Кримінальне право є однією з найважливіших галузей права. Вона складається з Загальної та Особливої частин. Загальна частина містить фундаментально значущі норми для всієї галузі права. Особливу частину складають норми, які визначають перелік суспільно небезпечні діянь, що є злочинними та покарання до осіб, які їх вчинили. Норми Особливої частини застосовуються на базі Загальної частини. Однією з найважливіших складових кримінально-правової доктрини є інститут складу злочину (складу кримінального правопорушення). Останній має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Згідно з ч.1 ст.2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом [1]. А.В. Савченко, підкреслюючи важливість складу злочину, зазначає, що даний інститут є однією з найважливіших і найзмістовніших категорій у кримінальному праві України, за допомогою якого здійснюється нормативне позначення конкретного злочину, опис відповідних елементів й ознак, а також реалізація провідних завдань, без яких неможливе існування галузі кримінального законодавства та доктрини кримінального права [4, с.261].
Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином [2, с.11]. Склад злочину включає в себе чотири елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Кожен з них має обов’язкові та факультативні ознаки. Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифіка¬ція) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак і в кінцевому підсумку — для точної кваліфікації злочину. Склади можна класифікувати за різними крите¬ріями: за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом опису ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання [3, с.82].
За ступенем суспільної небезпечності відомі такі види складів злочину: простий (основний), привілейований, кваліфікований. Існують точки зору, згідно з якими до цього критерію класифікації необхідно включати також особливо кваліфікований склад злочину [5, с.283]. За характером структури (за способом опису їх ознак) склади поділяються на прості та складні. Залежно від особливостей конструкції розрізняють матеріальний, формальний, усічений склади злочинів.
Логічним було б здійснювати поділ складів кримінальних правопорушень залежно від кількості основ поряд з існуючими критеріями. За цим критерієм склади правопорушень поділяються на склади правопорушень з однією та з декількома основами. Прикладом складу злочину з однією основою є ст.115 КК України. Основа складу злочину вважатиметься ч.1. ст.115 КК України, оскільки кожен пункт ч.2 цієї ж статті має ознаки, які умовно додані до ч.1 ст.115 КК України (до основи). Інший приклад. Ч.1 ст. 147 КК України вважатиметься основою складу злочину ст.147 КК України. Про це свідчить пряме посилання ч.2 цієї статті на ч.1 (ті самі дії…). Відсутність ч.2 у ст.148 КК України прямо говорить, що це склад кримінального правопорушення з однією основою. Прикладом складу кримінального правопорушення з декількома основами є ст.263 КК України – це підтверджує відсутність у ч.2 цієї статті посилання на ч.1 ст.263 КК України (відсутні слова: ті самі дії; дії, передбачені частинами першою тощо). Також варто звернути увагу на різні предмети у ч.1 та ч.2 ст.263 КК України (ч.1: вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої; ч.2: кинджали, фінські ножі, кастети чи інша холодна зброя). Ще одним прикладом складу кримінального правопорушення з декількома основами є ст.279 КК України. Ч.2 ст.279 не містить посилання на ч.1 ст.279 КК України. Також у ч.1 та ч.2 присутні різні предмети. Ч.3 даної статті посилається на дві основи (дії, передбачені частинами першою або другою…). Таким чином, наведені приклади ст.ст.263, 279 КК України в цілому можна вважати складами кримінальних правопорушень з декількома основами.
Враховуючи вищевикладене, вважаємо за необхідне дати визначення поняттю «основа складу кримінального правопорушення». Це сукупність первинних суб’єктивних і об’єктивних ознак, які можуть виступати як самостійний склад кримінального правопорушення, а також фундаментом для інших складів.
Джерела:
1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341–ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – ст. 131
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А. М. Бойко, Л. П. Брич, В. К. Грищук, О. О. Дудоров та ін.; За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — [7-е вид., переробл. та допов.]. — К.: Юридична думка. – 2010. — 1288 с.
3. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Р.В. Вереша. - 2-ге вид. перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури. – 2012. – 320 с.
4. Савченко А.В. Склад злочину: проблеми визначення конструктивних елементів та ознак / А.В. Савченко // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України. – 2009. – число 1(14). – С.261-263.
5. Харатян Т.Н. Проблеми кримінальної відповідальності у сфері застосування біотехнологій / Т.Н. Харатян // Національна правова система в умовах формування європейського правового простору: Збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної Інтернет-конференції "Актуальна юриспруденція", м. Київ, 10 жовтня 2012 року. Тези наукових доповідей. – К., – 2012. – С.280-285.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
