На сьогодні незаконний обіг наркотиків – надзвичайно складне, багатогранне і у той же час суспільно небезпечне явище у сучасному світі. З однієї сторони, наркотики є необхідними медичними препаратами, а з іншої сторони – вони заподіюють величезну шкоду, яка практично не піддається обрахунку.
Особлива небезпека полягає у тому, що особи цього кола об’єднуються у суворо упорядковану систему, що представляє собою організовані групи або злочинні організації. У процесі функціонування подібні групи та угруповання контролюють осіб, які самостійно вчиняли злочини, пов’язані з наркотиками, та встановлюють міцні організаційні зв’язки між собою, а також монополізують обіг наркотиків на значних територіях. Крім того, вони проникають за межі державних кордонів з метою вчинення незаконного обігу наркотиків, що призводить, крім усього іншого, ще до міжнаціональних та міжнародних конфліктів.
Умови сьогодення потребують розгляду особливостей розслідування діяльності організованих злочинних угруповань у сфері обігу наркотичних речовин, що мають розгалужену мережу міжнародних зв’язків, використовують канали збуту наркотичних засобів у різних державах.
Загалом міжнародне співробітництво під час кримінального провадження має кілька форм реалізації:
- міжнародна правова допомога;
- екстрадиція особи;
- перейняття кримінального провадження;
- передання засуджених осіб;
- визнання та виконання вироків іноземних держав [1, с. 12—16].
На цей час співробітництво між правоохоронними органами різних держав у сфері боротьби з обігом наркотиків на міжнародній арені розвивається доволі інтенсивно, застосовуються нові форми і методи співпраці. Таке міжнародне співробітництво здійснюється на трьох рівнях: двосторонньому, регіональному, загальносвітовому.
Зазначена діяльність регулюється положеннями відповідних міжнародних договорів, які визначають міжнародну протиправність, закладають основи узгодженого співробітництва держав при розслідуванні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, що вчиняють транснаціональні організовані злочинні угруповання. Це Єдина конвенція про наркотичні засоби (1961 р.) з поправками, внесеними до неї Протоколом (1972 р.) [2], Конвенція про психотропні речовини (1971 р.) [3], Конвенція про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (1988 р.) [4], Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності (2000 р.) з Протоколами до неї [5, с. 554—606], Угода про порядок передачі зразків наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів (2012 р.) [6] та низка інших.
Вагомим правовим підґрунтям реалізації заходів міжнародного співробітництва під час розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, вчинених організованими злочинними угрупованнями, є багатосторонні міжнародні договори з питань реалізації окремих форм міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні. Це Європейська конвенція про видачу правопорушників (1957 р.) з Додатковим протоколом (1975 р.) та Другим додатковим протоколом (1978 р.) [7, с. 10—111], Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (1959 р.) з Додатковим протоколом (1978 р.) та Другим додатковим протоколом (2001 р.) [8, с. 12—232], Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах (1972 р.) [9, с. 297—327], Мінська конвенція (1993 р.) з Протоколом (1997 р.) [10, с. 463—497].
З огляду на всі вище перераховані міжнародні нормативно-правові документи, можна зазначити що без опрацювання договорів, угод та конвенцій з розслідування злочинів пов’язаних з незаконним обігом наркотиків неможливо формування концептуальних засад реалізації заходів міжнародного співробітництва. А також, достатньо актуальним є питання розробки нових криміналістичних засобів і методів у зв’язку з постійним вдосконаленням способів перевезення, передачі та «маскування» збуту наркотичних засобів.
Література:
1. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження : наук.-прак. посіб. [Блажівський Є.М., Козьяков І.М., Толочко О.М. та ін.] ; за заг. ред. Л.О. Фролової. — К. : Алерта, 2013. — 348 с.
2. Единая конвенция о наркотических средствах от 30 марта 1961 года с поправками, внесенными в соответствии с Протоколом 1972 года / Україна у міжнародно-правових від¬носинах : зб. докум. — К., 1996. — Кн. 1 : Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допо¬мога. — С. 155—209.
3. Конвенция о психотропных веществах от 21 февраля 1971 года / Україна у міжнародно-правових відносинах : зб. докум. — К., 1996. — Кн. 1 : Боротьба зі злочинністю та взаєм¬на правова допомога. — С. 209—244.
4. Конвенция Организации Объединенных Наций о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ от 19 декабря 1988 года / Україна у міжнародно-правових відносинах : зб. докум. — К., 1996. — Кн. 1 : Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога. — С. 244—285.
5. Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року
з Протоколами, що її доповнюють від 15 листопада 2000 року № 55/25 ГА ООН / Збірник міжнародних договорів України про правову допомогу у кримінальних справах. Багатосторонні договори. — К., 2006. — С. 554—606.
6. Угода про порядок передачі зразків наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів від 18 жовтня 2011 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0866-12.
7. Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року з двома Додатковими протоколами 1975 та 1978 років / Збірник міжнародних договорів у кримінальних справах. Багатосторонні договори. — К., 2006. — С. 12—111.
8. Європейська конвенція про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року з Додатковими протоколами 1978 та 2001 років / Збірник міжнародних договорів України про правову допомогу у кримінальних справах. Багатосторонні договори. — К., 2006. — С. 112—232.
9. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року / Збірник міжнародних договорів про правову допомогу у кримінальних справах. Багатосторонні договори. — К., 2006. — С. 297—327.
10. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року / Збірник міжнародних договорів про правову допомогу у кримінальних справах. Багатосторонні договори. — К., 2006. — С. 463—497.
|