ПРАВОВІ АСПЕКТИ АДМІНІСТРАТИВНИХ САНКЦІЙ ЗА ПЕРЕДАЧУ ЗАБОРОНЕНИХ ПРЕДМЕТІВ ОСОБАМ, ЯКИХ ТРИМАЮТЬ У СЛІДЧИХ ІЗОЛЯТОРАХ, В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ АБО В ЛІКУВАЛЬНО-ТРУДОВИХ ПРОФІЛАКТОРІЯХ
26.09.2008 09:04
Автор: Ткаченко Олександр Григорович, викладач циклу загальноюридичних дисциплін Чернігівського юридичного коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань
[Административное право. Таможенное и налоговое право]
Дана робота присвячена дослідженню правових аспектів адміністративних санкцій адміністративної відповідальності за незаконну передачу заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань або лікувально-трудових профілакторіях.
Сутність і мета адміністративного стягнення визначені в ст. 23 КУпАП. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень[1, 97].
Адміністративні стягнення характеризуються тим, що несуть у собі елементи репресивного, виховного та запобіжного характеру, як це випливає із ст. 23 КУпАП. Крім того, вони мають за мету захист громадської безпеки, власності, встановленого порядку управління та інших суспільних відносин. Кожне адміністративне стягнення – це несприятливі юридичні наслідки, це покарання за шкоду, завдану проступком суспільним відносинам [2, 445].
Важливим напрямом подальшого дослідження адміністративних стягнень є встановлення їх співвідношення з категорією „адміністративна відповідальність”. Стягнення, що визначені у відповідних статтях КУпАП, є онтологічними категоріями і характеризують те або інше протиправне діяння. Будь який проступок, визначений у кодексі, невідривно пов’язаний із стягненнями, які законодавець передбачив за його вчинення. Відповідно до зазначеного, їх (стягнення) можна вважати ознакою, що вказує на ступінь шкідливості проступку і навіть провести відповідну класифікацію деліктів.
Таким чином, стягнення, що містяться в КУпАП, є не мірою відповідальності, а ознакою ступеня шкідливості проступку. Мірою відповідальності виступає стягнення, що конкретизоване до реального проступку і зафіксоване у відповідному процесуальному документі [3, 326-327].
Адміністративна відповідальність за порушення вимог ст. 188 КУпАП полягає у застосуванні до осіб, що його вчинили, такі види адміністративних покарань як попередження або накладення штрафу з конфіскацією заборонених предметів, речовин або продуктів харчування.
Попередження, як один з видів адміністративного стягнення, застосовується переважно до осіб, винних в здійсненні незначної, не маючої великої суспільної небезпеки провини. Оскільки попередження — найм’якіше адміністративне стягнення, воно розраховане на виховний ефект і не зачіпає майнових і інших прав порушника [4, 80-81].
Відповідно до ст. 283 КУпАП попередження оформляється в письмовому виді, тобто виносяться уповноваженим органом, що розглядає справу.
Як відомо, найбільший ефект від застосування адміністративної відповідальності за правопорушення досягається при розумному поєднанні різних заходів впливу. Можливість застосування попередження як альтернатива штрафу дозволяє судді при накладенні стягнення врахувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан. А тому в деяких випадках було б несправедливо застосовувати до нього штраф, навіть в мінімальному розмірі. Всі норми, що містять вказівки про заходи адміністративної відповідальності, повинні включати попередження як обов'язкову санкцію статті.
Адміністративний штраф є адміністративним стягненням майнового характеру. Згідно ст. 27 КУпАП він є грошовим стягненням. Накладення штрафу тягне для порушника державне осудження його поведінки і певні майнові обмеження в розмірі передбачені КУпАП.
Відповідно до ст. 188 КУпАП передача заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань або лікувально-трудових профілакторіях тягне накладення штрафу від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відносно-певна штрафна санкція ст. 188 КУпАП дозволяє використовувати диференційований підхід до застосування адміністративного покарання, враховуючи характер вчиненого правопорушення, майнове положення особи, що вчинила передачу заборонених предметів, і особу притягається до адміністративної відповідальності.
Адміністративний штраф – не відшкодувальне (компенсаційне) стягнення. Цим він відрізняється від цивільно-правового штрафу. Перше (адміністративний штраф) – це захід впливу на психіку та майнове становище правопорушника, друге – компенсація матеріального збитку, що заподіяний внаслідок порушення договірних зобов’язань [3 ,331].
За передачу заборонених предметів санкцією ст. 188 КУпАП разом з штрафом передбачено застосування в обов'язковому порядку додаткового адміністративного покарання - конфіскації заборонених предметів. Відповідно до ст. 29 КУпАП вона полягає в примусовій і безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
Конфіскація не компенсаційних захід, або відшкодування майнового збитку. Даний вид стягнення, як і штраф, є матеріальною мірою адміністративної дії на правопорушника. Але на відміну від адміністративного штрафу, у особи, що вчинила передачу заборонених предметів, вилучається не певна сума грошових коштів, а заборонений предмет. Заборонений предмет, речовина або продукти харчування може бути конфіскований тільки у випадку, якщо він знаходиться в приватній власності порушника.
Відповідно до адміністративного законодавства конфіскації підлягає не будь-яке майно, а лише, по термінології КУпАП, знаряддя вчинення або безпосередній об’єкт адміністративного правопорушення.
Література:
1. Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. Посіб. / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с. – Бібліогр.: с. 247 – 254.
2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. Колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін.. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 592 с.
3. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
4. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учебное пособие. — X.: «Одиссей», 2006. — 352 с.
e-mail: tkach.4yk@rambler.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
