Тема державно-правових аспектів усіх універсалів Центральної ради, має велике значення для історії держави і права України, адже це була спроба до національного державотворення. Універсали Центральної ради мали характер базових джерел у важкий період для українців, а саме для УЦР, та відіграли велику роль у правовому закріпленні економічних та політичних основ.
Метою наукової розвідки є розкрити державно-правові аспекти Універсалів Української Центральної Ради.
Перший універсал ЦР - це державно-правовий акт, який проголосив автономію України в складі Росії. Акт прийнятий 10 (23) червня 1917 року в місті Києві [2, с. 58]. Державно-правові положення Першого універсалу: фактично УЦР проголошувалася Тимчасовим урядом України, український народ - сувереном на своїй землі; Україна - автономія у складі демократичної, республіканської Росії; відмова передавати будь – які кошти, податки, митні збори з України до російської скарбниці; запровадження соціального податку з населення на розбудову власної держави («на рідну справу»); осудження (як неправомірної) великодержавної, шовіністичної політики Тимчасового уряду; установлення національного взаєморозуміння між народами України [1, с. 175].
Другий універсал був проголошений 6 липня 1917 року. Державно-правові положення Другого універсалу: не проголошувати автономію України до скликання Всеросійських установчих зборів; УЦР визнавалася представницьким органом влади на Україні в складі Росії; Генеральний Секретаріат підпорядковувався Тимчасовому уряду як його крайовий орган виконавчої влади; комплектацію українських військових частин здійснюватиме надалі російська сторона [1, с. 175].
Третій універсал Центральної влади, декларований 20 листопада 1917 року, який проголосив Українську Народну республіку. Було сказано, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада переходить у руки ЦР та Генерального Секретаріату. Державно-правові положення Третього універсалу: створення Української Народної Республіки у складі федерації вільних народів Росії; до скликання Установчих зборів України, вся законодавча влада належить УЦР, а виконавча Генеральному Секретаріату; скасувати приватну власність на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні землі; запровадити державний контроль над виробленою продукцією; ввести 8-й робочий день; спрямувати зусилля на припинення воєнних дій і розпочати мирні переговори; відмінити смертну кару в УНР; установити і поширити органи місцевого самоврядування і правопорядку; надати національно – персональну автономію національним меншинам; призначити 27 грудня (9 січня 1918 р.) 1917 р. вибори до українських Установчих зборів і видати виборчий закон [1, с. 176]. В Універсалі були зазначені такі права: на території УНР поміщицьке землеволодіння, право власності на удільні, монастирські, та церковні землі скасовувалося; Генеральний Секретаріат зобов'язувався негайно прийняти закон про розпорядження цими землями земельними комітетами до Українських Установчих Зборів; в Україні проголошувався 8-годинний робочий день; запроваджувався державний контроль над виробництвом; Україна виступала за негайне укладення миру між воюючими сторонами; скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія; в Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд; Україна визнає національно-персональну автономію для національних меншин [4, c. 67].
Четвертий універсал проголошений 9 (22) січня 1918 р. Державно-правові положення Четвертого універсалу: фактично ЦР проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу. Також, за цим Універсалом УЦР: влада в УНР належить народу (до Установчих зборів її вищими органами залишалися УЦР та уряд – Рада Народних Міністрів); проголошувала тверду й рішучу боротьбу з більшовиками; початок самостійних мирних переговорів; проголошення програми соціально-економічних перетворень; розпуск постійної армії та створення народної міліції, обрання народних рад – органів місцевого самоврядування; боротьба з безробіттям, допомога інвалідам війни; державний контроль над банками; підтвердження демократичних свобод проголошених ІІІ Універсалом; передача землі селянам без викупу на основі скасування приватної власності на землю (ліси, води, надра) [5, с. 70].
Таким чином, Універсали Української Центральної Ради були своєрідними конституційними актами Української Народної Республіки, надзвичайно важливими засобами розвитку національної державності, оскільки юридично закріплювали політичні, економічні, соціальні та інші основи суспільного життя українців.
Література:
1. Ухач В.З. Історія держави і права України (конспекти лекцій): навчальний посібник. 2020. 378 с.
2. Перший універсал Української Центральної Ради. Конституційні акти України. 1917-1920. Невідомі конституції України. Київ: Філос. і соц. думка, 1992. С. 58-60.]
3. Другий універсал Української Центральної Ради. Названа праця. С. 61-62.
4. Третій універсал Української Центральної Ради. Названа праця. С. 67-69.
5. Четвертий універсал Української Центральної Ради. Названа праця. С. 70-72.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
