Важливим завданням України як правової держави є всебічний захист прав та законних інтересів особи від будь-яких посягань, а особливо тих, що містять ознаки злочинів. Істотну загрозу правам особи можуть становити посягання з боку службових осіб.
За останній час у ЗМІ з’являється інформація про все більшу кількість службових злочинів, що порушують права громадян у різних сферах: освіті, медицині, політиці тощо.
Ілюстрацією поширення небезпечних злочинів у сфері службової діяльності є судова практика розгляду кримінальних справ про корупційні діяння (статті 364, 365 та 368 Кримінального кодексу України), а також справ про адміністративну відповідальність за порушення вимог Закону від 5 жовтня 1995 р. «Про боротьбу з корупцією».
Згідно зі статистичними даними Державної судової адміністрації України (далі — ДСА), у 2007 р. за вироками, що набрали законної сили, засуджено за: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) — 505 осіб, або 0,3 % від числа засуджених за всі види злочинів; перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК) — 217 осіб, або 0,1 %; одержання хабара (ст. 368 КК) — 487 осіб, або 0,3 %.
За оперативними даними апеляційних судів, із загальної кількості засуджених у 2007 р. за вчинення службових злочинів з ознаками корупційних діянь, відповідальність за які передбачена статтями 364, 365, 368 КК, засуджено: суддів — одну особу (ст. 368 КК); прокурорів — одну особу, інших працівників прокуратури — трьох осіб (ст. 364 КК); працівників податкових органів — 23 особи та працівників прикордонних органів — чотирьох осіб. Враховані лише ті злочини, вироки щодо яких набрали законної сили.
Унаслідок вчинення службових злочинів особі, чиї права порушуються, завжди заподіюється істотна шкода або ж створюється реальна можливість її заподіяння. Наприклад, якщо злочин вчиняє службова особа, яка є медичним працівником, то порушення конституційного права особи на безкоштовне професійне лікування, що може полягати в завідомо неправильному лікуванні або відмові від лікування, створює реальну загрозу настання тяжких наслідків для здоров’я потерпілого аж до смерті.
Істотною шкодою у злочинах, вчинених службовими особами в освітній сфері, можуть бути, наприклад, втрата особою можливості здобути освіту внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті в школу або вищий навчальний заклад.
Ефективним напрямком протидії зазначеним суспільно небезпечним діянням, на нашу думку, є запобігання вчиненню правопорушень службовими особами, що повинно включати більш ретельну та систематичну перевірку осіб, які законом віднесені до службових, джерел їх прибутків та прибутків членів їх сімей, адекватне реагування на скарги громадян щодо службової діяльності. При виявленні порушення норм чинного законодавства, однак без ознак злочину, необхідно своєчасно притягати службових осіб до дисциплінарної відповідальності. Важливе значення має також виявлення та своєчасне усунення (якщо є така можливість) причин й умов вчинення службових злочинів.
Зміни, внесені до чинного Кримінального кодексу України Законом України від 7 квітня 2011 р. № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», свідчать про посилення кримінально-правової протидії злочинам корупційного характеру.
У світлі негативних тенденцій, що засвідчують надзвичайне поширення та високий ступінь суспільної небезпечності подібних діянь, слід прогнозувати подальший розвиток законодавства про відповідальність за правопорушення службових осіб саме в напрямку встановлення більш суворих санкцій, що стосується кримінального закону – переважно за рахунок підвищення розміру покарань майнового характеру і ще більш широкого запровадження штрафу як обов’язкового додаткового покарання, що, на нашу думку, є цілком доцільним.
______________________________
Науковий керівник – к.ю.н., асистент кафедри кримінального права № 2 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Оробець Костянтин Миколайович
|