Проблема професійного, незалежного, об'єктивного правосуддя в Україні є не стільки, як це прийнято говорити, актуальною, а швидше за все вже критичною. Заслуговує уваги точка зору деяких політиків, про те що, якщо йдеться про проблему, яка охоплює масштаби цілої гілки влади, то варто задуматися про глибинну загрозу національної безпеки держави.
Основними причинами існування такої проблеми є повна відсутність в системі правосуддя дотримання конституційних принципів верховенства права і незалежності суддів.
Іншими словами, той фундамент (незалежність суддів, верховенство права) на якому була збудована судова влада – відсутній, а існує, видимість викладена на папері і необхідна тільки для того, щоб бути розглянутою і вивченою в теоретичних категоріях.
Тоді виникає питання, а що є судова влада в Україні? Що є її фундаментом?
Більшість громадян України вважають, що корупція і упередженість в судовій владі України стало елементом її культури. Соціологічне дослідження показало, що 63% респондентів визнали, що самі готові давати хабари у разі потреби. Впродовж 2003-2005 і першої половини 2006 років жодна людина не була притягненна до відповідальності по статті 376 Кримінального кодексу - за втручання в діяльність судових органів [4; 946].
На наш погляд, в наявності факт абсурду, причому не в черговій політичній або соціальній сфері, в яких свідомо неправильне рішення може вплинути на окрему ситуацію, на певну думку, на події, які в подальшому аналізуватимуться, але не як не можуть бути обов'язковими для виконання на всій території України і проголошуватися ім'ям України. Зміст абсурдності судової влади на сьогоднішній день полягає у відсутності сприйняття більшістю населенням країни, а також, швидше за все і самим представниками судової влади одного з фундаментальних принципів правосуддя – верховенства права. На наш погляд, при фактичній відсутності вказаного принципу неможливо говорити про існування судової влади.
Законодавча влада приймає Закони направлені на захист прав фізичних і юридичних осіб. Виконавча влада створює матеріальну базу для реалізації положень прийнятих Законів. Хоча в більшості своїй робота цих гілок влади теж не бездоганна, але у разі, коли одна гілка влади, встановила, законодавчу норму інша гілка влади забезпечила її реалізацію, судова влада демонструє свавілля, обіграє в ухвалах, що виносяться, статті Законів і підзаконних актів так, щоб це відповідало бажанню замовника. А в деяких випадках при винесенні ухвал повністю ігноруються вимоги закону і підзаконних актів, як правило для «маскування» подібного свавілля, беруться за основу (вириваються з контексту) ряд прийнятних для винесення ухвали обставин справи зі всієї їх сукупності (які повністю формують картину того, що сталося), і під цю потрібну кількість обставин формується законодавче обгрунтування і приймається відповідні рішення.
Таким чином, зі всієї сукупності створеної правової бази беруться до уваги тільки ті норми права, які можуть бути корисні для обгрунтування ухвалених рішень і створення тим самим видимість об'єктивності і верховенства права.
На наш погляд, дуже правильно було зауваження доктора юридичних наук, заслуженого юриста України, проф. Степаном Гаврішом, що «Досвідчений юрист може передбачити тенденцію розвитку будь-якої судової справи. Але в нашій країні логіку судового процесу я зрозуміти не можу. Вгадати, яку ухвалу винесе суд, неможливо, тому, що тут працює не логіка законна а логіка замовника» [7].
Швидше за все можливо також погодитись з Президентом України Віктором Ющенком, який зазначив, що – «судова реформа потрібна Україні як повітря, цього чекає простий громадянин, український бізнесмен, кожен з нас» [7]. Використане Президентом України, слово «повітря» свідчить не про просте реформування судової влади, а про кардинальне реформування, а також дає усвідомити важливість того, що зараз Україна живе «без повітря» тобто без тієї третьої гілки влади основні принципи, функції, завдання і обов'язки якої визначені Конституцією і Законами України, у свою чергу зміст цього «безповітряного» простору складається з судового свавілля.
На наш погляд, було б доцільно на шляху оновлення і удосконалення судової влади в Україні зробити наступні кроки:
1. Керуючись основами судочинства закріпленими в ст.129 Конституції України [1;42], а саме гласності судового процесу, було б правильним створення, окрім вже створеного єдиного реєстру судових рішень розміщеного в мережі Інтернет, і засобів, що дозволяють отримувати інформацію безпосередньо про процес судочинства, наприклад, в Російській Федерації в програму реформування судової влади закладено завдання по впровадженню технологій що дозволяють за допомогою глобальної мережі: подати позов, ознайомитися із змістом справи, брати участь в засіданнях за допомогою відеоконференцій (за винятком тих засідань, в яких освітлюються питання національної безпеки, особистому життя людини), а найголовніше це дозволяє спостерігати за роботою судді і оцінити об'єктивність і законність винесеного ним Рішення. Вважаємо, що це один із способів який зможе підвищити відсоток довіри людей до судової влади.
2. Ми дотримуємося тієї точки зору, згідно якої, при невеликих зарплатах беруть менші хабарі, а при великих братимуть великі. Заробітна плата суддів дійсно вимагає істотного підвищення, але це не виключає, що людська природа не візьме своє, тому як правильно відзначив суддя Верховного Суду України, заступник голови Ради суддів України Олександр Волков, - « необхідно впровадити інститут судових інспекторів, а також змінити законодавство щодо процедури і підстав відкриття дисциплінарного провадження відносно суддів» [6;28]. Тобто підвищення заробітної плати Суддів повинно відбуватись одночасно з вдосконаленням системи заходів щодо виявлення порушень Закону з боку суддів та посилення відповідальності за ці порушення.
3. Як нам відомо, авторитет суду безпосередньо пов'язаний з особою судді, тому вважаємо, що основні сили варто направити на зміни підготовки і підбору висококваліфікованих суддів. На жаль, серед великої кількості Вузів України, які готують фахівців в області права, немає жодного спеціалізованого учбового закладу для підготовки працівників суддівського корпусу. Саме для даної категорії майбутніх фахівців в більшості своїй охочими стати служителями закону необхідно зі студентської лави наполегливо виховувати свідомість правової моралі, відданості Закону, сприйняття незалежності судової влади і розуміти, що ігнорування основних принципів правосуддя приведе до втрати громадськістю віри в фундаментальну рівність між представниками суспільства і як наслідок цинізм і нестабільність.
При визначенні підготовки і готовності посідати посаду судді, визначальну роль грає складання кваліфікаційного іспиту. Саме цей етап визначає здатність кандидата професійно виконувати обов'язки судді. Виходячи з парадоксальності Рішень та Постанов, що виносяться, можна дати відповідну оцінку кваліфікації суддів, що свідчить про необ'єктивність кваліфікаційної комісії, що приймає іспит у кандидатів на посаду судді. Вважаємо, що необхідно змінити процедуру конкурсного відбору, зробивши її відкритішою, а також привернути незалежних фахівців з різних центральних органів влади і юридичних об'єднань, склад яких повинен постійно змінюватися і визначатися голосуванням на передодні іспиту.
4. Нами підтримується точка зору тих фахівців, які вважають, що дуже хворобливим в Україні є питання повноважень голови судів. Голова суду має право своїм пред'явленням порушити дисциплінарне провадження відносно судді, від голови залежить заробіток судді, який більш ніж на половину складається з різних нарахувань і премій, володіє правом розпису справ між суддями і т.д., тобто голова – це ефективний механізм для незаконного впливу на суддю. Хоча статус голови рівний статусу судді, за винятком додаткових обов'язків голови пов'язаних з адміністративно-господарськими справами суду. Вважаємо що для чіткішого розуміння головами суддів своїх посадових прав і обов'язків, необхідно доповнити правове поле України відповідним нормативним документом, який би детально регламентував повноваження цих посадовців і не дозволяв регламентувати і втручатися в роботу суддів.
5. На наш погляд, було б правильним привернути увагу і запропонувати взяти участь представників юридичних професій і могутніх професійних юридичних об'єднань в створення єдиної інформаційної бази в яку можливо було б вносити підтверджені фактами випадки неетичної поведінки суддів, недотримання суддями Конституції і Законів України і т.і., що могло б в подальшому допомогти дати правильну оцінку роботи судді, створеною на постійній основі Дисциплінарною комісією суддів, інспектори якої будуть наділені правом збирати інформацію про посадову особу на яку поступають скарги. Наприклад, в США основними захисниками інтересів або критиками судової системи є саме представники юридичної професії.
Вважаємо, що положення ст.66 Конституції Франції дуже чітко визначає основне завдання і обов'язок судової влади, - «судова влада – вартовий особистої свободи» [7], тому якщо для судових реформаторів України права і свободи людини не пустий звук, вони зобов'язані створити таку систему правосуддя в Україні в якій всі питання потрапляючі на розгляд судової влади повинні вирішуватися неупереджено, на підставі фактів і норм Закону, без яких-небудь обмежень, стороннього впливу, додаткових стимулів з боку яких-небудь сторін і органів влади.
Проблеми судової влади, що торкнулися в даній статті, складають лише малу частину того, що повинно бути розглянуто і вирішене в ході судової реформи в Україні, а висунуті пропозиції можуть бути використані як допоміжна інформація і служити доповненням тому, що вже зроблено або робиться для удосконалення системи правосуддя України.
Література:
1. Конституція України. Електронна база даних „Ліга – Клієнт”
2. Даль Владимир. Толковый словарь живого велико – русского языка: Т.1. А-И. – М.: Русский язык, 1979. – С.203
3. Ожегов С.И. Словарь русского языка. Изд. 8-е стеретипн. – М.: Советская энциклопедия, 1970. – С.112
4. Уголовный кодекс Украины. Научно – практический комментарий / Отв.ред. С.С. Яценко. – 3-е изд. исправл. и дополн. – К.: А.С.К., 2004. – 1096с.
5. Законодавство України: [Електронний ресурс]: база даних Верховної Ради України містить національні і міжнародні нормативні акти – Електрон.дан.–Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/, вільний. – Загл. з екрану. – мов.укр.
6. Гончар Ирина. Глас волпиющего судьи…на Украине // Юридическая практика. – 2006. - №20. – С. 27-30
7. Новини Укра їни: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.meta.com.ua/laws/pravo/new/, вільний. – Загл. з екрану. – мов.укр.
e-mail: iskrov_k@ukr.net |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
