Особливість слідів об’єктів біологічної природи, зокрема крові, які вилучаються під час розслідування сексуальних убивств, полягає в тому, що вони малопомітні й з часом можуть змінювати свої властивості. Під час взаємодії із зовнішнім середовищем під впливом сонячного світла, атмосферних і інших явищ вони піддаються гнилісним та іншим деструктивним змінам, втрачають низку ознак, які їх індивідуалізують. Під час вчинення сексуальних убивств, поширеними є спроби злочинців знищити сліди на місці злочину або в іншому місці, відразу після вбивства. Однак, як показує вивчена нами практика, повністю зробити це, як правило не вдається.
В ході розслідування сексуальних убивств сліди крові, виявлені на місці злочину, вилучають відповідно до криміналістичних та судово-медичних рекомендацій, суворе дотримання яких дозволяє запобігти можливості взаємного забруднення об’єктів : а) вилучення речових доказів біологічного походження повинне здійснюватися у стерильних гумових рукавичках з використанням стерильних пінцетів і скальпелів; б) для вилучення кожного об’єкта повинні використовуватися окремі інструменти (у разі неможливості це зробити, після закінчення роботи з кожним об’єктом інструменти обробляють тампоном, змоченим етиловим спиртом, а потім протирають стерильним сухим тампоном); в) вилучені об’єкти висушують при кімнатній температурі, уникаючи потрапляння на них прямих сонячних променів (Росінська Є. Р., 2005 р.).
На місці вчинення сексуального вбивства або обшуку сліди крові фотографують, детально описують із вказівкою часу й місця виявлення, кольору, приблизних розмірів і форми плям. Одяг і інші предмети зі слідами крові вилучають цілком. Із громіздких предметів вилучення слідів крові здійснюється на липку плівку. Зі стін, рам, дверей здійснюють зіскріби, зі снігу або з води сліди крові із частиною снігу вилучають на марлю й висушують. Змивання слідів крові водою на марлю або інший матеріал не допускається, оскільки надалі не можна буде застосувати сучасні методи дослідження. Вилучені предмети, їх частини, зіскріби, липкі стрічки, марлю зі слідами крові після висушування поміщають окремо в паперові пакети. Одяг згортають слідами усередину й перекладають чистим папером, щоб сліди крові не стикалися.
Перед транспортуванням трупа в морг, на кисті його рук надягають паперові пакети, з метою запобігання втрати можливих слідів крові й інших об’єктів у піднігтьовому вмісті. Упакування об’єктів біологічного походження в поліетиленові пакети недопускається, оскільки деструктивні зміни в такому впакуванні різко підсилюються. Кожний пакет опечатується й забезпечується пояснювальним написом. Фрагменти тканин трупа зі слідами крові поміщають в стерильні скляні ємності й, по можливості, заморожують (розморожування до початку дослідження не допускається). Якщо неможливо забезпечити таке зберігання слідів крові, їх варто зберігати при 4-8 градусах Цельсія і забезпечити максимально швидку доставку в лабораторію (Тома К., 1954 р., Росінська Є. Р., 2005 р.).
В ході розслідування сексуальних убивств питання встановлення наявності крові на речовинних доказах є першим і ключовим етапом проведення експертизи слідів крові, оскільки, тільки довівши наявність крові, можливо вирішувати інші питання, поставлених перед експертом. З метою вирішення питання про присутність крові на речових доказах можуть застосовуватися проби на наявність крові. До попередніх проб відносяться дослідження речових доказів в ультрафіолетових променях, проба з перекисом водню, проба з люмінолом, проба з реактивом Воскобойнікова і ін. Застосування таких методів, з одного боку, повинне обмежуватися через неминуче знищення частини сліду, підозрілого на кров (у тому числі руйнування ДНК при ультрафіолетовому опроміненні), а з іншого боку – вони не є вкрай специфічними для крові й носять лише допоміжний характер, оскільки навіть позитивний результат їх застосування ще не свідчить про безумовну наявність крові в досліджуваному біологічному сліді (Лісовий А. С., Шевчук В. А., Осінська Л. С., 1993 р.).
Під час проведення слідчих (розшукових) дій в ході досудового розслідування сексуальних убивств узяття крові для порівняльного дослідження доцільно доручати судово-медичному експертові або іншому лікареві. Якщо кров можна доставити в судово-експертну установу протягом однієї-двох годин, краще одержати рідку кров у кількості не менш 1,5-2 мл. Якщо строк доставки крові може затягтися і є небезпека, що рідка кров за період транспортування почне гнити, то краще відібрати кров на марлеву стерильну серветку, складену в кілька шарів (фрагмент чистої серветки також відправляється в лабораторію). Розмір плями повинен бути не менше 5-6 см. Пляму крові на марлі висушують при кімнатній температурі й відправляють на дослідження. Разом із плямою крові, призначеною для порівняльного дослідження, доцільно направити шматочок чистої марлі від того шматка, що був просочений кров’ю. Речовий доказ із плямою (або предмет із кров’ю, вилучений для порівняння) не можна піддавати дії прямих сонячних променів, тривалому впливу вологи, а також дії високої температури (наприклад, у дезінфекційній камері). Не слід обводити плями фарбою, наклеювати на них шматочки паперу, матерії й т.ін., тому що це може зашкодити подальшому дослідженню. На всіх упакуваннях речових доказів і зразків крові повинні бути наклейки з написами, що вказують, коли й звідки вилучено речовинний доказ.
Дотримання зазначених криміналістичних рекомендацій під час проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування сексуальних убивств дозволить отримати зі слідів крові якомога більше криміналістично значимої інформації, а також безпроблемно визнати дані сліди речовими доказами по матеріалах кримінального провадження.
|