Кожне кримінальне правопорушення має багато різних ознак. Одні з них мають значення для кримінально-правової кваліфікації злочину, інші – для прийняття кримінально-процесуальних рішень, треті – для розкриття і розслідування. Цей поділ – відносний, оскільки всі ознаки взаємопов’язані між собою.
Однак виділення криміналістично значимих ознак, тобто тих, які мають значення для обрання ефективної системи слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій у розслідуванні, обумовлено в основному двома обставинами. Перша : існують ознаки, які мають тільки криміналістичне значення. Друга : дослідження і використання криміналістичних і інших ознак, що мають різне, в тому числі і криміналістичне, значення, здійснюється з метою успішного виконання завдань, що забезпечують швидке, повне і всебічне розслідування.
Вважаємо, що внесення до криміналістичної характеристики ознак кримінально-правової або кримінологічної характеристики не буде їх дублювати, оскільки у новій моделі вони виконують іншу, суттєво нову функцію і служать виконанню завдань криміналістики. Без врахування кримінально-правових, кримінологічних та інших ознак, що мають криміналістичне значення, модель криміналістичної характеристики окремого виду (групи) кримінальних правопорушень була б неповною.
Одним із питань, яке дискутується в юридичній літературі, є погляд на конструювання визначення (дефініцію) криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень. У підході до цього питання в авторів запропонованих дефініцій виникають різні погляди на зовнішню будову і внутрішній зміст визначення.
«Визначення», «дефініція» (лат. definitio), – логічний прийом, який дозволяє формувати критерії відмінності об’єкта, який вивчається, від інших об’єктів, і розглядається як формулювання у наглядній і стислій формі основного змісту понять.
Дефініція необхідна тоді, коли потрібно визначити поняття, тобто встановити його межі, що дозволяють відрізняти його від інших пов’язаних з ним понять. У цьому випадку потрібно виділити із загального поняття суттєві ознаки і тимчасово взяти їх ізольовано від інших ознак, які знаходяться в понятті.
При підході до конструювання визначення криміналістичної характеристики є два погляди. Згідно першого, визначення повинно складатися із елементів, з яких складається криміналістична характеристика кримінальних правопорушень (спосіб злочину, слідові картина, предмет безпосереднього замаху, особа злочинця).
Так, на думку Л. Я. Драпкіна «криміналістична характеристика злочинів – це наукова категорія, у якій з достатнім ступенем конкретності описані типові ознаки і властивості події, обстановки, способу і механізму вчинення суспільно небезпечних дій певної класифікаційної групи, процесу утворення і локалізації доказів, типологічні якості особи і поведінки обвинувачуваних, потерпілих, а також стійкі особливості інших об’єктів замахів» (Драпкін Л. Я., 1978 р.).
В. І. Куклін визначає криміналістичну характеристику злочинів як «сукупність взаємопов’язаних відомостей про механізм і способи вчиненого злочину і його наслідків, особу потерпілого і злочинців, місце і умови вчиненого і інші структурні елементи, що сприяють визначенню напряму, криміналістичних засобів, прийомів і методів розкриття, розслідування і попередження окремих видів злочинів» (Куклін В. В., 1988 р.).
В. І. Шиканов конструює визначення так: «Криміналістична характеристика злочинів – наукова абстракція, що відображає в основному на статистичному (ймовірному) рівні дані про прийоми підготовки і способи вчинення окремих видів (підвидів) злочинів, ситуаційно обумовлені процеси виникнення відповідних змін у навколишньому середовищі, що можуть виступати як судові докази, здійснювані злочинцем спроби до приховання слідів злочину, а також інформацію про типові слідчі ситуації і інші обставини, які можуть мати значення для повного, всебічного і об’єктивного розслідування кримінальних справ» (Шиканов В. І., 1980 р.).
Запропоновані вище визначення громіздкі, вміщують різну кількість елементів криміналістичної характеристики, питання про які у криміналістичній літературі досить дискусійне. На нашу думку, просте перерахування елементів адекватно не відображає поняття криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень.
Згідно іншого погляду, визначення криміналістичної характеристики потрібно конструювати, описуючи як упорядковану сукупність (систему, модель) об’єктивних даних, особливостей, рис, властивостей, ознак злочину, виду (групи) злочинів. Типовими для даного підходу є такі конструкції дефініцій :
І. І. Артамонов визначає криміналістичну характеристику як науково розроблену систему найбільш суттєвих, типових криміналістичних рис, властивостей, ознак певної категорії злочинів, що відображаються у об’єктивній дійсності і у свідомості людей у вигляді специфічних слідів (матеріальних і ідеальних) (Артамонов І. І., 1984 р.).
У спільній роботі Л. Г. Відонов і В. Л. Відонов дають таке визначення криміналістичної характеристики : це «система закономірно взаємопов’язаних криміналістичних даних про елементи складу злочину певних видів злочинів, що сприяють їх розкриттю і розслідуванню» (Відонов Л. Г. і Відонов В. Л., 1984 р.).
На думку Г. А. Густова криміналістична характеристика злочинів – це «основа¬ний на практиці правоохоронних органів і криміналістичних дослідженнях опис злочину як реального явища, що має за мету оптимізацію процесу розкриття і розслідування злочинів та виконання завдань правосуддя» (Густов Г. А., 1984 р.).
Аналогічним чином побудовані визначення, які запропоновані І. Ф. Герасимовим, В. О. Образцовим, І. Ф. Пантєлєєвим та іншими науковцями.
Заслуговують на увагу визначення криміналістичної характеристики :
О. Н. Колесніченка – «Криміналістична характеристика це система відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів даного виду, що відображає закономірні зв’язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування» (Колесніченко О. Н., 1988 р.);
М. В. Салтевського – «Криміналістична характеристика – це інформаційна модель, що являє собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів» (Салтевський М.В., 1987 р.);
В. Г. Гончаренка, Г. А. Кушніра, В. Л. Подпалого – «Криміналістична характеристика – ідеальна сукупність криміналістично значимих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочинів і закономірності формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому, ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів» (Гончаренко В. Г., Кушнір Г. А., Подпалий В. Л., 1986 р.).
На нашу думку, криміналістична характеристика – це модель системи зведених відомостей про криміналістично значимі ознаки виду, групи або конкретного кримінального правопорушення.
Позитивними рисами запропонованої дефініції є такі положення: а) запропонована дефініція чітка та лаконічна; б) інформація про ознаки упорядкована в модель; в) в модель зведена не просто будь-яка сукупність відомостей про криміналістично значимі ознаки, а їх система, тобто об’єднання взаємопов’язаних і розміщених у відповідному порядку елементів (частин) цілісного утворення; г) дотримано інформаційний підхід; д) запропоноване визначення у наочній і стислій формі формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
