Світ перебуває в умовах карантину через пандемію хвороби COVID-19. Однозначно подібне явище негативно впливає на економічні процеси, що, в свою чергу, відображаються на публічній фінансовій діяльності. Але не варто давати негативну оцінку змінам, що відбуваються через запровадження обмежувальних заходів. Адже подібні події є чудовим приводом для якісних змін в багатьох сферах життя, включно із законодавством.
Актуальність теми зумовлена двома чинниками: реальними змінами в податковому законодавстві, які спричинили обмежувальні заходи через пандемію; необхідністю оцінки дії держави шляхом її порівняння з іншими.
Як вище було зазначено, не варто відноситись до пандемії лише як до обмеження. Загальновідомий та доволі актуальний, в наш час, вислів, говорить: «складні часи породжують гарних людей». Те саме можна стверджувати і про закони. Адже важкі обставини стають каталізаторами розвитку, прибирають зайве, і показують нам суть речей.
Зв’язок змін податкового законодавства з цим непрямий. Обмежувальні заходи вплинули на більшість економічних процесів. Для полегшення становища бізнесу та зменшення, відповідно, податкового навантаження, держава внесла наступні зміни в податкове законодавство:
1. Звільнення від ПДВ та мита товарів медичного призначення при ввезенні їх на митну територію України, а також звільнення від орендної плати за землю державної чи комунальної власності;
2. Скасування штрафних санкцій, крім санкцій за порушення в системі виробництва спирту, відчуженні майна в податковій заставі та вимог довгострокового договору страхування життя;
3. Змінення максимумів доходів для стратифікації груп фізичних осіб-підприємців (надалі — ФОП), а відповідно і змінення оподаткування для них. До пандемії, згідно ст.291 ПКУ 1, 2 та 3 група ФОП мали наступні максимуми доходу – 300 тисяч, 1,5 млн та 5 млн грн відповідно. Зараз же максимуми змінились – 1, 5 та 7 млн для 1, 2 та 3 групи ФОП відповідно.
4. Встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок [1].
Як можна було зрозуміти – податкове право один з найефективніших та найдоступніших важелів впливу для держави. Але якщо піти далі, переосмислити ці зміни, і залишити деякі з них? Чи зможе це стимулювати людей працювати більше? Це можливо, і справа тут в «кривій Лаффера». Суть в тому, що немає сенсу ставити наднизькі чи надвисокі податки, адже перші в своєму випадку можуть просто недофінансувати бюджет, а другі можуть ввести частину економіки «в тінь», і тим самим знову ж таки недофінансувати бюджет. Вирішенням цього є знаходження величи, що лежить між ними [2]. Зменшивши розмір податку, держава тим самим стимулює громадян працювати, вони більше починають заробляти. Від цього у виграші обидві сторони.
В січні 2020 року на розгляді Верховної Ради України був законопроект № 1210, що передбачав перегляд груп ФОП. Тоді Президент України не підписав закон [3], але згодом йому довелось включити це положення в новий закон № 540-20. На прикладі подібної зміни можна припустити, що нам потрібна податкова реформа, яка зменшить кількість податків та розмір ставок [4]. В разі зменшення податкового навантаження, згідно з «кривою Лаффера», в людей буде більший стимул працювати. Тим самим кількість роботи та наданих послуг збільшиться, а кількість справлених податків не зменшиться.
Пандемія вплинула не тільки на Україну. Подібні реформи відбуваються по всьому світу. Якщо звернутися до бюджету, то ми побачимо, що заплановані витрати через COVID-19 становлять від 0,07% (Угорщина) до 7% (Естонія) від цьогорічного ВВП держав. Популярні заходи - зменшення податків або повне їх скасування, матеріальна допомога громадянам, кредити бізнесу та зниження річної кредитної ставки. В деяких країнах обов’язок утримувати робітників переклали на роботодавців (Росія) [5]. Серед непопулярних заходів зустрічаємо скасування відповідальності за несплату податків, яке передбачено і в Україні. В порівнянні з скасуванням податків впровадження скасування відповідальності за їх несплату лишається під сумнівом.
Отже, податкові зміни в законодавстві є суттєвими і принесуть довготривалий позитивний ефект, як на приватно-правовому, так й на публічно-правовому рівнях. Зокрема після пандемії варто лишити зміни для того, щоб економіка могла відновитись і по інерції продовжити рух вперед. Серед таких змін - податкові пільги та оновлення системи оподаткування груп ФОП. В порівнянні з розвинутим світом, податкові заходи України для захисту вразливих секторів економіки є схожими або трохи меншими за масштабами.
Література:
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) : Закон України від 30.03.2020 № 540-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/540-20 (дата звернення: 04.05.2020).
2. Т.Л. Томнюк. Лібералізація податкової системи України: тенденції та перспективи реалізації. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення і розвиток» №7, 2018.
3. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві : Проект закону України 30.08.2019 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66520 (дата звернення: 04.05.2020).
4. Стаття «Спонсор держави: скільки податків платить українець?» [Електронний ресурс] : Режим доступу: https://nash.live (дата звернення 16.04.2020).
5. Стаття «Як реагують інші країни на COVID-19?» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ces.org.ua (дата звернення 17.04.2020) .
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
