Відзначаючи суттєву увагу, що приділяється питанням нормативного врегулювання незалежності суддів та його окремим елементам у сучасному світі, необхідно зазначити, що в різних регіонах їх нормативна визначеність досить відрізняється та має свої особливості.
У країнах Європи приділяється значна увага забезпеченню незалежності суддів, оскільки вважається, що «…незалежність судової влади забезпечує кожній особі право на справедливий суд і тому є не привілеєм суддів, а гарантією поваги до прав людини та основоположних свобод, що дає змогу кожній особі відчувати довіру до судової системи».
У європейській практиці вбачається усталеним підход до необхідності нормативної визначеності об’єктивних критеріїв для прийняття рішень стосовно професійної кар'єри судді.
Як обрання, так і кар'єра суддів повинні базуватись на заслугах, з урахуванням їхньої кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці.
Орган, який є уповноваженим приймати рішення щодо обрання та кар'єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів. Для гарантії незалежності цього органу мають бути запроваджені такі положення, як, наприклад, нагляд за тим, щоб його члени призначались судовою владою, і щоб орган самостійно приймав рішення про власні правила цих процедур.
За підходом, визначеним Консультативною Радою Європейських суддів, особливостями компетенції судів апеляційної інстанції є поступове набуття ними повноважень суду вищої інстанції для більшості справ.
У національній правовій науці досвід країн Європейського союзу в підготовці та доборі професійних суддів розглядали вітчизняні вчені-практикуючі юристи, серед яких Т.І. Фулей, М.І. Мельник, М.К. Якимчук та Б.В. Лизогуб.
Разом з цим, наразі в юридичній вітчизняній науці відчувається брак комплексних порівняльно-правових досліджень досвіду країн Європейського регіону в нормативному устаткуванні судів апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ст. 202 Конституції Португальської Республіки, суди є вищими органами влади, що займаються відправленням правосуддя від імені народу. Крім цього, суди незалежні та підкорюються лише закону, а їх рішення мають обов’язкову силу для всіх осіб та державних і приватних закладів, а також переважну силу щодо рішень всіх інших органів влади (ст.ст. 203, 205 205 Конституції ПР). Всі судові рішення, крім тих, що мають суто адміністративний характер, повинні бути належним чином обґрунтовані.
Відповідним органом, що опікується питаннями призначення, кар’єри та переведень суддів, є Верховна рада магістратури (Conselho Superior da Magistratura), що очолюється головою Верховного суду.
Відповідно до ст. 46 Статуту судових магістратів, кандидати на посаду суддів апеляційних судів повинні відповідати вимогам, викладеним у ст. 40 Статуту, що пред’являються до кандидатів на посаду суддів судів загальної юрисдикції, а саме:
- мати громадянство Португалії;
- мати повну цивільну дієздатність;
- мати п’ятирічний досвід у галузі права або мати ступінь магістра або доктора у галузі права;
- успішне проходження навчальних курсів та стажування;
- відповідність іншим загальним вимогам, встановленим законом для обіймання посад державної служби.
Відповідно до ст. 46 згаданого Статуту, призначення на посаду судді судів загальної юрисдикції другої інстанції проводиться за результатами конкурсу, що проводиться виключно в колі суддів першої інстанції, враховуючи результати класифікаційного оцінювання.
Враховуючи наявність або можливість виникнення вакансій в апеляційних судах відповідний конкурс на зайняття посад суддів в апеляційних судах оголошується секретарем Верховної ради магістратури шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної ради магістратури із подальшим опублікуванням в офіційному друкованому виданні.
Необхідно зазначити, що суттєвою умовою для продовження кар’єри судді, у тому числі призначення судді на посаду до вищестоящого суду, є успішне проходження ним класифікаційного оцінювання, що проводиться Верховною радою магістратури на підставі ст. 36 Статуту судових магістратів не рідше одного разу на три роки.
Відповідно до ст. 34 Статуту, під час проведення класифікації враховуються такі показники, як кількість розглянутих справ, складність виконуваних ним посадових обов’язків, можливість спрощення процесуальних дій, умови праці, технічна обізнаність, інтелектуальний рівень, кількість опублікованих наукових праць у сфері права.
За результатами його проходження кожному судді присуджується визначений класифікаційний рейтинг з ранжуванням від «посередній» (Medíocre) до «дуже добре» (Muito bom).
Суддя, що отримав рейтинг «посередньо», усувається від здійснення правосуддя та відносно нього розпочинається розслідування щодо його невідповідності займаній посаді.
Класифікаційне оцінювання проводиться інспекторами Інспекційної служби Вищої ради магістратури, що діють на підставі відповідного Положення.
З урахуванням викладеного, релевантним досвідом для національного законодавства України вбачається запровадження процедур щодо систематичного проведення оцінювання професійної придатності суддів до здійснення правосуддя.
Література:
1. Судді: незалежність, ефективність та обов'язки: Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам. Прийнято Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010. - URL: https://rm.coe.int/cmrec-2010-12-on-independence-efficiency-responsibilites-of-judges/16809f007d (дата звернення : 12.11.2021).
2. Висновок Констультативної Ради Європейських суддів № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону.- URL: http://www.vru.gov.ua/content/file/%D0%92%D0% B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0% B2%D0%BE%D0%BA_%D0%9A%D0%A0%D0%84%D0%A1_20.pdf (дата звернення : 15.11.2021).
3. Фулей Т. Добір і підготовка суддів та прокурорів у Португалії. Вісник Національної академії прокуратури України. 2012. № 2. С. 101-106.
4. Мельник М. Досвід урегулювання дисциплінарної відповідальності суддів у Португалії та шляхи його використання в Україні. Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 2012. № 1. С. 16-19.
5. Якимчук М., Лизогуб Б. Актуальні проблеми професійної підготовки суддів і прокурорів у аспекті європейської інтеграції України. Вісник Національної академії прокуратури України. 2009. № 3. С. 10-15.
6. Estatuto dos Magistrados Judiciais, Lei № 21/85 de 30 de Julho. Diário da República. № 173. 1985. 1 Suplemento. Série I de 1985-07-30. Р. 1-23.
7. Décima sexta alteração ao Estatuto dos Magistrados Judiciais, aprovado pela Lei №.21/85, de 30 de julho. Diário da República. № 163. 2019. Série I de 2019-08-27. Р 3-130.
8. Оголошення про проведення дев’ятого відкритого конкурсу з зайняття посад в апеляційні суди. Офіційний веб-сайт Верховної ради магістратури. - URL: https://www.csm.org.pt/2019/12/16/aviso-de-abertura-para-o-9-o-concurso-curricular-de-acesso-aos-tribunais-da-relacao (дата звернення : 07.11.2021).
9. Regulamento dos Serviços de Inspeção do Conselho Superior da Magistratura. Deliberação di Conselho Superior da Magistratura № 1777/2016. Diário da República. № 221/2016. Série II de 2016-11-17.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
