Україна, враховуючи багаторічний зарубіжний досвід, впевнено опановує здійснення розрахунків із застосуванням пластикових карток та безконтактних розрахунків. Україна сьогодні має в перерахунку на одну одиницю населення найбільшу кількість місць (POS-терміналів і банкоматів) прийому карток відомих платіжних систем у СНД [7].
Пластикова (платіжна) картка - це персоніфікована картка, виготовлена з негнучкого пластику, яка дає можливість її власнику здійснення безготівкових платежів за куплені товари чи надані послуги і при необхідності отримувати чи поповнювати готівковими коштами поточний картковий рахунок, а підприємству чи банку дозволяє ідентифікувати її власника як платника, який володіє певними коштами чи кредитною лінією у банку.
Пластикові картки можна класифікувати за багатьма ознаками: за способом використання; за формою розрахунків; за способом запису інформації на картку; за належністю до організації-емітента; за охопленням території дії; за терміном використання та інше[6, с.97].
Власник банківської платіжної картки має цілу низку переваг над готівкою: надійність збереження власних коштів при втраті платіжної картки, достатньо тільки повідомити банк про втрату картки та заблокувати її; зручність при розрахунку за певні товари чи послуги, як і в нашій країні, так і за її межами, оскільки конвертація здійснюється автоматично за більш вигідним курсом, ніж в обмінних пунктах та можливістю проконтролювати свої банківські рахунки та витрати дистанційно. Також у власників платіжних карток нещодавно з'явилася ще одна можливість оплачувати рахунки, не виходячи із дому використовуючи при цьому смартфони та планшети.
До недоліків банківських платіжних карток можна віднести вплив на них природних чинників: перепад температури, волога, прямі сонячні промені, механічні навантаження та пошкодження. Якщо власник платіжної картки забув або втратив ПІН-код, деякі банки беруть додаткову плату за таку послугу, можливі зломи комп’ютерних мереж банку хакерами, перехоплення даних про банківські платіжні картки і його власників при розрахунках через мережу Internet актуальна та поширена на даний час.
Таким чином пластикова картка як спосіб здійснення розрахунків стає привабливою і для осіб, що прагнуть незаконно заволодіти та збагатитися за рахунок інших що стає засобом для злочинів.
Боротьба зі шахрайством та незаконним заволодінням ефективна тоді, коли є забезпечення колективної безпеки. Не один банк самостійно вирішити цю проблему не в змозі. У зв’язку з цим важливе питання взаємодії з правоохоронними органами, Українською міжбанківською асоціацією членів EuroPay International (ЄМА), банківськими установами з питань ризиків, які виникають у картковому бізнесі, а також участь у семінарах, форумах ЄМА, міжнародних платіжних систем, інших організацій щодо забезпечення безпеки карткових проектів.
Шахрайство із банківськими картками набирає обертів і стає поширеним видом діяльності зловмисників. Його найбільш популярними видами є фішинг, вішинг, скіммінг та шиммінг. Концепція фішингу (англ. fishing – риболовля) полягає у тому, що шахрай будь-якими можливими способами намагається витягнути з власника картки інформацію. Вішинг (від англ. voice – «голос»; fishing – «риболовля») полягає в тому, що зловмисники, граючи роль співробітника банку або покупця, випитують по телефону у власника платіжної картки конфіденційну інформацію або провокують до здійснення певних дій зі своїм картковим рахунком. Одним із способів викрадення коштів з банківської картки є скіммінг (англ. skimming – «знімання вершків»). Скіммер – невелике пристосування для зчитування інформації з магнітної стрічки, яке вміщається в долоні і може вмістити в себе до 200 номерів карток. Зі скіммера дані перевантажуються на комп’ютер, а з нього за допомогою спеціального декодера – на магнітну стрічку викраденої, знайденої або незаконно виготовленої картки. Шиммінг є різновидом скіммінгу і останньою з вигадок викрадачів, одним із способів незаконного зняття грошей за допомогою використання тонкої плівочки, схожої на скотч. Така плівка наклеюється на клавіатуру, а потім із неї зчитується необхідна інформація. [6, 92-93]
Що стосується методик експертного дослідження платіжних карток, то слід зазначити, що розроблена ДНДЕКЦ Міністерства внутрішніх справ України у 2004 році методика 2.3.33 Дослідження пластикових платіжних карток була зареєстрована 06.02.2009 у межах cудової технічної експертизи документів (за експертною спеціальністю 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів»).
На даний час в Україні не існує спеціальних методик дослідження пластикових карток. Лише у 2011 році Наказом Міністерства юстиції N 1826/5 від 08.07.2011 було доповнено перелік науково-технічної та довідкової літератури, що використовується при проведенні судової технічної експертизи документів джерелом, що використовується для дослідження пластикових карток. [3]
Через брак ілюстрованих посібників і методологічних рекомендацій ускладнюється ситуація дослідження такої групи об’єктів. Використання вже існуючих методів криміналістичного дослідження «пластикових грошей» є недостатнім для встановлення їх справжності й не є рівноцінною заміною спеціально розробленої методики. Використання у пластикових картках як засобів захисту таких елементів, як магнітна стрічка, мікрочіп, спеціальне покриття поля підпису, припускає використання спеціальних методик й устаткування. Необхідно зазначити, що співробітники спеціальних підрозділів Інтерполу звертають увагу на те, що на поверхні пластикових карток можуть бути виявлені сліди пальців рук злочинців. Тому до проведення дослідження, щоб визначити справжність картки, треба ретельно дослідити її поверхню і зафіксувати виявлені сліди. [2, с. 247-248]
За необхідності проведення експертного дослідження платіжної картки може бути призначено судову технічну експертизу документів (у випадку виявлення на поверхні вилученої платіжної картки при її візуальному огляді хвилеподібних слідів від термообробки, вм'ятини на шрифті, зсуву букв і цифр або за наявності інших даних про її переробку або факту її виготовлення на кустарному обладнанні), а також експертиза змісту магнітного носія (з метою дослідження змісту магнітного носія платіжної картки).
При розслідуванні шахрайських дій з платіжними картками у ухвалі про призначення судової технічної експертизи документів рекомендується ставити наступні питання: яким, заводським чи кустарним способом виготовлена пластикова платіжна картка; чи підлягав змінам первинний текст картки, ембосований на її поверхні; якщо такі зміни внесено, то у який спосіб.
При дослідженні пластикових карток перед судовим експертом можуть бути поставлені, зокрема такі питання: чи відповідає представлена на дослідження кредитна або розрахункова картка за способом виготовлення і якістю відтворення реквізитів зразками аналогічної продукції?; яким способом виготовлена (змінена) кредитна або розрахункова картка або її частину?; чи відноситься матеріал поданої пластикової карти і зразка за своїм складом до одного і того ж виду? Для проведення таких досліджень подаються зразки платіжних карток, які повинні бути такими ж за роком випуску і виду платіжного засобу (дебетові, кредитні, ембоссерні, електронні, мікропроцесорні карти). Пластикові платіжні засоби виготовляються з полівінілхлоридної (полікарбонатної) маси, склад якої варіюється в залежності від виробника та (або) партії. Таким чином, в деяких випадках може бути корисним дослідження матеріалу пластикової карти.
Може бути проведено комплексну експертизу платіжної картки та пристроїв із залученням різних фахівців.
Отже, з розвитком системи платіжних карток необхідним є і розроблення та удосконалення методик експертного дослідження платіжних пластикових карток. Зазначені проблемні питання лише частково висвітлені у даній статті та потребують подальшого дослідження.
Література:
1. Тимофеева Т.В. Исследование пластиковых платежных карточек: метод. реком. / Т.В.Тимофеева. - К.: ДНДЕКЦ, 2005. - 34 с.
2. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи : навч. посіб. / Н. В. Єрьоміна. – К. : КНЕУ, 2000. – 220 c.
3. Про затвердження переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз: наказ Міністерства юстиції від 30.07.2010 № 1722/5. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v1722323-10.
4. Методичні рекомендації щодо виявлення, розкриття та розслідування злочинів, що вчиняються з використанням банківських послуг та технологій. Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2006. – 34 с.
5. Техніко-криміналістичне дослідження документів [Текст] : навч. посіб. / [авт. кол. : О. В. Воробей, А. В. Кофанов]. – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2011. – 312 с.
6. Олійничук, О. Банківські картки як об’єкт шахрайства: стан і протидія явищу [Текст] / Олександра Олійничук // Актуальні проблеми правознавства. - 2017. - Вип. 1. - С. 91-94.
7. Асоціація «ЄМА» та CyS Centrum запустили спільний проект з ліквідації фішингових сайтів, що виманюють карткові реквізити у держателів платіжних карток // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ema.com.ua/joint-press-release-of-association-ema-and-cys-centrum/.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
