Огляд місця події та трупа у криміналістичній літературі характеризується як одна із найскладніших слідчих (розшукових) дій. В ході її проведення вирішуються багатопланові завдання розслідування вбивства, отримуються різноманітні фактичні дані, тому проведення такої дії слідчим, потребує значних зусиль і часу.
Метою даної публікації є формулювання поняття огляду місця події та трупа, виокремлення стадій, методів, використовуваних техніко-криміналістичних засобів та типових слідів злочинної діяльності.
Окремі питання огляду місця події та трупа розглядалися в публікаціях Є. Ю. Березутського [1], І. В. Борисенка [2], В. І. Боярова [3], В. Е. Коновалової [4], Д. П. Рассейкіна [5], О. С. Саінчина [6], А. В. Старушкевича [7] та ін.
Огляд місця події та трупа – слідча (розшукова) дія, яка спрямована на вивчення місця події та трупа, виявлення, фіксацію та вилучення речових доказів, з’ясування всіх обставин вчинення злочину. Завданням огляду місця події та трупа є з’ясування питань, які можуть допомогти розкрити вбивство.
До таких питань зазвичай відносять: яка подія відбулася і чи є вона вбивством; чи є місце виявлення трупа безпосереднім місцем вбивства, якщо ні, то за якими ознаками можна визначити таке місце; хто вбитий та коли; скільки було злочинців; яким шляхом вони проникли та покинули місце події; з допомогою яких засобів вчинено вбивство та які заходи вжиті для його приховування; що залишив злочинець на місці події та що забрав із собою; які фактичні дані свідчать про особу злочинця та його мотиви і т. ін. [8, с. 272-274].
Науковці виділяють два основні методи огляду місця події: 1) об’єктивний метод – це детальний огляд, опис та дослідження всіх ділянок де можуть бути виявлені сліди злочину; 2) суб’єктивний метод – огляд, проводиться за явними слідами злочинця [9, с. 126].
Підготовчі дії, пов’язані з оглядом місця події, поділяють на два основні етапи: 1) дії до виїзду на місце події, 2) дії після прибуття на місце. Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце події полягають у такому: уточнення місця події згідно до повідомлення, що надійшло; вжиття заходів щодо надання медичної допомоги потерпілому; перевірка готовності техніко-криміналістичних засобів; визначення осіб, які прийматимуть участь у даній слідчій (розшуковій) дії.
Після прибуття на місце події слідчий вживає таких заходів: проводить опитування свідків; дає розпорядження працівникам оперативного підрозділу, щодо проведення певних розшукових заходів; визначає функції кожного учасника огляду місця події [9, с. 125].
Методи проведення огляду класифікують: а) за послідовністю проведення та глибиною дослідження (загальний та детальний); б) за характером дослідження (статичний та динамічний) [9, с. 126].
Загальний огляд здійснюється слідчим з метою ознайомлення з обстановкою на місці події, отримання уяви щодо характеру події, яка мала місце. Детальний огляд – передбачає ретельне вивчення місця вчинення злочину в цілому та кожного об’єкта даного злочину зокрема.
Статичним методом – досліджують у стані спокою, певний предмет або об’єкти обстановки місця події. Динамічний метод – припускає дослідження об’єктів в динаміці, тобто шляхом переміщення, взяття в руки, огляд з усіх боків, опис, вимірювання і т. ін.
Зовнішній огляд трупа здійснюється за участю судового медика, дозволяє робити висновки про час настання смерті, місце її спричинення, про те чи переміщався труп, про спосіб і засоби спричинення смерті. Такі відомості носять імовірнісний характер, через те що точна відповідь може бути дана лише за результатами судово-медичного дослідження трупа.
На місці події залишаються різні сліди, зокрема: нігтів рук людини; зубів; крові; слини; волосся; предметів і т. ін., тому доречно використовувати спеціалістів різних напрямів, зокрема криміналіста, судового баліста, трасолога, а в окремих випадках судового психолога чи психіатра [10, с. 97-98].
Результати огляду місця події фіксуються в протоколі, який заповнює слідчий.
При проведенні даної слідчої (розшукової) дії найбільш доречно використовувати засоби фіксування (відеокамера, фотоапарат, диктофон). Завдяки їм, робота слідчих полегшується, стає більш ефективною.
Отже, огляд місця події та трупа є досить складною первинною слідчою (розшуковою) дією. Його правильне проведення є незамінним для успішного розкриття та розслідування вбивства.
Література:
1. Березутский Е. Ю. Исследование места убийства – криминалистическая операция. Некоторые вопросы теории и практики: монограф. Иркутск: изд-во ИГЭА, 2001. 232 c.
2. Борисенко І. В. Методика розслідування вбивств з розчленуванням трупа: дис. ... кандидата юрид.наук: 12.00.09. Харків, 1999. 221 с.
3. Бояров В. І. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань: дис. ... кандидата юрид.наук: 12.00.09. Київ, 2000. 209 с.
4. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования: монограф., Харьков, 2001. 311 с.
5. Рассейкин Д. П. Осмотр места происшествия и трупа при расследовании убийств. Саратов: Приволж.кн.изд-во, 1967. 152 c.
6. Саінчин О. С. Розкриття і розслідування умисних убивств: концептуальні і практичні основи: монограф. Одеса: Юрид. літ., 2004. 408 с.
7. Старушкевич А. В. Огляд місця події при виявленні невідомих, розчленованих і скелетованих трупів. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: навч.посібн. / Бахін В. П., Клименко Н. І., Котюк І. І. та ін.; за ред. Н. І. Клименко. Київ: Юрінком Інтер, 2005. С. 63-69
8. Шепитько В. Ю. Криминалистика: курс лекций. Харьков: Одиссей, 2003. 352 с.
9. Криміналістика: підручник / П. Д. Біленчук, М. В. Салтевський, А. В. Старушкевич та ін.; за ред. П. Д. Біленчука. Київ: вид-во «ПРАВО», 1997. 256 с.
10. Старушкевич А. В. Криміналістичний аналіз слідової картини сексуальних вбивств. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2004. № 60-62. С. 92-98.
__________________________
Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
