1. При нібито стихійності процесу інтеграції досягнень природничих і технічних наук у криміналістику і випадковості прояву у цьому процесі окремих фактів, усе ж, він об’єктивно обумовлений і протікає в рамках цілком визначених закономірностей, які характеризують, зокрема, механізм інтеграції, найважливішою складовою якого є його напрями.
2. Різноманіття злочинів за видами, способами та засобами вчинення, обумовлюють багатоаспектність процесу інтеграції досягнень інших наук у криміналістику, об’ємність і структурну складність такого процесу. Це в свою чергу дає підставу наперед стверджувати, що в тих чи інших межах усі галузі науки, точніше їх досягнення можуть становити інтерес для криміналістики, що знаходить своє підтвердження при аналізі її інтеграційних зв’язків у загальній системі наукового знання чи основних напрямів інтеграції в неї досягнень інших наук.
3. Проблема напрямів інтеграції досягнень інших наук у криміналістику, докладно розкрита в криміналістичній літературі. Їй приділяли увагу Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, В.Г. Гончаренко, Р.В. Гурак, А.В. Іщенко, В.К. Лисиченко, М.Я. Сегай, М.О. Селіванов й інші науковці та практики.
Так, аналізуючи теоретичні аспекти цієї проблеми і результати її дослідження попередниками, науковці виділили більше десяти напрямів інтеграції наукових знань у криміналістику. Зокрема: перенесення ідей і уявлень (на евристичному рівні); використання поняттєво-концептуального апарата; формування комплексних міждисциплінарних проблем і напрямів досліджень, формування нових наукових дисциплін «межового» типу (міжгалузевих); зближення наук, які різняться своїми предметними галузями і науковими дисциплінами різних типів — фундаментальних і прикладних; універсалізація засобів мови науки, вироблення регіональних загальнонаукових форм і засобів пізнання; посилення взаємодії між філософськими і нефілософськими (окремонауковими) знаннями, посилення інтегративної ролі філософії (Аверьянова Т.В., 1994 р.).
4. В цілому можна погодитися з вищевказаним підходом до класифікації напрямів інтеграції, де як ми бачимо, зроблено акцент на теоретичних та наукознавчих аспектах проблеми, що безумовно, важливо для пізнання механізму формування системи криміналістичних знань, зростання самопізнання науки. Однак, на нашу думку, цільове призначення будь-якої науки, особливо прикладної, якою є криміналістика, — це служіння практиці. В підсумку криміналістична практика є основним замовником і споживачем тих знань, які інтегруються з інших наук через криміналістику. Така обставина, на нашу думку, дає підстави для диференціації основних напрямів інтеграції досягнень інших наук у криміналістику на дві великі групи — пізнавальний та діяльнісний.
5. На пізнавальному рівні інтеграція є засобом і джерелом формування окремонаукової методології. При цьому знаходять свою реалізацію основні, базисні положення матеріалістичної діалектики з урахуванням особливостей спеціального наукового знання, реалізуються можливості філософії як науки, яка покликана розробляти методологію взаємодії наук, вишукувати і діалектично досліджувати природу стиків, переходів між різними галузями знань, діалектичні перетворення протилежностей, механізм роздвоєння єдиного і методологію пізнання суперечливих моментів. На цьому рівні найбільш значимі зусилля вчених-криміналістів навчальних закладів.
6. Інтеграція досягнень інших наук у практику розкриття та розслідування злочинів, тобто на діяльнісному рівні, характеризується цільовою діяльністю по розробці криміналістичних засобів і методів, їх впровадженню в зазначену практичну діяльність. При цьому саме емпірично (практично) реалізується у вигляді певного результату потенціал криміналістики, накопичений нею як наукою на пізнавальному рівні. При цьому розкривається зміст того, що прийнято називати «зв’язком науки з практикою». Цей зв’язок базується не тільки на цілком криміналістичних знаннях, але і на знаннях інших наук. Цей зв’язок ініціює інтерес криміналістів до знань, які не відносяться до предмета криміналістики, але без яких важко собі уявити не тільки практичну реалізацію знань, які інтегруються в неї, але і саморозвиток даної науки.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
