Погроза є одним із наскрізних кримінально-правових понять. У Кримінальному кодексі (далі – КК) України існує система норм, які передбачають відповідальність за погрози як самостійні склади злочинів, так і склади злочинів, в яких погроза виступає лише способом вчинення злочину. Вочевидь, що запорукою законності застосування кримінального закону є однакове розуміння наскрізних понять. Щоправда, не можна стверджувати, що питання кримінально-правового аналізу погрози залишилось на периферії науки. Формулювання поняття погрози у кримінальному праві України можливе на основі аналізу усіх істотних ознак поняття. Втім, метою цієї статті є визначення саме потерпілого від погрози як об’єктивної ознаки.
Так ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України вказує, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Тобто це суб’єкт, якому заподіяна чи може бути заподіяна шкода. Оскільки, як доводилося, суспільно небезпечний наслідок (шкода) при погрозі полягає першочергово у виникненні потенційної загрози правам певної особи (осіб), а не у виникненні страху. То потерпілим є не той, кому висловлена погроза, а той, щодо кого погроза висловлена (чиїх прав вона стосується).
Ознакою погрози потерпілими можуть бути не лише фізичні, але також і юридичні особи. Наприклад, у нормі про погрозу знищення майна (ст. 195 КК України) не міститься жодних обмежень, що йдеться виключно про майно фізичної, а не юридичної особи. Або, скажімо, ч. 1 ст. 258 КК України вказує, зокрема, на терористичний акт, вчинений способом погрози застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку заподіяння значної майнової шкоди. Знову ж таки небезпека заподіяння шкоди може стосуватися не лише фізичної, але й юридичної особи, держави. Отож, потерпілими від погроз, тобто особами, правам яких існує потенційна небезпека, можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.
Загалом, у структурі комунікації (в тому числі і погрозі як акту передачі інформації) виділяють три основні різновиди її суб’єктів: 1) творець інформації - той, хто створює повідомлення; 2) комунікатор (адресант) – той, хто передає інформацію; 3) реципієнт (адресат) – той, хто отримує інформацію .
Вочевидь, головними суб’єктами комунікації є адресант і адресат. Зрозуміло, що фактично адресант є суб’єктом складу злочину. Щодо адресата – то ним є особа, якій висловлена погроза. Одразу слід підкреслити, що у соціології в структурі комунікації не виділяють окремо як суб’єкта того, кому адресується погроза, тобто того, до кого відноситься погроза (потерпілого). А в кримінальному праві розмежовують суб’єкта, якому висловлюється (передається) погроза (адресант), та суб’єкта, якого стосується зміст погрози (потерпілий). При цьому у КК України наявні такі законодавчі конструкції в частині вказівки на суб’єкта, якому адресується погроза (адресант), та суб’єкт, якого стосується зміст погрози (потерпілий від погрози): а) суб’єкт, якому адресується погроза, та суб’єкт, якого стосується зміст погрози, той самий; б) суб’єкт, якому адресується погроза, та суб’єкт, якого стосується зміст погрози, повинні чи можуть бути різними; в) відсутня вказівка на те, кому і щодо кого адресується погроза.
Що ж до кола осіб, яких стосується погроза, то у кримінальному законі України, окрім конкретного суб’єкта (судді, службової особи, журналіста тощо), вказується на таких суб’єктів: близьких осіб (ч. ч. 2, 3 ст. 149, ч. ч. 1, 2 ст. 206, ч. 1 ст. 280, ч. 1 ст. 350), близьких родичів (ч. 2 ст. 154, ч. 1 ст. 189, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 346, ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 377, ст. 386, ч. 1 ст. 398), членів сім’ї (ч. 1 ст. 345-1). Не потребує доведення, що поняття близьких осіб, близьких родичів та членів сім’ї не є тотожними. Так, поняття близьких родичів та членів сім’ї тлумачиться, зокрема, у Кримінальному процесуальному кодексі України. У п. 1 ст. 3 зазначається, що близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі . Своєю чергою, поняття близької особи викладено у Законі України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. Вказується, що це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта .
Потрібно також виокремити погрози, які адресуються фізичним особам або уповноваженим особам юридичних осіб, держави, міжнародних організацій, і при цьому зміст погрози відноситься до наперед невизначеного кола осіб. Прикладом може бути той же терористичний акт, вчинений шляхом погрози застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створюють небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, вчинений з метою визначеною у законі (ч. 1 ст. 258 КК України). Аналогічно у ч. 1 ст. 266 КК України йдеться про погрозу вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Також і в ч. 2 ст. 444 КК України передбачена відповідальність, зокрема, за погрозу нападу на службові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень. Очевидно, що зміст погрози в частині осіб, яким адресується погроза визначений (хоча і не конкретно), а коло осіб, яким може бути заподіяна шкода, невизначене. Однак, визначальним є потенційний стан небезпеки правам невизначеного кола осіб.
В цілому такі різні законодавчі підходи в частині вказівки суб’єктів, яким погрожують, та (або) щодо яких погрожують, навряд чи виправдані. Адже не знайдеться достатніх аргументів пояснити, чому “пересічного” громадянина України кримінальний закон захищає лише від погрози вбивством (ст. 129 КК України) та знищення майна (ст. 195 КК України), тоді як спеціальних суб’єктів (суддів, журналістів, працівників правоохоронних органів тощо) захищають і від погроз насильством, позбавлення волі, викрадення тощо. Зрозуміло, звичайно, що такі “привілейовані” суб’єкти є носіями певних суспільно значимих повноважень. Однак, це могло б виражатися в диференціації відповідальності, тобто, коли з поряд із загальною нормою про відповідну погрозу є спеціальна норма про таку ж за змістом погрозу. А не створенням норм, які охороняють, наприклад, безпеку здоров’я певних суб’єктів при абсолютній відсутності охорони безпеки здоров’я “пересічних” громадян.
Неможливо пояснити і те, чому законодавець встановив кримінальну відповідальність за потенційну загрозу життю (при погрозі вбивством) та загрозу власності (при погрозі знищення майна), залишивши поза кримінально-правовим прицілом безпеку здоров’я, волю. Адже у кримінальному законі відсутня відповідальність про погрозу заподіяння побоїв, тілесних ушкодження, позбавлення волі. Такі підходи, коли законодавець глибоко диференціює кримінальну відповідальність за погрозу, однак при цьому допускає очевидні нормативні “вакууми” навряд чи мають логічне пояснення, свідчать про пробільність кримінально-правової охорони. Така спеціалізація норм веде до прогалин, що, без сумніву, потребує усунення.
Література:
1. Гуртовенко О.Л. Психічне насильство у кримінальному праві України: дисертація на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Олег Леонтійович Гуртовенко. – Одеса, 2008. – 251 с.
2. Дімітров М.К. Залякування як ознака кримінально караної погрози / М.К. Дімітров // Кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство у контексті судової реформи в Україні: матеріали науково-практичного семінару (м. Львів, Львівський державний університете внутрішніх справ, 15 червня 2018 року). – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. –С. 15-18.
3. Дітріх О.І. Насильство у складах корисливих посягань на власність за кримінальним правом України): дисертація на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Олена Ігорівна Дітріх. – К., 2009. – 207 с.
4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws.
5. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
6. Самощенко І.В. Відповідальність за погрозу в кримінальному праві України (поняття, види, спірні проблеми): автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / І.В. Самощенко. – Х., 1997. – 23 с.
___________________________
Науковий керівник: Яремко Галина Зіновіївна, доцент, кандидат юридичних наук, Львівський державний університет внутрішніх справ
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
