СИСТЕМА ГАРАНТІЙ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
15.11.2008 11:59
Author: Демченко Іван Сергійович, магістр кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка
[Constitutional law. Constitutional judicial law. International law]
Важливою та необхідною умовою повного та ефективного здійснення завдань та функцій, досягнення мети існування місцевого самоврядування є гарантованість його прав. Дана гарантованість виступає необхідною умовою найбільш повного і ефективного функціонування місцевого самоврядування, його становлення і розвитку. Відповідно до ст.7 Конституції України [1], в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування. Гарантії місцевого самоврядування є одним із важливих принципів, які передбачені у ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»[2]. Здійснення цих конституційних та законодавчих норм місцевого самоврядування в Україні на сучасному етапі забезпечується системою гарантій. Питання надання системності гарантіям місцевого самоврядування є вкрай важливим із-за його як теоретичного, так і практичного значення. В теоретичному аспекті побудова системи гарантій місцевого самоврядування дозволить забезпечити логічність та послідовність у досліджуванні даного явища. В практичному аспекті система гарантій дозволить обирати оптимальні правові форми та методи впливу на врегулювання правових відносин. Система гарантій місцевого самоврядування є досить об'ємним і складним явищем, оскільки охоплює собою багато аспектів.
У чинному законодавстві України відсутнє чітке вирішення питання системи гарантій. У науці конституційного права немає єдиного підходу стосовно системи гарантій місцевого самоврядування, їх класифікації. Найбільш поширеною є позиція, коли до складу цієї системи входять: 1) загальні гарантії (економічні, політичні, духовні); 2)спеціальні гарантії (юридичні)[3].
Так, використовуючи дану класифікацію загальні гарантії – це економічні, політичні, духовні засади суспільства і держави, що створюють реальні можливості для стимулювання, розвитку і виконання завдань та функцій місцевого самоврядування. В свою чергу, спеціальні (юридичні) гарантії – це правові засоби забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування, закріплені в законодавстві, а також статутах громади і актах органів місцевого самоврядування.[4] Вважаю, що у даному випадку термін «законодавство» слід тлумачити розширено, включаючи до його змісту положення міжнародно-правових документів. На мою думку, розподіл гарантій на такі групи є достатню поширеним і може бути застосований не лише до місцевого самоврядування, а й у ряді інших випадків (наприклад, щодо класифікації гарантій екологічних прав людини.[5])
В.Кампо зазначає, що юридичні гарантії захисту прав і законних інтересів місцевого самоврядування поділяються на конституційні і судові.[6] Проте, заслуговує на увагу і позиція М. Пухтинського, який виділяє: загальні, які зумовлені особливостями соціально-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери; конституційні, які визначені Конституцією і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; організаційно-правові, які забезпечують організаційну і правову автономію територіальних громад і органів місцевого самоврядування; фінансово-економічні, спрямовані на дотримання фінансової й економічної самостійності місцевого самоврядування; міжнародно-правові, які декларовані в міжнародно-правових актах.[7] Проте, навіть така розширена класифікація системи гарантій не може повністю розкрити суть досліджуваного явища.
Я вважаю, що недоцільно обмежуватися лише одним класифікатором для побудови системи гарантій місцевого самоврядування.
По-перше, в залежності від сфери дії гарантії місцевого самоврядування можна поділити на:
1) міжнародно-правові (містяться у Європейській Хартії місцевого самоврядування[8], Європейській конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними громадами або органами влади [9] (Україна приєдналася до конвенції у 1993 році[10]));
2)державні (Конституція України, Закон України «Про місцеве самоврядування», тощо);
3) регіональні (у нормативно-правових актах локального рівня).
По-друге, беручи до уваги нормативно-правовий документ, у якому знайшло своє відображення закріплення тієї чи іншої гарантії: 1)Конституційні; 2)Міжнародно-правові; 3)Законодавчому рівні; 4)Підзаконні нормативно-правові акти; 5)Локальні нормативно-правові акти.
Безумовно, по-третє за предметним класифікатором можна виділити: 1)економічні; 2)політичні; 3)духовні; 4)соціальні; 5)правові, тощо.
По-четверте, не можна залишати і без уваги існуючий поділ гарантій місцевого самоврядування на загальні та спеціальні (юридичні), про що йшлося вище. Проте, від себе хочу додати, що на мою думку спеціальні (проте, для уникнення непорозуміння, вважаю за краще використовувати термін «юридичні») гарантії можна поділити на загально-юридичні гарантії та спеціально-юридичні гарантії. Під загально-юридичними гарантіями слід розуміти правові засоби забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування, закріплені в законодавстві, а також статутах громади і актах органів місцевого самоврядування. В свою чергу, спеціально-юридичні гарантії включають у себе судові та інші форми захисту місцевого самоврядування.
По-п’яте, класифікація гарантій місцевого самоврядування може бути здійснене в залежності від того, для кого дані гарантії надаються. Так, можна виділити гарантії 1)окремого громадянина, 2)територіальних громад, 3)посадових осіб місцевого самоврядування, 4)органів місцевого самоврядування.
Підсумовуючи, вважаю за необхідне зазначити, що хоча деякі із вищенаведених класифікацій носять досить умовний характер, проте немає ніяких підстав для того, щоб не використовувати їх для побудови цілісної картини існуючих гарантій місцевого самоврядування. І хоча, як зазначають деякі автори, питання про гарантії місцевого самоврядування не можна вважати вирішеним остаточно, оскільки ця категорія знаходиться в динаміці, зазнає впливу різних суспільних чинників, треба сподіватись, що в міру становлення громадянського суспільства в Україні будуть створюватись нові передумови для подальшого розвитку місцевого самоврядування, посилюватиметься втілення його гарантій на практиці.
Література:
1. Конституція вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР - Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141
2. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 № 280/97-ВР - Урядовий кур’єр вiд 14.06.1997
3. Лазор О.Д. Основи місцевого самоврядування: Навчальний посібник. 3-тє видання доповнене і перероблене. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – ст.121-124
4. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підруч.для студ.вищ.навч.закл. – К.:Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – ст.556
5. Екологічне право України. – За ред. проф. А.П.Гетьмана і М.В.Шульги. – Харків: «Право», 2005р. – с.76
6. Кампо В. М. Місцеве самоврядування в Україні. – Київ: Ін Юре,1997. – с.29
7. Пухтинський М.О. Проблеми розвитку місцевого самоврядування в Україні // Основи муніципального права України: Навчальний посібник / За ред.проф.М.І.Корнієнка. – Київ,2000р. – ст.90
8. Європейська хартія місцевого самоврядування вiд 15.10.1985 – Ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» - Голос України вiд 19.07.1997
9. Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями від 21.05.1980 - Офіційний вісник України від 15.03.2006 - 2006 р., № 9, стор. 200, стаття 585, код акту 35386/2006
10. Постанова Верховної Ради України «Про приєднання України до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями» вiд 14.07.1993 № 3384-XII - Відомості Верховної Ради України вiд 07.09.1993 - 1993 р., № 36, стаття 370
e-mail: ivandem@voliacable.com
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
