Конституція України має найвищу юридичну силу, є основою для прийняття інших нормативних актів держави. Основне призначення Конституції — виконувати обмежувальну функцію, що полягає у визначенні меж державної влади та забезпечення прав і свобод громадян. Даючи традиційне визначення Конституції як закону про здійснення влади держави, канадський професор П. Хотт відзначив, що конституція — дзеркало душі нації, вона повинна визнавати і захищати цінності нації [3, с. 1].
Наявність Конституції свідчить про досягнення державою певної стабільності у суспільстві. Аналізуючи зміст Основного Закону України, відзначимо що він закріплює основи суспільного і державного устрою, визначає напрями розвитку суспільства і держави. Це означає, що норми усіх галузей права мають бути зорієнтовані на Конституцію. Визначальною рисою Конституції України є закріплення найважливішого принципу правової держави- принцип верховенства права. Дія цього принципу передбачає, що людина її права і свобода, честь і гідність, визнаються найвищою соціальною цінністю. Найважливішими якостями Конституції є найвища юридична сила, верховенство в системі правових актів, пряма дія її норм. Конституція України у повному обсязі відобразила та закріпила в своїх нормах ці ознаки [2, с. 8]. Важливою юридичною властивістю є її стабільність. Але це не означає що Конституція не повинна змінюватись. Мають відбуватися якісні зміни конституційного регулювання. Інакше конституція перетвориться на історичний документ та втратить зв’язок із реальною дійсністю. Україна, за Конституцією, проголошена правовою державою.
Кардинальні зміни що відбулися у життєдіяльності українського суспільства та держави, довели необхідність вдосконалення положень конституції. А в процесі практичної реалізації Основного Закону виникло багато проблем. На сьогодні процес формування громадянського суспільства і правової держави ще не завершений, та не досягнуто позитивних результатів у творенні правової держави. Наявні в Україні соціально-економічно та політичні проблеми є наслідком негативного ставлення суспільства до Основного Закону [1, с. 23]. Ступінь втілення у повсякденне життя положень конституції становить основний показник її реальності. Удосконалення конституційного регулювання суспільних відносин має бути спрямоване на забезпечення розвитку і підвищення суспільної правосвідомості, яка є основним елементом правової культури суспільства. Правова культура суспільства пов’язує норми права та правову поведінку суб’єктів права і відіграє важливу роль в успішності правового регулювання. Звідси випливає, що в Конституції необхідно закріпити визначальні засади, за якими Україна як правова держава забезпечує: повагу до права, формування високого рівня правової свідомості та правової культури, злагоду в суспільстві, права та свободи людини, автономію індивіда у взаєминах із державою. Принцип пріоритету прав людини щодо держави та обмеження всевладдя держави правами людини набуває актуальності. Однією із ознак цього є вплив громадських об’єднань та політичних партій на сучасний процес державо- та правотворення в Україні. Поряд із традиційними формами народного волевиявлення (вибори, референдум) засобами боротьби за право та конституційний правопорядок виступають акції громадянської непокори з позицій поваги до права, зокрема реалізація права народу запобігати узурпації влади, ініціювання виборцями питання про відкликання депутата. Посилення активності громадських об’єднань на державотворчі та правотворчі процеси в Україні особливо відчувається в останні роки, що свідчить про зростання громадянської свідомості. Враховуючи це вбачається за доцільне закріплення в Конституції положень щодо розширення сфери впливу інститутів громадянського суспільства на вирішення державою питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян. Важлива роль у формуванні громадянського суспільства належить громадянським об’єднанням. Вбачається за доцільне встановити в Конституції права на законодавчу ініціативу, конституційне подання до Конституційного Суду України, в тому числі визнання конституційними (неконституційними) норм законодавства. Розширення можливостей засобів захисту прав громадян вирішальним кроком є розвиток внутрішньодержавних правових інституцій, тобто встановлення в Конституції прав громадян України на індивідуальне звернення до Конституційного Суду України. Сутність існування Конституції в демократичному суспільстві зводиться не тільки до закріплення прав і свобод людини, а до їх гарантування. Враховуючи це права та свободи людини потребують впровадження юридичного механізму забезпечення їх реалізації та захисту. Положення конституційної норми закріплені в ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України мають важливе правове значення для забезпечення соціальної безпеки громадян, створення необхідних і достатніх умов для реалізації соціальних прав людини і громадянина. Також недосконалим є те, що в нормах Конституції не передбачено механізм відповідальності держави перед людиною і суспільством за свою діяльність, виконання державою її головного обов’язку-утвердження і забезпечення прав людини (ст.3 Конституції України). Тому варто передбачити законотворцями створення умов для гарантованої реалізації конституційних прав людини. Це має здійснюватись шляхом внесення змін до Конституції України та відповідних законів та дотримуватись реалізації таких змін. Також необхідною умовою існування правової держави є участь громадськості у політичному процесі за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій. Але в Україні необхідно вживати більш дієві заходи щодо створення конституційної та законодавчої основи для становлення і розвитку національної системи електронного врядування.
Процес побудови правової держави триває. Без Конституції України це не можливо. Основний закон — створює основу, необхідну для регулювання найважливіших суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та подальшого розвитку нашої держави. У цьому полягає соціальна цінність Конституції, її значення і роль як у політичному, так і в юридичному аспектах [4]. Значення Основного Закону полягає в тому, що він створює основу, необхідну для регулювання найважливіших суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та подальшого розвитку держави. Таким чином, для більш гуманного ставлення за дотримання громадянським суспільством норм Основного Закону існує потреба розвитку положень Конституції України у розумінні приведення до міжнародних стандартів, вдосконалення механізму гарантування дії Конституції України. Цей аспект має визначальне значення, оскільки Конституція України є особливим і єдиним законом, з якого бере початок вся правова система держави та має найвищу юридичну дію. Пріоритет цінностей в Конституції України повинен виступати за схемою: права і основоположні свободи людини і громадянина-громадянське суспільство-держава.
Література:
1. Опришко В. Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України / В. Опришко // Право України. – 1997. – №8. – С. 23.
2. Конституція України [Електронний ресурс] . – Режим доступу : http: / /zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/254к/ 96-вр.
3. Майданник О.О. Конституційне право України: навч. посіб. / О.О. Майданник. — Київ : Алерта, 2011. — 380 с.
4. Значення і роль Конституції України у побудові правової держави [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http: / http://www.legalactivity.com.ua/
________________
Науковий керівник: Клименко Кирило Олегович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
