Інтеграція України в Європейський правовий простір об’єктивно викликає необхідність критичного осмислення законодавчого забезпечення інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.
Одним із об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва є бізнес-інкубатори. Як зазначають Немченко А.Б. і Немченко Т.Б. бізнес-інкубатор – це однин із варіантів, поряд з «науковими центрами» і «бізнес центрами», тих організаційних форм взаємодії науки і підприємництва, що являє собою складний багатофункціональний комплекс, який забезпечує, поряд з іншим, сприятливі умови для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм, які реалізують цікаві наукові ідеї [1, 37].
Разом з тим, чинне законодавство України в сфері підприємництва містить суперечливі положення стосовно правового статусу бізнес-інкубатора як складової інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.
Так, відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. [2] поняття бізнес-інкубатора, інноваційного бізнес-інкубатора, інноваційного центру, технопарку, технополісу тощо охоплюються поняттям інноваційного підприємства. Іншими словами, бізнес-інкубатор, є видом інноваційного підприємства.
Водночас, відповідно до статей 1,16 Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) -підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.
В свою чергу, інноваційним підприємством визнається підприємство (об'єднання підприємств) будь-якої форми власності і таке підприємство може функціонувати у вигляді інноваційного центру, бізнес-інкубатора, технополісу, технопарку тощо.
Таким чином, виходячи із змісту наведених статей Закону України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. бізнес-інкубатор є видом інноваційного підприємства будь якої форми власності (приватне, державне, комунальне, змішаної форми власності) що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг.
Зазначені інноваційні продукти і послуги визначаються як результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р.
Разом з тим, у контексті підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва український законодавець одночасно визначає бізнес-інкубатори і як складову інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.
Так, в положеннях ст. 14 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва” від 22.03.2012 р. [3], зокрема, зазначено, що до об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва належать бізнес-інкубатори, основним завданням яких є сприяння розвитку малого і середнього підприємництва.
Відповідно до положень наведеної статті, інфраструктурою підтримки малого і середнього підприємництва є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які провадять діяльність, спрямовану на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва, їх інвестиційної та інноваційної активності, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки.
Таким чином, виходячи із змісту ст. 14 Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва” від 22.03.2012 р. діяльність бізнес-інкубаторів перш за все спрямована на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва.
Отже, на даний момент чинне українське законодавство містить два підходи до визначення місця і ролі бізнес-інкубатора в сфері підприємництва.
Перший підхід визначає мету діяльності бізнес-інкубатора як розробку, вироблення і реалізацію інноваційних продуктів, продукції чи послуг. Вказані бізнес-інкубатори визнаються інноваційними підприємствами і обсяг виробленими ними інноваційних продуктів, продукції чи послуг у грошовому вимірі повинен перевищувати 70 відсотків від загального обсягу вироблених продукції і послуг.
Другий підхід відносить бізнес-інкубатори до об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, діяльність яких спрямована перш за все на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), на внутрішній і зовнішній ринки.
Таким чином, в узагальненому вигляді, відповідно до чинного законодавства, бізнес-інкубатори визнаються як виробниками інноваційних продуктів, продукції чи послуг (інноваційні підприємства), так і об’єктами інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, діяльність яких спрямована на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва.
Іншими словами, бізнес-інкубатори одночасно є суб’єктами інноваційної діяльності і об’єктами інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва. Зазначена обставина покладає на бізнес інкубатори практично взаємовиключні функції і з правової точки зору зменшує ефективність правового регулювання в сфері підприємництва.
Крім того, вказана законодавча невизначеність поняття бізнес інкубатора на практиці викликає непорозуміння стосовно правового статусу останнього, призводить до неоднозначного тлумачення послуг, які вони повинні надавати, що, в свою чергу, утруднює розбудову належної інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва.
Враховуючи викладене, видається можливим дійти до висновку про необхідність критичного осмислення стану правового забезпечення підтримки малого і середнього підприємництва, уточнення понятійного апарату, що застосовується в межах правового забезпечення інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, з метою вдосконалення законодавства в сфері підприємництва в Україні.
Література:
1. А.Б. Немченко, Т.Б. Немченко Бізнес інкубатори в сфері сучасної державної підтримки розвитку регіональної інноваційної інфраструктури / А.Б. Немченко, Т.Б. Немченко // Наукові праці КНТУ / Тернопіль. -Економічні науки, 2010 –Випуск 17, С. 37.
2. Про інноваційну діяльність: закон України від 04.07.2002 № 40-IV // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/40-15
3. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва: закон України від 22.03.2012 № 4618-VI // Офіційний сайт ВРУ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4618-17
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
