Окремі загальні наукові проблеми процесуальних та організаційних основ діяльності слідчого з розкриття і розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування певним чином вже досліджувались вітчизняними й зарубіжними науковцями. При цьому значна увага приділялась розробленню криміналістичних версій, можливостям і значенню проведення конкретних слідчих (розшукових) дій, їх оцінці, а про конкретні проблеми організаційного та процесуального характеру, що виникають в процесі розслідування злочинів у сфері оподаткування, мова здебільшого не йшла. На даному етапі не знайшла свого остаточного вирішення низка теоретичних питань щодо предмета, завдань, методів і принципів організації діяльності слідчого та практичних положень стосовно діяльності слідчих бригад та слідчо-оперативних груп з розкриття і розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування, організації діяльності слідчого з розслідування даної категорії протиправних дій за територіальним принципом і спеціалізацією тощо. Таким чином, можна стверджувати, що комплексного дослідження процесуальних і організаційних проблем у діяльності слідчого з розкриття і розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування до цього часу не проводилось.
На основі вивчення останніх досліджень з цієї проблематики В. В. Лисенком проаналізовано головні напрями розробки методик розслідування кримінальних правопорушень та наведено систему криміналістичних методик розслідування злочинів у сфері оподаткування: 1) комплексна методика розслідування злочинів у сфері оподаткування (як базових, так і споріднених та супутніх злочинів); 2) методики розслідування певних груп злочинів у сфері оподаткування – групові методики: а) ст. 204, 205, 209, 212, 216, 222 КК України; б) споріднених злочинів у сфері господарської діяльності (ст. 201, 213 КК України) та ін.; 3) методики розслідування окремих груп злочинів, які входять у класифікаційну групу другого рівня (криміналістичні методики щодо кримінальних банкрутств (ст. 219 КК України); 4) видові методики, що відповідають кримінально-правовій системі норм, та які, відповідно до криміналістичної класифікації, входять до групи злочинів у сфері оподаткування; 5) специфічні методики розслідування окремих злочинів. Дані методики можуть бути побудовані з урахуванням сфери підприємницької діяльності, способів вчинення злочинів, суб’єктів вчинення злочинів (юридичні, фізичні особи). Окремим напрямом у наукових дослідженнях можуть бути методики розслідування злочинів у сфері оподаткування, які вчинені з використанням фіктивних суб’єктів підприємництва [1, с. 21].
На стан розкриття і розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування суттєво впливає і відсутність предметно-галузевих узагальнень слідчої практики та розробки на їх основі практичних рекомендацій щодо переліку й змісту джерел, за допомогою яких встановлюються фактичні дані про вчинення кримінальних правопорушень у сфері оподаткування. На сьогоднішній день практика розслідування таких правопорушень свідчить про серйозні перешкоди, що виникають на початку досудового розслідування, висунення версій і планування, визначення стратегії розслідування в певних слідчих ситуаціях, а також в процесі проведення окремих слідчих (розшукових) дій [2; 3; 4 та ін.].
Складність ситуації, яка виникла в сфері розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування, викликана специфічними способами їх вчинення та недостатнім рівнем спеціальної підготовки працівників слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції. У зв’язку із зазначеним, за сучасних умов підрозділам такої міліції, без належно організованої та ефективно функціонуючої системи криміналістичного забезпечення їх діяльності з розслідування кримінальних правопорушень неможливо виконувати покладені на них завдання та функції. Виникла необхідність внесення певних коректив у зміст викладання спеціальних курсів з криміналістики у спеціалізованому навчальному закладі, який займається підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів для підрозділів податкової міліції. З урахуванням особливостей діяльності з розкриття і розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування у програмах спеціальних навчальних курсів з криміналістики слід передбачити тематику, яка безпосередньо належить до криміналістичного забезпечення діяльності податкової міліції.
Особливо гостро постає питання правового регулювання діяльності слідчих підрозділів фінансових розслідувань. Положення правової доктрини щодо діяльності такого органу, її спеціальна компетенція не знайшли належного відображення у працях науковців та законотворчій роботі. Наведені аргументи обґрунтовують актуальність і важливість проведення комплексного наукового дослідження організаційно-правових засад діяльності слідчих підрозділів фінансових розслідувань.
В результаті проведення комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування В. В. Лисенком було зроблено висновок про недосконалість та неузгодженість окремих нормативних актів, які становлять правову основу діяльності податкової міліції. Він вказував на відсутність нормативної бази, яка б надавала можливість оперативного вивчення фінансового стану платників податків і вносив пропозиції щодо створення єдиної інформаційної бази, яка б давала змогу накопичувати та відслідковувати інформацію про діяльність окремих платників податків. Також ним зазначалось про необхідність прийняття спеціального нормативного акта, який би регламентував діяльність слідчих підрозділів податкової міліції та визначав зміст функцій цього правоохоронного органу щодо розслідування злочинів, які входять до його підслідності [1, с. 23]. Погоджується з даним твердженням і Г. П. Цимбал, яка на основі узагальнення слідчої практики з’ясувала, що під час розслідування злочинів у сфері оподаткування існують певні недоліки та складності, які обумовлені, з одного боку, нестабільністю і нечіткістю норм податкового законодавства, а з другого – неналежним доведенням його приписів до суб’єктів оподаткування, а також недостатнім досвідом працівників слідчих підрозділів фінансових розслідувань в проведенні розслідування 5, с. 87. Складність розслідування таких кримінальних правопорушень обумовлюється також нерозробленістю нормативно-правової регламентації взаємодії зазначених підрозділів з іншими правоохоронними органами під час досудового слідства в справах про кримінальні правопорушення у сфері оподаткування.
На основі проведеного аналізу відомчих і міжвідомчих нормативно-правових актів, які регулюють взаємодію слідчих підрозділів фінансових розслідувань із правоохоронними та контролюючими органами встановлено, що ці різні за характером акти (постанови, накази, положення, регламенти, інструкції, вказівки) схвалювалися в різні роки, стосуються різних аспектів взаємодії вказаних суб’єктів, не узгоджуються з прийнятими останнім часом законними та підзаконними актами про вдосконалення господарських відносин і справляння податків і зборів та посилення протидії протиправним діям у цих сферах. У зв’язку з цим обґрунтовується висновок про необхідність систематизації чинних нормативних актів про форми і порядок взаємодії слідчих підрозділів фінансових розслідувань в проведенні розслідування з іншими правоохоронними органами та державними контролюючими установами в процесі розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування та документування її результатів з метою ефективного використання отриманих даних про порушення податкового законодавства в ході розкриття і розслідування підслідних злочинів [5, с. 91].
Особливо гостро постають і питання визначення правового статусу працівників слідчих підрозділів фінансових розслідувань, тенденцій розвитку юридичних гарантій щодо забезпечення його реалізації. Недостатність досліджень щодо аналізу складових елементів правового статусу працівників таких підрозділів, прогалини в діючому нормативно-правовому забезпеченні негативно впливають на реалізацію слідчими своїх правоохоронно-фіскальних повноважень, спричиняють чисельні скарги і судові позови на їх дії та рішення. Фактично, спроба вирішити вказані проблеми була зроблена лише А. М. Кулішем [6].
Проблема криміналізації суспільства посідає чільне місце в діяльності правоохоронних органів. Це ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання нагальної розробки та реалізації нових підходів до протидії кримінальним правопорушенням, відшукання нових форм і методів взаємодії правоохоронних органів, що відповідають реаліям сьогодення.
Чинні нормативні акти про міжнародне співробітництво, враховуючи динамічний стан розвитку економічних відносин, міграцію населення та поширення транснаціональної злочинності, слід доповнити такими формами співробітництва, як: обмін інформацією про порушення податкового законодавства юридичними і фізичними особами на території України та за її межами; створення в необхідних випадках розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування робочих груп за кордоном; обмін досвідом стосовно створення й функціонування інформаційних систем, що використовуються в практиці розслідування таких протиправних дій; взаємодія з питань здійснення заходів, направлених на розкриття та розслідування цих кримінальних правопорушень; проведення міжнародних науково-практичних конференцій і семінарів з питань протидії правопорушенням у сфері оподаткування 7, с. 135.
О. П. Бембетовим, І. І. Кучеровим, В. Д. Ларичевим проводився аналіз правових документів з питань міжнародного співробітництва, форм взаємообміну інформацією та надання правової допомоги Україні іншими державами в протидії кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування. Ними був обґрунтований висновок про необхідність удосконалення нормативно-правового регулювання взаємодії слідчих органів України з відповідними зарубіжними правоохоронними органами через Інтерпол, що передбачено міжнародними актами та міждержавними договорами.
Ефективна протидія кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування можлива лише за умови тісної взаємодії слідчих підрозділів фінансових розслідувань з іншими контролюючими органами, в основі діяльності яких лежить спільна мета щодо забезпечення повної та своєчасної сплати громадянами податків та інших платежів. Поставлена мета досягається: систематичним взаємним інформуванням про стан забезпечення вимог податкового законодавства і обставини, що сприяють їх порушенню; формуванням банку даних про порушників податкового законодавства та спільним використанням його в практичній діяльності; розробкою і погодженням планів щодо здійснення спільних організаційно-управлінських і практичних заходів відносно перевірки господарської діяльності платників податків; підбиттям підсумків і аналітичною оцінкою роботи щодо забезпечення податкового законодавства та напрацюванням заходів щодо усунення недоліків; підготовкою та внесенням спільних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства; спільною перевіркою конкретних фактів порушень податкового законодавства та вирішенням питань щодо притягнення винуватих до відповідальності.
Доцільно також визначити в міжвідомчих актах форми, завдання, умови та порядок взаємодії правоохоронних органів і державних контролюючих установ у процесі розслідування злочинів у сфері оподаткування. У зв’язку з цим Г. П. Цимбал сформульовано пропозиції про необхідність розроблення міжвідомчого положення чи спільного наказу Генеральної прокуратури України, МВС України, СБУ, податкової міліції, наприклад, «Про організацію і координацію взаємодії відомчих служб і підрозділів у ході розслідування тяжких злочинів» [5, с. 26].
Також слід розробити типову навчальну програму з питань взаємодії слідчих підрозділів фінансових розслідувань і державних контролюючих установ у ході розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування для використання її в спеціалізованих навчальних закладах під час підготовки та перепідготовки працівників таких підрозділів та інших правоохоронних органів з метою оптимізації їх співпраці в процесі розслідування даної категорії кримінальних правопорушень.
Також потребує вдосконалення взаємодія слідчих підрозділів фінансових розслідувань і оперативних підрозділів податкової міліції. Для вирішення проблем, пов’язаних з організацією спільних дій даних підрозділів на етапі збирання первинних матеріалів про порушення податкового законодавства варто, на думку В. В. Лисенка, доручити одному чи декільком слідчим виконання функцій надання консультацій оперуповноваженим щодо змісту та окреслення напрямів формування зазначених матеріалів: визначення кримінально-правової кваліфікації діяння; встановлення наявності в матеріалах достатніх даних про склад певного злочину, передбаченого кримінальним законом; розроблення програми збирання первинних матеріалів; аналізу документів бухгалтерського обліку; вибору тактики здійснення окремого заходу чи дії, пов’язаної із збиранням первинних матеріалів; аналізу змісту первинних матеріалів з точки зору їх достатності для прийняття рішення про початок досудового розслідування тощо [1, с. 9].
Розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування повинне мати відповідне інформаційно-довідкове забезпечення. З цією метою в структурі податкової міліції варто створити спеціальний підрозділ, який би здійснював ведення криміналістичних обліків. Такі обліки є передумовою оперативного використання криміналістично значущої інформації в кримінальному провадженні. Потрібно створювати автоматизовані банки криміналістичних даних, що орієнтують на подію кримінального правопорушення, особу злочинця чи організовану групу, зокрема, ті, що враховують усю сукупність криміналістично значущої інформації (за способами підготовки, вчинення та приховування кримінального правопорушення, типовими слідовими картинами) [8, с. 44].
На інформаційне забезпечення слідчих підрозділів фінансових розслідувань негативно впливають: нестабільність законодавства в сфері оподаткування, що ускладнює організацію постійного інформаційного обліку; неузгодженість різних рівнів інформаційних систем; відсутність унормування єдиного порядку інформаційно-довідкового забезпечення всіх правоохоронних органів, що беруть участь в розслідуванні кримінальних правопорушень у сфері оподаткування. Вирішенню наведених проблем сприяло б вжиття наступних заходів: удосконалення нормативно-правової бази щодо використання інформаційних систем; запровадження нових методичних розробок для узгодженої співпраці слідчих підрозділів фінансових розслідувань з іншими правоохоронними та контролюючими органами; створення автоматизованої міжвідомчої довідкової бази, придатної для обміну необхідною інформацією між підрозділами податкової міліції, МВС України, СБУ та державними контролюючими органами; встановлення узгодженого порядку користування цією довідковою системою вказаними органами.
Таким чином, огляд проблем процесуальних та організаційних основ діяльності слідчого з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень у сфері оподаткування показав наявність численних проблемних питань теоретичного та практичного характеру, що потребують ще свого розгляду, аналізу та вирішення.
Література:
1. Лисенко В. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. В. Лисенко. – К., 2006. – 32 с.
2. Шершньова В. О. Планування розслідування податкових злочинів / В. О. Шершньова // Сучасні проблеми економічного та соціального розвитку України : збірник матеріалів Х Міжнародної науково-теоретичної конференції (16–17 квітня 2008 р.) / Українська академія бізнесу та підприємництва. – К., 2008. – С. 54–56.
3. Шершньова В. О. Аналіз первинної інформації на початковому етапі розслідування податкових злочинів / Шершньова Вікторія Олександрівна // Криміналістика у протидії злочинності : тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року). – К. : Хай-Тек Прес, 2009. – С. 516–523.
4. Шершньова В. О. Організація розслідування податкових злочинів / Шершньова Вікторія Олександрівна // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – № 3 (76). – С. 185–195.
5. Цимбал Г. П. Взаємодія як умова забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Цимбал Ганна Петрівна. – Ірпінь, 2005. – 223 с.
6. Куліш А. М. Організаційно-правове забезпечення статусу працівників податкової міліції України : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Куліш Анатолій Миколайович. – Х., 2003. – 177 с.
7. Карпов Н.С. Деякі аспекти розслідування податкових злочинів на сучасному етапі розвитку податкового законодавства / Н. С. Карпов, В. О. Шершньова // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – № 4 (77). – С. 133–147.
8. Хань Г. А. Теоретичні засади планування та організації розслідування злочинів : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Хань Геннадій Анатолійович. – Донецьк, 2007. – 221 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
