Оглядом місця події починається розслідування майже всіх злочинів, передбачених КК України. Огляд є однією із найбільш складних, і разом з тим результативних слідчих (розшукових) дій, за допомогою якої можна одержати інформацію саме із матеріальних джерел. Нерідко огляд лише обстановки на місці події виявляється досить корисним, оскільки дозволяє слідчому з’ясувати фізичні (географічні) умови протікання події, яка розслідується, вирішити питання, чи могла відбуватися певна подія.
Зазвичай, при розслідуванні незаконного збирання та розголошення комерційної або банківської таємниці значну, а в деяких випадках і найбільшу, доказову інформацію несе саме огляд місця події.
Загалом огляд місця події по злочинах, що розглядаються можна поділити умовно на кілька видів за об’єктом огляду: 1) огляд місця зберігання документів; 2) огляд сховища (сейфу); 3) огляд ключів від сейфу; 4) огляд засобів доставляння документа (поштовий залізничний вагон, купе, автомобіль, багажна тачка, портфель, папка тощо); 5) огляд документа (предмета), що є аналогічним втраченому.
Огляд місця зберігання документів здійснюється з метою виявлення і фіксування наступних обставин:
1) сутність (характерні риси, особливості) порушень правил конфіденційного діловодства: а) відсутність передбачених правилами засобів технічного захисту приміщення, території (огорож, охоронної сигналізації тощо); б) неналежний технічний стан захисних засобів внаслідок їх несправності або інших причин; в) порушення правил зберігання основного і запасного ключів від сховища (сейфу); г) порушення правил здачі приміщення для охорони (у тому числі – включення охоронної сигналізації); д) наявність доказів (фактів) використання службового приміщення не за призначенням (для зустрічей зі сторонніми особами, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів тощо), фактів неналежного зберігання документів (поза сейфом, сховищем);
2) перебування у службовому приміщенні сторонніх осіб: а) слідів ніг, рук, пальців, крові, слини, одягу; б) слідів вживання їжі, спиртних напоїв, куріння; в) слідів відправлення природних потреб; г) зникнення окремих предметів, зміна положення і місцезнаходження предметів, меблів, технічних засобів, засобів зв’язку; д) слідів використання предметів, приладів, обладнання;
3) слідів проникнення правопорушника на територію (у приміщення): а) слідів рук, ніг (взуття) на огорожі, зовнішніх стінах будівлі, підвіконні; б) слідів застосування знарядь злому та інших засобів (при цьому мається на увазі також їх виявлення, фіксація і вилучення); в) слідів пошкодження огорожі, вікон, дверей, підлоги, стелі; г) слідів пошкодження цілісності печатки; д) слідів відключення, пошкодження охоронної сигналізації, приладів освітлення.
Огляд сховища (сейфу) здійснюється з метою виявлення і фіксації наступних обставин:
1) слідів порушення правил користування сховищем (сейфом): а) несправність замка, корпусу, що дає можливість доступу в сховище без ключа; б) відмикання замка сейфу дублікатом ключа; порушення правил опечатування сейфу; в) наявність у сейфі сторонніх предметів, цінностей, документів, літератури:
2) слідів правопорушника: а) слідів рук, ніг, взуття, одягу на корпусі сейфу; б) сліди пошкодження корпусу або замка (злом, розпил, свердління, віджимання); в) слідів вилучення документів через ушкоджену частину корпусу (волокна паперу, наявність сторонніх нашарувань на закраїнах щілини, отвори); г) порушення цілісності печатки (у тому числі повне знищення без відновлення); д) слідів тимчасового (з наступним відновленням) видалення печатки шляхом зрізання, заморожування тощо; е) опечатування сейфу іншою печаткою; є) слідів злочинця усередині сейфу (відбитки пальців на внутрішній поверхні сейфу); ж) слідів біологічного походження (частинки шкірних покривів від саден, кров; мікросліди – відшарування від одягу тощо); з) слідів відмикання замка нештатним ключем або відмичкою (наявність мастила, пасти, мастики, металічних ошурків у коробці замка, траси на кришці коробки замка).
Огляд ключів від сейфу здійснюється з метою виявлення і фіксування:
1) ознаки підміни одного з ключів: розходження заводських номерів на ключах і замку сейфа; ознаки кустарного виготовлення ключа;
2) ознаки використання ключа для виготовлення його дублікату: слідів затискного приладу; нашарування слідокопіюючої речовини;
3) ознаки несанкціонованого використання запасного ключа: порушення цілісності корпусу контейнера (конверта) з запасним ключем; видалення печатки, що скріплює контейнер (конверт), без наступного відновлення; видалення печатки з наступним маскуванням (зрізанням мастичної печатки з наступним наклеюванням), видалення печатки з послідовним заморожуванням газовими сумішами або в морозильній камері і наступним наклеюванням тощо.
Огляд засобів доставки документа (поштовий залізничний вагон, купе, автомобіль, багажна тачка, портфель, папка тощо) здійснюється з метою виявлення і фіксування:
1) слідів порушення правил конфіденційного діловодства: відсутність передбачених правилами засобів технічного захисту вагону, автомобіля; порушення правил перевезення конфіденційних документів (відмова від використання спеціального сейфу, встановленого у вагоні, неправильне розміщення вантажу, наявність у поштовому сховищі (купе) сторонніх вантажів); технічна несправність запору, дверей, корпусу вагону, автомашини, дефекти портфеля, папки;
2) слідів викрадення документа: ушкодження цілісності запору, дверей, корпусу вагону, автомашини; ушкодження цілісності печатки, якою оперативно опечатане сховище, сейф; несанкціоноване відмикання запорів дверей, вікна транспортного засобу, сховища, сейфу; сліди приладів і пристосувань, використовуваних для проникнення у вагон (сховище).
Проаналізувавши вище викладене, можна зробити висновок, що відомості, отримані в ході проведення огляду місця події при розслідуванні незаконного збирання та розголошення комерційної або банківської таємниці дають змогу висувати слідчі версії, визначати шляхи їх перевірки, окреслити коло осіб, серед яких необхідно шукати злочинця.
Список використаних джерел:
1. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі): підручник. Київ: Кондор, 2005. 588 с.
2. Васильев А. Н. Следственная тактика. Москва, 1981. 112 с.
3. Шепитько В. Ю. Криминалистика: курс лекций. Харьков: Одиссей, 2003. 349 с.
4. Когутич І. І. Криміналістика: курс лекцій. Київ: Атіка, 2008. 888 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
