Будь-якому кримінальному злочину притаманний конкретний склад злочинну: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона Описуючи той чи інший злочин, законодавець частіше вказує на ознаки саме об’єктивної сторони. До них належать: суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), злочинні наслідки й причинний зв’язок між ними.
Суспільна значимість правовідносин, які є об’єктом злочинів, передбачених в розділі ХХ КК України, обумовлює надзвичайний правоохоронний режим, дотримання якого передбачається не лиш нормами національного права, але і нормами міжнародного права та навіть окремими видами міждержавних договорів. Аналізуючи положення згаданого розділу, можна дійти висновку, що родовим об’єктом злочину, якого передбачено ст. 445 КК України є міжнародний правопорядок. Але вивчаючи думку таких правників, як Євінтов В. І., Мовчан А. П., Лукашук І.І., Ушакова Н.А. та Ентіна M.Л., приходимо до розуміння того, що родовим об’єктом злочинів передбачених розділом ХХ КК України є не просто мир як складова міжнародного правопорядку, а система відносин, що його забезпечують. Відтак в цьому контексті незаконне використання символіки Червоного Хреста порушує міжнародний правопорядок в аспекті його забезпечення не лише під час збройних конфліктів а і в мирний час. Оскільки правопорядок це система охоронюваних міжнародно-правовими актами норм, то цілком логічним вбачається ототожнення охорони символіки Червоного Хреста і режиму його використання із елементами забезпечення міжнародного правопорядку. Отже, Безпосереднім об’єктом незаконного використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Червоного Кристалу є порядок використання і захисту символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Червоного Кристалу.
Предмет посягання має принципово важливе значення у криміналістичній характеристиці злочинів цієї категорії, оскільки впливає на інші її елементи. Предметом злочину, якого передбаченого ст. 445 КК України є: символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала. До якої віднесено: емблему Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристалу, зображення червоного хреста, червоного кристалу та червоного півмісяця на білому тлі, назви зі словами «Червоний Хрест», «Червоний Півмісяць» та «Червоний Кристал», розпізнавальні сигнали (спеціальні загальновизнані допоміжні сигнали (світлові, радіо-, електронні), що використовуються як захисні та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна
Описуючи той чи інший злочин, законодавець частіше вказує на ознаки саме об’єктивної сторони. До них належать: суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), злочинні наслідки й причинний зв’язок між ними. Ці ознаки є основними, тобто обов’язковими для більшості складів злочину. Відсутність хоч би одного з них означає відсутність злочину взагалі. Крім названих, об’єктивна сторона містить і деякі необов’язкові ознаки: спосіб, обставини, час, місце, знаряддя і засоби злочину.
Поняття діяння не розкривається в кримінальному законодавстві, проте традиційно виділяються дві форми діяння: злочинна дія і злочинна бездіяльність. Дія – активна поведінка, бездіяльність – пасивна. Якщо ж розглядати діяння в контексті незаконного використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристалу, то вже сама конструкція «незаконне використання» свідчить про вживання категорії «діяння» по відношенню до даного складу злочину виключно у вузькому сенсі. Таким чином, об’єктивна сторона злочину, який передбачений ст. 445 КК України – це вчинення суспільно небезпечного діяння, яке вчинене у формі дії: 1) порушення використання захисної функції символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в період воєнного стану або особливого періоду, крім тих, що підпадають під дію ст. 435 КК України; 2) порушення використання розпізнавальної функції символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала
Для встановлення незаконності використання символіки у конкретному випадку необхідно звертатися до інших нормативно-правових актів, зокрема, до Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні» від 8 липня 1999 р., Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 р. та Додаткових протоколів до них (Протокол І та Протокол ІІ – від 8 червня 1977 р., Протокол ІІІ – від 8 грудня 2005 р.), Правил по використанню емблем Червоного Хреста або Червоного Півмісяця національними Товариствами, ухвалених XX Віденською Міжнародною конференцією Червоного Хреста 1965 р. та переглянутих Радою делегатів у Будапешті у 1991 р., і Резолюції І, прийнятої на XXIX Міжнародній конференції Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у 2006 р.
Суб’єктом злочину, якого передбачено ст. 445 КК України може бути: громадян України; особа без громадянства; іноземець, що не володіє дипломатичним імунітетом. Питання про кримінальну відповідальність дипломатів та деяких інших категорій осіб, які не підлягають юрисдикції українського суду, вирішується дипломатичним шляхом. За дії, скоєні від імені юридичних осіб, відповідають конкретні фізичні особи. Це, як правило, посадові особи, які представляють відповідні установи, організації чи підприємства, і яких наділено певними повноваженнями.
Залежно від випадку незаконного використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (використання емблеми Червоного Хреста, слів «Червоний Хрест»,зображення емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала, комбінацій цих слів або зображень як елемента знака для товарів і послуг тощо) суб’єкт злочину може різнитися (медичний персонал або духовний персонал іноземних організацій, що входять до МРЧХ, посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадяни України, іноземці та особи без громадянства). Крім того, суб’єкт розглядуваного складу злочину буде службовою особою, так як службовими особами визнаються посадові особи іноземних держав, включаючи працівників міжнародної організації чи будь-яких інших осіб, уповноважених такою організацією діяти від її імені.
Особливість суб’єктивної сторони злочину полягає в тому, що вона передує вчиненню злочину, формуючись у вигляді певного ставлення особи, її інтелекту і волі до вчинюваного діяння, мотиву та цілей Складовими суб’єктивної сторони злочину є вина, мотив і мета. Тобто вона характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного нею суспільно-небезпечного діяння і до його наслідків. Категорія мотиву є штучною, але встановлення його при кваліфікації злочину, який передбачено ст. 445 КК України безпосередньо впливає як на вид і міру кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин від імені суб’єкта господарювання, так і на застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
