Початок ХХI століття характеризується тим, що на зміну інформатизації та комп’ютеризації (коли обчислювальна техніка, комп’ютери та інформаційні технології для вирішення лише окремих економічних задач) прийшла цифровізація, визначена в сучасній енциклопедії інформатики та технологій як інтеграція цифрових технологій у повсякденне життя суспільства шляхом оцифровки всього, що можна оцифрувати.
Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки цифровізація визначається як насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір [1].
В Європейській стратегії наголошено, що при окресленні основних напрямів побудови Європейського інноваційного простору відкритої науки, цифрової економіки управління слід спиратися на такі стратегії як комерціалізація результатів науково-практичних розробок для промисловості; розробка відкритих інтероперабельних цифрових рішень для запуску і розвитку інноваційних екосистем у секторах промисловості, опрацювання та оптимальне використання відкритих стандартів, платформ для впровадження інноваційних продуктів і послуг [2].
Цифрова ера стає в сучасному світі цивілізаційним напрямом, оскільки інформаційні і комунікаційні технології відіграють визначальну роль у модернізації економіки країни, а, отже, і в пов’язаній з нею митній сфері.
Для досягнення позитивного ефекту від цифровізації на рівні держави значною мірою залежить від інституціонального втручання влади в процес формування якомога більш досконалої нормативно-правової бази. Інституційний поступ до цифровізації ознаменувало прийняття Законів України “Про електронну комерцію” від 03.09.15р., “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 р., “Про інформацію” від 01.01.2017р., “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” від 05.10.1017р. та деяких інших.
Наступним кроком в цьому напрямку (на виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі) було прийняття Закону України № 141-IX від 02.10.19р. . “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів” [3]. Закон запроваджує в Україні механізм авторизованих економічних операторів (аналогічний тому, що функціонує в ЄС), що сприятиме наданню суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри; дозволить реалізувати майбутнє взаємне визнання статусу АЕО уповноваженими органами інших держав; підвищить конкурентоспроможність українського бізнесу та надасть можливість українським підприємствам брати участь у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів. Слід зазначити, що Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, до 01.06.21р необхідно розробити та впровадити порядок подання та обробки електронній формі документів, що додаються до митної декларації.
На виконання “Особливих вимог щодо заходів на кордоні” Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS в системі ГАТТ/СОТ) та з метою запобігання переміщення через митний кордон України контрафактних та піратських товарів важливою є розробка дієвої системи оперативного обміну інформацією (із застосуванням новітніх цифрових технологій, програмного он-лайн ресурсу) між представниками правовласників та митними органами та забезпечення своєчасного внесення до Митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності даних, необхідних для ідентифікації оригінальних товарів (із застосуванням засобів інформаційно-комунікаційних технологій та автоматизації, електронних систем та відповідних хмарних сервісів).
Важливим кроком стало запровадження 02 жовтня 2019 р. Урядом України пілотного проекту для цифровізації спрямування процесу направлення доручень (СБУ, ДБР, МВС стосовно “підозрілих” вантажів) щодо проведення митного огляду товарів та транспортних засобів. Відтепер процес обміну дорученнями буде відбуватися в електронному вигляді в режимі он-лайн, що дасть можливість зменшити кількість безпідставних звернень, а, отже, і зайві витрати для бізнесу через додаткові затримки для огляду.
Крім того, питання гармонізації нормативно-правової бази у сфері електронної комерції, митного оформлення та електронної логістики з відповідними нормативно-правовими актами Європейського Союзу залишається відкритим, що є перешкодою для запровадження транскордонної системи електронної торгівлі між країнами Східного партнерства та системи функціонування цифрового транспортного коридору між Балтійським та Чорним морем
Література:
1. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану щодо її реалізації: Розпорядження КМУ від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018%D1%80
2. Europe 2020. F European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. URL: htth: // ec. Europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%
3. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів. Закон України від 02 жовтня 2019 р. № 141- IX.. URL: http:// zakon.rada.gov.ua/141-20
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
