Питання цивільно-правового регулювання майнових відносин залишається важливим від найдавніших часів аж до сьогодення. Для кожної особи вони є важливими, адже закріплюють її право на власність, передачі спадку родичам або іншим юридичним особам тощо. Ще від найдавніших часів земельна ділянка і право на її власність вважались великою цінністю.
Теоретичну основу дослідження становлять праці Б. Грекова, В. Рубаника, В. Кульчицького, П. Музиченка, В. Сергієвича та ін.
Метою наукової розвідки є розкрити особливості цивільно–правового регулювання майнових відносин у Київській Русі згідно з нормами Руської правди як першого кодифікаційного збірника на українських землях.
«Руська правда» є однією з найважливіших пам’яток для історії України, адже це перший кодифікаційний збірник юридичних норм на українських землях. Вона розкриває процес української правотворчості. «Руська правда» мала значний вплив на становлення пізніших пам’яток права, наприклад Псковська судебна грамота, Судебник 1497 р., Судебник 1550р. Цей збірник законів ґрунтується на основі звичаєвого права [1, с. 103].
Значна увага у Руській правді приділялася земельним правовідносинам, адже соціальний статус людини, її матеріальне становище визначалося у розмірі земельної ділянки якою вона володіла. Це не є дивним, адже маючи у користуванні наділ, відповідно особа могла прогодувати себе і свою сім’ю, заробляти гроші, продаючи врожай і інше [5, с. 34]. Отже, можна стверджувати, що земельні наділи в Україні-Русі становили одну з найбільших цінностей.
В Україні-Русі вся земля належала князеві, який представляв державу. За законами існувало такі форми земельної власності, як власність князя і бояр, умовна або тимчасова власність. З часом остання форма стане спадковою. Князь міг видавати документ, який посвідчував права на землю конкретним особам [2, с. 118]. Найчастіше це було за певні заслуги: воїнам - за відвагу, боярам – за вірну службу.
За Руською правдою стверджувалось, що вся земля належить державі, проте широкі права на користування земельною ділянкою могли надаватися певним особам. Також існував договір купівлі – продажу, але в свою чергу особа, яка купила наділ мала виконати певні повинності перед державою, наприклад, сплачувати земельний податок, нести військову службу або ж виконувати інші повинності.
На селі врегулюванням земельних правовідносин за законами було покладено на сільську общину або громаду. Селяни часто не усвідомлювали, що дійсним володарем землі є саме держава, проте в інтересах самої України-Руси було щоб землі не пустували, їх потрібно було обробляти, доглядати, щоб згодом зібрати продукцію [3, с. 87]. Можна сказати, що селяни були тимчасовими власниками землі, до того ж за користування нею сплачували податки. Держава здійснювала контроль за правильність обробітку землі селянами через общину.
Проте в Руській правді право в повній мірі користуватися землею мали лише князь і бояри. Вони могли передавати її в спадщину, дарувати і користуватися нею. Це було офіційно затверджено в частині другій Руської правди, яка мала назву «Правда Ярославовичів» від 1073 р. [4, с. 134]. Вона засвідчувала боярське землеволодіння. Від цього часто зазнавали збитків селяни, оскільки вони були не повноправними власниками землі, а лише тимчасово користувалися нею, насправді ж володіли цією земельною ділянкою бояри. Селяни були змушені виконувати певні повинності на користь землевласника.
Нa підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що в основі цивільно-правового врегулювання відносин був покладений саме інститут права власності. У «Руській правді» велику роль нaдавали регулюванню земельних правовідносин.
Література:
1. Правда Русская: в 2-х томах / Под. ред. Грекова Б.Д. М.; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. Т.2. 864 с.
2. Ухач В. З. Історія держави і права України: Навчальний посібник (конспекти лекцій). Тернопіль: Вектор, 2011. 378 с.
3. Рубаник В. Є. Правове регулювання земельних відносин у Київській Русі та феодально роздробленій Русі. Земельне право України. 2006. № 5.
4. Домашенко М. В. Власність і право власності. Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. Харків : Факт, 2002.
5. «Правда Руська» Ярослава Мудрого: початок вітчизняного законодавства: навч. посіб. / уклад.: Г. Г. Демиденко, В. М. Єрмолаєв; 2-ге вид., змін. та допов. Харків : Право, 2017. 392 с.
|