Відповідно до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15 травня 2009 року на території нашої держави заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх. З 2009 року зайняття гральним бізнесом в Україні є кримінально караним діянням.
Проте, значна прибутковість цього бізнесу робить його особливо привабливим в сучасних умовах для злочинців, оскільки при мінімальних капіталовкладеннях можливо отримати надвеликі прибутки. На сьогоднішній день гральний бізнес в Україні є одним із найнебезпечніших злочинів, що спричиняє значну шкоду моральній свідомості конкретної людини, так і в цілому суспільству та державі. Статистичні дані свідчать про те, що цей злочин, як правило, вчиняється організованими злочинними угрупуваннями, які мають високу технічну оснащеність, корумповані зв’язки, у тому числі й у правоохоронних та судових органах. Вони володіють новітніми формами й методами протидії правоохоронним і судовим органам, що ускладнює, а іноді й унеможливлює виявлення, розкриття та розслідування обставин, що можуть свідчити про зайняття гральним бізнесом, лише кримінально-процесуальними та криміналістичними засобами.
Зважаючи на актуальність питання виявлення форм функціонування незаконного грального бізнесу в Україні та удосконалення шляхів протидії зазначеним діям, окремі їх моменти були дослідженні у працях Ю.М. Грошевого, В.О. Глушкова, Д.Й. Никифорчука, В.І. Сліпченка, О.Ю. Татарова, В.І. Фаринника, М.Є. Шумила та інших.
Слід звернути увагу, що чинний Кримінальний кодекс України не містить легального визначення зайняття гральним бізнесом, більш того, сама стаття 203-2 не містить жодних ознак об’єктивної сторони цього злочину [1].
Аналізуючи чинне законодавство, можна дійти висновку, що легальне визначення грального бізнесу надано у Законі України «Про заборону грального бізнесу в Україні». Відповідно до ст. 1 цього Закону гральний бізнес це діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера [2]. З наведених дефініції можна дійти висновку, що об’єктивну сторону даного злочину складають такі дії, як організація, проведення та надання можливості доступу до азартних ігор.
З огляду на фактичну заборону азартних ігор в Україні, проте велику привабливість їх проведення злочинці все ж таки розробляють новітні схеми обходу заборони Закону. Тому, доцільним буде акцентування уваги на найрозповсюдженіших формах організації грального бізнесу в Україні. На сьогоднішній день узагальнено перелік форм організації цієї діяльності виглядає наступним чином:
- створення та діяльність власне гральних закладів;
- створення та діяльність гральних закладів, які замасковані під легальний бізнес (інтернет клуби);
- лотереї та вікторини.
Зупиняючись більш детально на вказаних формах організації незаконного грального бізнесу в Україні, зупинимося, на окремих формах грального бізнесу. Слід зауважити, що на сьогоднішній день ми все частіше становимося свідками функціонування грального бізнесу під виглядом інтерактивних клубів, інтернет клубів, інтернет кафе, у яких пропонується доступ до інтернет сайту, де можна зіграти в азартні ігри, а за умови виграшу, касир виплачує готівку.
Досить поширеним на практиці є факти розміщення у колишніх приміщеннях гральних автоматів та казино комп’ютерної техніки та обладнують локальну мережу з можливістю доступу до «всесвітньої павутини», організовуючи таким чином Інтернет клуби з доступом до електронного казино та азартних ігор з метою отримання прибутку. При цьому гральне обладнання маскується в інших кімнатах, куди допускають «перевірених» клієнтів.
Більш поширеним способом здійснення незаконної гральної діяльності є створення локальної комп’ютерної мережі з доступом всіх розташованих у закладі комп’ютерів до єдиного сервера, який розміщується в приміщенні закладу. Особливістю є те, що у такій варіації доступ до Інтернету не надається, при цьому на основному сервері розміщують програмне забезпечення, яке є точною копією ігрових автоматів та використовуються в казино або ігрових клубах. Слід зауважити, що у більшості випадків власники таких інтернет кафе офіційно реєструють свої заклади, укладають договори оренди приміщення, трудові угоди з працівниками.
Крім того, слід звернути увагу на такий спосіб організації грального бізнесу як створення так званої лотереї. Відповідно до Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» встановлено, що заборона грального бізнесу не поширюється на організацію та проведення лотерей [2].
Таким чином, це дає підказку для організації готової схеми (способу) ведення грального бізнесу, замаскованого під лотерею. Лотерея за своєю суттю є азартною грою і містить всі ознаки класичної азартної гри – ставка, виграш та випадковість, отже, колишнім власникам казино досить замість столів з рулеткою купити «лототрон». В барабан засипати кульки з номерами, половина з яких буде чорними, а інша половина червоними, та одна кулька зеро. Для більшої достовірності також можна зробити напис «миттєва лотерея». Отже, сутність гри залишається, а от форма її проведення з незаконної переходить у формально законну.
Також злочинці використовують засоби телекомунікаційного зв’язку (телефон, телебачення), організовуючи телешоу з платними дзвінками, з метою вгадування зашифрованих слів. Так, формально це лише вікторини, проведення яких Законом дозволено, оскільки номінально в цій схемі відсутні всі ознаки азартної гри. Так, гравець не робить ставки, а лише сплачує кошти за дзвінок у студію, де розігрується приз, при цьому переможцем стає той, хто показав найкращий результат у грі (свої вміння та навички). Хоча фактично ні для кого не секрет, що такі ігри є просто шахрайством. Такий спосіб зараз набув поширення через те, що виявити офіс організаторів та безпосередніх виконавців вкрай важко [3, c. 46-47].
З вищенаведеного можна дійти висновку, що прийняття Закону «Про заборону грального бізнесу в Україні» не сприяло забороні грального бізнесу, а фактично звело його у тінь створюючи надприбутки власникам таких закладів, більш того, правова конструкція чинного закону дозволяє зовсім легально здійснювати гральну діяльність в Україні під виглядом лотерей, інтернет кафе, інтерактивних клубів, вікторин, тощо.
Доцільним вбачається прийняття нового законодавства, яке б чітко врегулювало сферу грального бізнесу: деталізувало гральний бізнес, визначило перелік діянь у сфері грального бізнесу, які вважатимуться злочинам, також край необхідним є врахування міжнародного досвіду регулювання грального бізнесу, наприклад, легалізація грального бізнесу та встановлення жорстких вимог до осіб, які б бажали займатися такою діяльністю, що у свою чергу дозволило б суттєво поповнити Державний бюджет України та контролювати цю сферу бізнесу.
Література:
1. Кримінальний кодекс: Закон України від 05 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
2. Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15 травня 2009 року // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 38. – ст. 536.
3. Топорецька З.М. Спосіб підготовки, вчинення та приховування злочину як структурний елемент криміналістичної характеристики злочинів у сфері грального бізнесу / З.М. Топорецька // Адвокат. – 2011. – № 9. – С. 44-48.
________________________________
Науковий керівник: Узунова Оксана Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького національного університету
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
