З 20 листопада 2012 року діє новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Однією з особливостей цього Кодексу є запровадження суду присяжних. Отже, нарешті реалізована така конституційна засада кримінального судочинства, як безпосередня участь народу в здійсненні правосуддя через присяжних (ч. 4 ст. 124 Конституції України). Процедура кримінального провадження в суді присяжних регламентується ст.ст. 383-391 параграфу 2 глави 30 КПК України.
У ст. 383 КПК України зазначено, що кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими параграфом 2 глави 30. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого ч. 3 ст. 331 КПК України, судді і присяжні вирішують спільно.
Порядок роз’яснення права на суд присяжних визначає ст. 384 КПК України. Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості й правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта й реєстру матеріалів досудового розслідування, що передаються до суду. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
У ст. 385 КПК України встановлений порядок виклику присяжних. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий повинен дати секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Письмовий виклик має бути вручений під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки. На підставі письмового виклику роботодавець зобов’язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.
Присяжному надані значні процесуальні права. Так, відповідно до ч. 1 ст. 386 КПК України він має право : 1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні; 2) робити нотатки під час судового засідання; 3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються; 4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
На присяжного покладається процесуальні обов’язки. Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК України, він зобов’язаний : 1) правдиво відповісти на запитання головуючого й учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе; 2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого; 3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду; 4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього; 5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням; 6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Процедура відбору присяжних у суді встановлена у ч.ч. 1-10 ст. 387 КПК України. Складові цієї процедури такі : 1) відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання; 2) головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їхньої участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід; 3) головуючий з’ясовує, чи немає передбачених КПК або Законом «Про судоустрій і статус суддів» підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного, або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами. Для з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання; 4) кожному з присяжних, який з’явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених ст.ст. 75 і 76 КПК України; 5) усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одностайного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним; 6) якщо після виконання вимог, передбачених ч.ч. 1-5 ст. 387 КПК України, присяжних залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження; 7) якщо в результаті виконання дій, зазначених у ч. 5 ст. 387 КПК України, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково; 8) після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у ст. 387 КПК України правил; 9) прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано; 10) запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних виносить ухвалу.
Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим. За його пропозицією присяжні мають бути у порядку, передбаченому ст. 388 КПК України, приведенні до присяги, зміст якої визначений у ч. 2 цієї статті.
Одна з гарантій об’єктивності діяльності присяжного полягає у тому, що прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього часу судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України. Про це йдеться у ст. 389 цього Кодексу.
КПК України регулює і порядок усунення присяжного. Як зазначено у ст. 390 КПК України, він може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках : 1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 386 цього Кодексу; 2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється мотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 30 КПК України, після чого судове провадження розпочинається з початку.
У ст. 391 КПК України йде мова про порядок наради і голосування в суді присяжних. Такий порядок полягає у наступному : 1) нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені ст. 368 КПК України, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів; 2) усі питання вирішуються простою більшістю голосів. При цьому головуючий голосує останнім; 3) ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування; 4) кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення; 5) у випадку, коли серед більшості складу суду, яка прийняла рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.
З деякими положеннями параграфу 2 глави 30 КПК України не можна погодитися. Йдеться про ч. 3 ст. 383, ст. 391 КПК України, відповідно до яких усі питання, пов’язані з судовим розглядом, передбачені ст. 368 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно. Вважаємо, що присяжні повинні без участі суддів вирішували питання, які визначені у п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
