Місцеві податки і збори – це платежі, які встановлюються місцевими органами влади і обов'язкові до сплати їх платниками на певній території [1].Тому під поняттям місцевих податків та зборів слід розуміти обов’язкові платежі, які справляються на відповідно визначеній адміністративно-територіальній одиниці та сплачується до місцевих бюджетів для виконання останніми покладених на них функцій. Основним завданням місцевого оподаткування є створення стабільних доходних джерел місцевих бюджетів, які в повному обсязі надходять в розпорядження відповідних територій.
Місцеві податки та збори є регулятором перерозподілу ВВП у країні, вони впливають як на соціальні та економічні процеси в регіонах, так і на рівень фінансового забезпечення місцевого самоврядування. Фіскальна роль місцевих податків та зборів полягає у формуванні фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.У статті 10 Податкового кодексу України встановлено перелік місцевих податків та зборів, виходячи з якого, кожна сільська, селищна чи міська рада приймає рішення щодо встановлення на своїй території тих чи інших місцевих податків та зборів. До місцевих податків належать: податок на майно (який складається із плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, транспортного податку); єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір [2].
Раніше ж перелік та порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів в Україні було визначено Декретом Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки і збори». Було встановлено 17 видів платежів у місцеві бюджети, але кількість місцевих податків та зборів була значно зменшена через те, що по багатьох з них були відсутні об’єкти оподаткування [3]. Однією з причин зменшення переліку місцевих податків та зборів було також і те, що вони не дали того ефекту, якого від них очікували.Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Податкового кодексу сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України Встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом, забороняється.
Місцеві податки і збори повинні становити основою бюджетів територіальних громад міст, селищ, сіл та їх об’єднань і направлятися на підтримку та розвиток, перш за все, соціальної інфраструктури [4]. У той же час діяльність суб’єктів господарювання має базуватись на принципах соціальної відповідальності підприємств, здійснювати позитивний вплив на довкілля і поліпшення життя людей. Лише за умов збалансованості інтересів підприємств, влади і суспільства можна досягти високого соціально-економічного рівня розвитку регіону.
Література:
1. Лопушинський І.П. Місцеві податки і збори: стан та перспективи зростання. URL: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Chem_ Biol/Tavnv/2009_63_2/63_2_25.pdf
2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 2755-17
3. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів від 20.05.1993 р. № 56-93 (втратив чинність). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/56-93
4. Розвиток бюджетної децентралізації в Україні: наукова доповідь / за ред. І. Луніної; НАН України, ДУ «Ін.-т екон. та прогнозув. НАН України». К., 2016. 70 с.
________________
Науковий керівник: Мельник Олена Петрівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри фінансового права, Університет державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
