У кримінальному провадженні про шахрайство, вчинене під виглядом релігійної діяльності початкові слідчі (розшукові) дії, порядок їх проведення залежать від того, чи вдалося на момент початку досудового розслідування затримати шахрая. У більшості випадків на цей момент буває невідомо, хто вчинив таке шахрайство. Для успішного розкриття й розслідування шахрайства, вчиненого під виглядом релігійної діяльності необхідний тісний контакт слідчого із працівниками міліції, що проводять оперативно-розшукові заходи.
Якщо на початок досудового розслідування запідозрений не встановлений, то зазвичай доцільно: допитати потерпілого або осіб, відповідальних за цінності, які одержав шахрай; оглянути місце події й речові докази; виявити свідків, очевидців і допитати їх; затримати й допитати запідозреного; обшукати його місце проживання й праці.
Допит потерпілого, а також осіб, у чийому веденні перебували отримані шахраєм цінності, проводиться з метою з’ясування питань, пов’язаних із встановленням винного, його прикмет, переліку речей або цінностей, переданих правопорушнику, очевидців кримінального діяння, способу шахрайства й т.ін. Правопорушники часто використовують низинні спонукання потерпілих, які із цієї причини згодом можуть бути нещирими. Потерпілим варто роз’яснити важливість для кримінального провадження їх правдивих показань, інакше зловмисник може ще довго залишатися на волі та вчиняти кримінальні правопорушення. Якщо потерпілий добре запам’ятав зовнішність шахрая, то доцільно відтворити його зовнішність за допомогою фоторобота, скласти композиційний портрет.
Огляд місця події у кримінальних провадженнях про шахрайство, вчинене під виглядом релігійної діяльності має свої особливості. Місце події містить у собі, зазвичай ряд ділянок місцевості й приміщень: в одному місці шахрай знайомиться з потерпілим, в іншому – входить до нього в довіру, у третьому – одержує цінності, у четвертому – ховає їх. Залежно від обставин кримінального провадження вирішується питання, які із цих місць варто оглядати. Під час огляду слідчий вивчає обстановку місця події, шукає сліди, що свідчать про обставини, що мають значення для провадження, а також сліди, по яких можна ідентифікувати правопорушника або одержати відомості про його особу. З цією метою шукають сліди рук правопорушників на предметах, до яких вони могли доторкатися (наприклад, предмети культу та ін.). Іноді шахраї залишають на місцях правопорушення гроші й речі як заставу, а також розписки. Ці об’єкти ретельно оглядаються й прилучаються до кримінального провадження як речові докази.
У випадку, якщо з обставин кримінального провадження видно, що під час вчинення правопорушення були очевидці, то їх потрібно встановити й докладно допитати. Розшук цієї категорії осіб доручається працівникам оперативного підрозділу. Допит очевидців здійснюється з метою з’ясування даних, що допомагають встановити правопорушника, а також обставин, що мають значення для розслідування правопорушення й викриття винного. Показання очевидців дозволяють одержати додаткові відомості, про які з певної причини не повідомив потерпілий, дають можливість перевірити інформацію, повідомлену потерпілим, а шляхом проведення допитів у формі очних ставок – викрити правопорушника. В ході допиту очевидців з’ясовуються в основному ті ж питання, що й під час допиту потерпілих.
Затримання запідозреного здійснюється в тому випадку, якщо правопорушник захоплений у момент вчинення шахрайства або відразу ж після його реалізації, якщо потерпілий, очевидці прямо вказують на нього як на особу, що вчинила шахрайство, якщо на шахраї, його одягу, при ньому або в його квартирі виявлені сліди кримінального правопорушення. Однак найчастіше підстави до затримання запідозреного виникають лише після проведення початкових слідчих (розшукових) дій.
Шахрай під час затримання може спробувати втекти, викинути або знищити компрометуючі його об’єкти (предмети культу, гроші отримані від потерпілого, і т.ін.). Тому потрібно бути завжди напоготові й уважно спостерігати за затримуваним, якщо він щось викинув, на це потрібно звернути увагу потерпілого, понятих, очевидців, обережно підняти предмет і в протоколі затримання або особистого обшуку відзначити дану обставину. Якщо на цьому предметі залишилися сліди рук шахрая, то їх варто зафіксувати.
Особливо ретельно варто готуватися до затримання групи шахраїв на місці правопорушення. Напередодні ретельно розробляється детальний план, щоб затримати усіх членів групи одночасно й ізолювати їх один від одного. Якщо члени кримінального угруповання встановлені в результаті слідчих (розшукових) дій, то їх затримують у різних місцях у той самий час, щоб вони не знали, що всі співучасники встановлені й затримані. Відразу ж після затримання варто провести особистий обшук з метою виявлення знарядь правопорушення. Вилучаються також різні документи, записні книжки, гроші, проїзні білети тощо.
Перед проведенням обшуку слідчий повинен усвідомити спосіб шахрайства. Це полегшує проведення обшуку, робить його більш цілеспрямованим. У протоколі обшуку варто описати одяг затриманого й коштовні речі, які носяться ним постійно (кільця, годинники, кулони, браслети), тому що не виключено, що ці предмети також набуті шахрайським шляхом або були атрибутами релігійного культу. Після особистого обшуку вживаються заходи спрямовані на встановлення особи затриманого, місця його проживання. Якщо правопорушник має його або є відомості, що після вчинення кримінальних дій він проживав у когось на квартирі, там варто провести обшук з метою виявлення знарядь правопорушення, незаконно придбаних цінностей і інших об’єктів, що мають значення для розслідування. Якщо є підстави припускати, що об’єкти, які цікавлять слідство, можуть перебувати за місцем роботи, то обшук проводиться й там.
До допиту затриманого потрібно ретельно готуватися. Варто з’ясувати обставини шахрайства, довідатися, чи були ним вчинені інші факти шахрайства, як була обрана жертва, з’ясувати спосіб шахрайства, уточнити, яка підготовча робота була проведена правопорушником, які прийоми обману він відпрацьовував, які кошти підбирав, які підробляв документи, хто є співучасником, хто знав про вчинені правопорушення, скільки грошей або які речі отримані шахраєм від потерпілого, як було реалізоване майно, набуте кримінальним шляхом.
Шахраї, зазвичай досвідчені й виверткі, вони заздалегідь відпрацьовують не тільки спосіб шахрайства, але й свою лінію поведінки на слідстві. Ними використовуються різні виверти, насамперед посилання на алібі. Для перевірки їхньої вірогідності встановлюється характер занять затриманого безпосередньо перед моментом вчинення правопорушення, під час його реалізації й відразу ж після цього. Показання допитуваного ретельно фіксуються й перевіряються. При такому допиті запідозрений починає давати плутані показання. Йому вказують на протиріччя, подають докази, що спростовують алібі, і тим самим одержують правдиві показання. Якщо запідозрений зізнається в конкретному шахрайстві, то потрібно встановити, чи не вчинив він інших правопорушень.
Одночасно із проведенням слідчих (розшукових) дій здійснюються оперативно-розшукові заходи: проводиться орієнтування органів внутрішніх справ про прикмети шахраїв, способи шахрайства й розшукуваних предметів; використовуються оперативно-розшукові й криміналістичні обліки для встановлення правопорушників і розшукуваних речей, переслідуються правопорушники по гарячих слідах, по залишеним ними документам; встановлюється спостереження за місцями найбільш імовірної появи правопорушників або збуту розшукуваних речей.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
