Актуальність даної теми полягає у тому, що в існуючих у наш час умовах, за яких в Україні активізувалися загрози конституційному ладу, суверенітету, територіальній цілісності й недоторканності, виникає необхідність в адекватній протидії з боку держави таким антидержавним проявам.
Мета дослідження полягає в розробці нового наукового знання про злочини проти основ національної безпеки України та вдосконаленні кримінально-правових приписів, що передбачають відповідальність за їх учинення.
Науковою новизною дослідження є те, що після прийняття в 2001 році Кримінального кодексу України постала потреба в комплексному науковому дослідженні злочинів проти основ національної безпеки держави та в удосконаленні кримінально-правової охорони основ національної безпеки України.
Методи дослідження. Під час роботи над темою було використано ряд загальнонаукових принципів і підходів, філософсько-світоглядних і спеціально-наукових методів пізнання, серед яких: історичний, порівняльно-правовий, семантичний, формально-логічний, системно-структурний та інші.
На підставі системного аналізу положень Конституції України і Закону України «Про основи національної безпеки України» сформульовані нові авторські дефініції понять «безпеки» та «національної безпеки».
Злочини проти основ національної безпеки України належать до тяжких або особливо тяжких, оскільки несуть загрозу державі. Саме це робить необхідним привернення до них особливої уваги правоохоронних органів.
В залежності від відносин всі злочини проти основ національної безпеки класифікуються на злочини, які посягають на відносини, що забезпечують охорону основ національної безпеки України у сфері державного суверенітету, територіальної цілісності, недоторканості, обороноздатності, державної, економічної, науково-технічної, екологічній та інформаційної безпеки України.
Чинний закон про кримінальну відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України в цілому узгоджується із загальновизнаними підставами та принципами криміналізації діянь, але мають місце і певні неузгодженості, які потребують усунення і вдосконалення статей закону.
Основні висновки. Дослідивши кримінальне законодавство ряду зарубіжних країн з метою більш чіткого з’ясування сутності форм об’єктивної сторони окремих злочинів, постає потреба у формулюванні визначення діянь проти основ національної безпеки, що відображало б їх соціально-правовий зміст.
Література:
1. Про національну безпеку України: Закон України від 21 черв. 2018 р. №2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 26.08.2020).
2. Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: дис.д-ра. юрид. наук: спец.: 12.00.08. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Київ, 2010. 432 с.
3. Новицький Г.В. Теортетико-правові основи забезпечення національної безпеки України: монографія. Київ: Інтертехнологія, 2008. 496 с.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
