Експертиза спиртовмісних рідин, як самостійний вид, сформувалася порівняно недавно і може призначатися при розслідуванні злочинів різних категорій, коли спиртовмісні рідини домашнього або промислового виготовлення, і їх сліди на предметах носіях, певним чином пов’язані з подією злочину. Тому, під час досудового розслідування злочинної діяльності у сфері обігу алкогольних напоїв найбільш поширеним є призначення експертизи рідин, що містять спирт.
Предметом даної експертизи є встановлення фактичних даних про розслідувану подію на основі використання спеціальних знань у галузі теорії судової експертизи, хімії, технології виготовлення речовин, що містять спирт та методів їх дослідження [1, с. 372]. Тобто, предметом криміналістичної експертизи рідин, що містять спирт є встановлювані на основі експертних знань фактичні дані про обставини виготовлення спиртовмісних рідин, про приналежність розділених на частини рідин одному обсягу або джерелу виготовлення.
Об’єктами, які досліджуються в ході проведення експертизи рідин, що містять спирт є конкретні визначені обсяги різноманітних видів спиртних напоїв домашнього і промислового виготовлення, спиртовмісні суміші, спиртовмісні рідини технічного призначення, сліди спиртовмісних рідин різноманітного цільового призначення, які розподілені в масі або знаходяться на поверхні предметів-носіїв, а також різні конструкції та обладнання, що знаходить своє використання при виробленні зазначених рідин кустарним способом [1, с. 372].
Тому, при досудовому розслідуванні злочинної діяльності у сфері обігу алкогольних напоїв, об’єктами дослідження експертизи рідин, що містять спирт можуть бути:
– контрольні індивідуально визначені обсяги спиртовмісних рідин різного цільового призначення, зокрема і суміші із рідинами іншої природи;
– сліди спировмісних рідин, що знаходяться на поверхні різних предметів-носіїв;
– пристосування, конструкції або апарати, що використовуються для отримання в домашніх умовах міцних спиртних напоїв;
– технологічні способи виготовлення і фальсифікації спиртних напоїв домашнього і промислового виробництва.
У залежності від виду спиртовмісної рідини, її кількості і поставлених перед експертом завдань застосвуються різні схеми експертного дослідження [2, с. 158]. Поширеними, на даний час в експертній практиці, методами дослідження рідин, що містять спирт є методи оптичної мікроскопії, спектрофотометрії в ультрафіолетовій і видимій областях спектра, емісійного спектрального аналізу, газорідинної та тонкошарової хроматографії, а також метод перегонки (дистиляції) та метод встановлення кількісного вмісту танінів при дослідженні та диференціації коньяків [1, с. 374].
Усі спиртовмісні рідини, незалежно від рецептурного складу, умов і способів виготовлення, характеризуються загальною властивістю – здатністю легко змінювати початковий склад під дією низки факторів: температури навколишнього середовища, герметичності ємності в якій зберігаються та ін. Зазначені властивості спиртовмісних речовин, обумовлені наявністю в їх складі легколетучих і легкоокислюваних компонентів, що повинно враховуватися під час роботи з такими об’єктами [3, с. 105-106].
Тому, готуючи матеріали для проведення експертизи рідин, що містять спирт, доцільно особливо дбати про збереження складу рідини, яка містить летючі компоненти, розміщати її доцільно в добре закорковані ємності та зберігати у прохолодному місці. Коли йдеться про визначення єдиного обсягу розділених об’єктів, то обов’язково потрібно повідомити експерта про умови існування розділених обсягів і вид ємностей, в яких вони перебували (пляшка, каністра тощо).
До типових завдань, які вирішуються експертизою рідин, що містять спирт можна віднести:
– встановлення приналежності спиртовмісних ріднин, що знаходяться в об’ємі або слідах, певному виду, у відповідності до існуючої кримінально-правової, науково-технічної і торгівельної класифікації;
– встановлення загальної родової приналежності спиртовмісних рідин, тобто віднесення їх до одного виду у відповідності до існуючих класифікацій;
– встановлення загальної групової приналежності однорідних спиртовмісних рідин за ознаками, що свідчать про особливості рецептурного складу, технології виготовлення, специфічних умов зберігання;
– встановлення загального джерела походження спиртовмісних рідин за місцем і способом їх виготовлення;
– ототожнення конкретних обсягів спиртовмісних рідин, розділених на частини у зв’язку з розслідуваною подією;
– встановлення приналежності спиртовмісних рідин певному виду (типу) і сорту виробу промислового виготовлення і їх відповідності характеристикам ДСТУ;
– віднесення різних пристосувань і конструкцій до перегонних апаратів для отримання міцних спиртних напоїв у домашніх умовах;
– визначення способу виготовлення спиртовмісних рідин.
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Міністерства юстиції України [4] визначений орієнтовний перелік питань, вирішуваних в ході експертизи рідин, що містять спирт. Він зокрема такий:
Чи є в даній ємності (склянці, банці тощо) або на поверхні предмета (на одязі, папері) сліди рідин, що містять спирт?
Чи належить дана рідина до міцних алкогольних напоїв? Якщо належить, то до якого їх виду, та чи відповідає ця рідина вимогам ДСТУ?
Чи є дана рідина етиловим спиртом та чи відповідає вона вимогам ДСТУ?
Чи мають дані зразки спиртових рідин спільну родову (групову) належність?
Промисловим чи саморобним способом виготовлена спиртова рідина?
Чи придатний даний пристрій для виготовлення міцних спиртних напоїв?
Чи відповідає за своїми характеристиками алкогольний напій у даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?
У практичних посібниках, підготовлених науковцями [1, с. 373-374], такі питання зазвичай розділяються на діагностичного і ідентифікаційного характеру.
Щодо питань діагностичного характеру, то експерту можуть бути поставлені такі:
1) Чи є дана рідина спиртовмісною, до якого виду вона належить, і яка її міцність?
2) Чи є в даній ємності або на поверхні предмета сліди рідини, що містить спирт?
3) Чи є дана рідина етиловим спиртом; якщо так, то гідролізним чи ректифікатом?
4) Саморобним чи кустарним способом виготовлена дана спиртова рідина?
5) Чи є дана маса (рідина) брагою, придатною для виготовлення самогону?
6) Чи відповідає дана рідина певному виду вино-горілчаних виробів?
7) Чи є наданий апарат або пристосування обладнанням для виготовлення спиртних напоїв?
До питань ідентифікаційного характеру, відносять такі:
1) Чи має рідина, якою утворені сліди на предметі-носії, спільні родову, групову належність з рідиною, наданою для дослідження?
2) Чи становили раніше єдиний об’єм рідини, виявлені в різних ємностях?
3) Чи є рідина, виявлена на місці обшуку, самогоном, і чи є вона частиною об’єму рідини, що знаходилась у пляшці, вилученій у підозрюваного?
4) Чи відповідає за своїми технічними і якісними характеристиками алкогольний напій у даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?
При цьому слід враховувати, що не доцільною є постановка запитань у невизначеній і неконкретній формі, наприклад про те, що являє собою рідина, якою речовиною утворені плями, сліди яких речовин наявні на предметі-носії. Такі питання не характеризують завдання дослідження, при цьому варто враховувати, що коло рідких речовин досить широке, а коло перевіряємих об’єктів може обмежуватися обставинами конкретного розслідуваного злочину.
Також слід враховувати, що індивідуальне ототожнення конкретних обсягів спиртовмісних ріднин на практиці досягається у тих випадках, коли слідчим шляхом вдається встановити, який конкретно обсяг рідини є у справі елементом матеріальної обстановки, яке його походження і які умови існування.
Необхідність вирішення завдань індивідуального ототожнення частіше за все виникає у випадку розслідування злочинів, пов’язаних зі збутом міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення, розкраданням спиртовмісної ріднини з виробництва, коли мало місце розділення певного обсягу рідини на частини. Успішному вирішенню цього завдання сприяє надання експерту відомостей про походження досліджуваних об’єктів, умов їх існування і зберігання.
Якщо в результаті проведення слідчих (розшукових) дій все ж немає можливості встановити, який конкретно обсяг рідини є шуканим у справі, тоді на вирішення експертизи ставляться питання про встановлення загальної родової або групової приналежності об’єктів.
Рід об’єктів в експертизі рідин, що містять спирт виділяється у відповідності до існуючих науково-технічних класифікацій і найменувань товарної продукції.
Група є більш вузькою множиною об’єктів, що виділяється із роду за ознаками, обумовленими особливостями рецептурного складу, технології виготовлення, умовами зберігання і іншими особливостями існування об’єктів.
Література
1. Експертизи у судочинстві України: навчально-науковий посібник / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, І. В. Гори. Київ : Юрінком Інтер, 2017. 504 с.
2. Современные возможности судебных експертиз: метод. пособие / Л. Д. Беляева, А. Ю. Бутырин, Ю. М. Воронов; под ред. Ю. Г. Корухова. Москва : РФЦСЭ МЮ РФ, 2000. 261 с.
3. Моисеева Т. Ф. Криминалистическое исследование веществ, материалов и изделий из них: курс лекций. Москва : изд-во «Щит-М», 2005. 208 с.
4. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98
_______________________________
Науковий керівник: Амеліна Анна Сергіївна, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
