Суб’єктам недержавної системи безпеки, зокрема працівникам служби безпеки підприємств, в ході проведення внутрішніх розслідувань, нерідко доводиться оглядати документи, які на їх думку можуть мати ознаки підроблення.
Від обсягу та змісту отриманої під час такого огляду початкової інформації, залежить напрям і результативність розслідування події. Тому, безумовно, актуальним є питання систематизації криміналістичних рекомендацій щодо огляду паперових документів бухгалтерського обліку та звітності, які можуть підроблятися в ході здійснення різноманітних правопорушень.
У зазначеному випадку, завданнями огляду документів, можуть бути такі: встановлення відношення документа до певної, зокрема розслідуваної події; отримання зі змісту документа відомостей про певну подію; виявлення слідів певної події; виявлення слідів правопорушення; встановлення інших обставин, що мають відношення до розслідування певної події; вирішення питання про проведення певних пошукових заходів і дій, в межах здійснюваного внутрішнього розслідування (експертизи, вивчення документа обізнаною особою та ін.); виявлення осіб, причетних до певній події або її очевидців; отримання відомостей для висунення і перевірки версій про розслідувану подію і її учасників.
Здійснене нами узагальнення публікацій науковців та практиків [1, с. 166-168; 2, с. 221-236; 3, с. 465-470 та інших], дало змогу виокремити криміналістичні рекомендації, яких доцільно дотримуватися суб’єкту внутрішнього розслідування, у випадку виявлення документу на місці події:
– потрібно забезпечити збереження початкового стану документу, а також його зовнішній вигляд;
– не вчиняти дій, які можуть пошкодити, або змінити зовнішній вигляд документу;
– не можна згинати документ, робити помітки на його полях, обводити та підкреслювати, видаляти записи, виділяти фрагменти, які зацікавили суб’єкта розслідування;
– документ не можна класти на поверхню, яка може його забруднити;
– потрібно оберігати документ від впливу агресивних факторів навколишнього середовища, зокрема, високої температури, вологості, сонячного світла, будь-яких хімічних реактивів;
– документ не можна підшивати (прошивати) до матеріалів внутрішнього розслідування;
– в ході роботи з документами, які потенційно можуть бути підробленими, слід використовувати рукавички та пінцет, щоб не забруднити документ та не залишити на ньому свої відбитки пальців;
– потенційно підроблений документ слід упаковувати в окремі конверти (пакети), запобігаючи його тертю об інший папір, забрудненню та випадковому пошкодженню.
Слід також розглянути умови огляду документів, суб’єктом внутрішнього розслідування.
Так, документ доцільно оглядати при достатньому прямому, розсіяному освітленні, бажано денному. В ході детального вивчення окремих елементів документу, слід використовувати косопадаюче світло та прийом огляду документу на просвіт.
Під час огляду документу доцільно використовувати лупу від 2 до 20 кратну, а за наявності – світлофільтри (жовтої, оранжевої, синьої, червоної зон спектра).
Суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві слід детально вивчити основний тест документу, його зміст, а також усі наявні на документі підписи, помітки та резолюції. При цьому, слід співставляти факти, викладені у документі, з’ясовуючи обставини події, наприклад, наявність законних підстав у певної особи підписати документ, та невідповідність встановленому порядку складання певних документів.
Крім цього, під час огляду документу доцільно детально вивчити: зміст його реквізитів, попередньо з’ясувавши необхідні реквізити для такого виду документів, їх відповідність цільовому і основному призначенню документу, який оглядається, зокрема наявність відтиску кутового штампу і печатки, підпису, дати складання, відмітки про реєстрацію тощо.
Суб’єкту внутрішнього розслідування доцільно ретельно оглянути елементи оформлення типографського бланку документа, зокрема, захисну сітку, малюнок, водяні знаки, розміри і кількість сторінок і інше.
В ході огляду документу слід звертати увагу на змістовні (смислові) і граматичні помилки, відповідність змісту печатки – змісту проставленого штампа, їх тексту – найменуванню підприємства, яке згадується у тексті документу. За наявності, доцільно співставити серії та номери документу на різних сторінках.
Детально доцільно оглянути загальний стан передньої та зворотної сторін документу, а також його краї, при цьому потрібно встановити наявність помарок, пошкоджень, перекреслень, вдавлених рельєфних слідів олівця або ручки, старих або нових згинів. Ці обставини, крім іншого, можуть вказати на час виготовлення документу, умови його зберігання, виявити невідповідності між передбачуваним часом виконання документу та позначеною датою його видачі, а також встановити факти внесення у цей документ певних змін.
В ході детального огляду документу, доцільно вивчити його індивідуальні ознаки, зокрема, на предмет наявності матеріального підроблення. У цьому випадку потрібно використовувати різноманітні технічні засоби, зокрема, спеціальні освітлювачі (ультрафіолетові або інфрачервоні), збільшувальні та вимірювальні пристрої.
Криміналістичних рекомендацій також слід дотримуватися, у випадку огляду розірваного документу. У такому випадку, частини розірваного документу відділяються від бруду, сортуються на однорідні групи за наявністю тексту на одній або обох сторонах, за кольором і структурою паперу, кольором і малюнком ліновки або захисної сітки, типом фарбника штрихів (паста, олівець, чорнило тощо), а також його кольором.
Після цього, у кожній із зазначених однорідних груп, частини документу розподіляються на два основні види: перший – які мають хоча б один відрізаний край; другий – які не мають відрізаних країв, тобто відірваних частин.
Далі, частини документу, в яких обрізані краї, поділяються на групи: з обрізом зліва; з обрізом з права; з обрізом наверху; з обрізом внизу; з двома обрізами, що утворюють кут документу (наприклад, обривок документу має обріз зверху і справа тощо).
Обривки документу, які мають відрізані краї, складаються так, щоб вони склали границі (межі) документу. В ході такої процедури використовується їх загальна форма, а також будова тих країв, котрі були відірвані. Далі, підбираються частини документу, що мають лише відірвані краї, також за їх формою і будовою цих країв. При цьому, кожна із сусідніх частин підбирається так, щоб зміст наявного на ній тексту був пов’язаний з текстом інших частин.
Розірвані документи слід помістити в конверт, не здійснюючи маніпуляцій з їх частинами. Ні в якому разі, розірваний документ, не можна склеювати.
Отже, дотримання узагальнених криміналістичних рекомендацій, по огляду документів суб’єктом внутрішнього розслідування на підприємстві, дозволить зберегти документ неушкодженим, у первинному вигляді, отримати під час його огляду максимум значимої для внутрішнього розслідування на підприємстві інформації.
Література
1. Криміналістика. Академічний курс / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Боров та ін. Київ: Юрінком Інтер, 2011. 504 с.
2. Справочник следователя. Осмотр места происшествия. Москва : ЦОКР МВД России, 2010. 304 с.
3. Теория и практика судебной экспертизы: сборник / Е. И. Галяшина, С. А. Смотров, С. Б. Шашкин и др. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 704 с.
_______________________________
Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
