть проводитися досліди; підбір необхідних знарядь, інструментів, предметів; вибір учасників; перевірка наявності й готовності техніко-криміналістичних засобів.
3. По справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю слідчий експеримент, найчастіше, проводиться з метою встановлення можливості вчинення підозрюваним (обвинувачуваним) конкретних дій — виготовлення того або іншого зразка зброї. Як правило, тактика проведення слідчого експерименту в таких випадках нескладна й не вимагає значної підготовчої роботи. Головною особливістю є не тільки обов’язкова участь підозрюваного (обвинувачуваного) у проведенні експерименту, але й виконання дослідів (робота на верстаті, з інструментами) ним самим. Перш ніж провести дослідні дії, від підозрюваного (обвинувачуваного) необхідно отримати згоду на участь у слідчому експерименті, тому що перевірятися повинні навички, і вміння саме його, а не кого-небудь іншого.
Навіть якщо на допиті підозрюваний або обвинувачуваний зізнався, що він уміє виконувати зазначені дії, слідчий повинен бути готовим до того, що він з метою дезорієнтації слідства може імітувати своє невміння їх виконувати. Слідчий експеримент, який складається з кількаразового повторення дослідних дій, дозволяє «відновити маскуємі дії», тому що динамічний стереотип професійних навичок досить стійкий і важко піддається зміні.
4. Вивчення нами судово-слідчої практики про незаконне поводження з вогнепальною зброєю показало, що мотивами відмови від участі в перевірці показань на місці підозрюваним (обвинувачуваним) можуть бути такі: 1) небажання давати показання проти себе, своїх близьких родичів чи друзів; 2) боязнь викриття неправдивих показань даних в процесі допиту; 3) знаходження під впливом збоку співучасників злочину або інших осіб; 4) небажання допомагати слідству, в основному через негативне відношення до правоохоронних органів; 5) бажання приховати свої дії, які були вчинені на місці перевіряємого злочину; 6) небажання з’являтися на місці події вдруге через психотравмуючу ситуацію.
Слід враховувати, що згода допитуваного брати участь в проведенні перевірки показань на місці, може бути продиктована не завжди тільки бажанням допомогти слідству, але й іншими інтересами (протидія розслідуванню), зокрема намаганням: 1) встановити зв’язок із співучасниками або іншими особами; 2) вчинити втечу; 3) знищити сліди злочину; 4) фальсифікувати інформацію, з метою направити слідство по неправильному шляху (показати місця, які немають жодного відношення до події); 5) опинитися за межами місць тимчасового утримання, що характерно для осіб, які утримуються у слідчих ізоляторах.
5. Хід і результати відтворення обстановки і обставин події по справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю ретельно фіксуються в протоколі. Для забезпечення наочності проведених дослідів, розповіді, показів і оглядів доцільно використовувати відеозйомку.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
