:: LEX :: ЩОДО ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СЛОВЕСНУ ОБРАЗУ ПРАВООХОРОНЦЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ «COMMUNITY POLICING» В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
UA  RU  EN
 
  Главная
  Как принять участие в научной конференции?
  Календарь конференций
  Редакционная коллегия. ОБ «Наукова спильнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архив

Актуальные исследования правовой и исторической науки (выпуск 68)

Срок представления материалов

14 января 2025

До начала конференции осталось дней 24


  Научные конференции
 

  Полезные правовые интернет ресурсы
 

 Полезные ссылки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Счетчики


 Ссылки


 Кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЩОДО ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СЛОВЕСНУ ОБРАЗУ ПРАВООХОРОНЦЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ «COMMUNITY POLICING» В ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ
 
09.12.2021 18:50
Автор: Цуркаленко Дмитро Петрович, старший викладач кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Международное право. Муниципальное право]

2015 рік для правоохоронної системи нашої країни став визначальним: відбулася трансформація з міліції в поліції, з карального органу у орган цілодобової сервісної служби. В основу цієї трансформації була закладена концепція «community policing». Тобто, говорячи словами С. О. Шайхет, стратегія співробітництва поліції та громад, зокрема сформованих ними місцевих органів влади (органів місцевого самоврядування, як-то виконкомів місцевих рад, ОСББ тощо), основною метою якої є запобігання і розв’язання проблем злочинності та гарантування захищеності життєдіяльності населення [1, с. 80].  У 2017 році доволі доречно зазначив О. Білошицький (перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції), що саме патрульна поліції, як новий підрозділ Національної поліції України, напевно найгнучкіша і намагається відповідати потребам населення у безпеці та дотриманні правопорядку у найкоротший термін. А її основною метою є формування та забезпечення функціонування комплексу заходів із співпраці активних та свідомих, у розумінні правових норм, громадян через реалізацію спільних проєктів задля підвищення безпеки у суспільстві [2]. І хоча втілити принцип «community policing» поодиноко намагалися ще з 2002 року. системності ця діяльність набула лише після реформи та створення нового підрозділу – патрульної поліції. У даному підрозділі для цього навіть було створено окремий підрозділ – відділ зв’язків з громадськістю, який керуючись нормами Закону України «Про Національну поліцію», а саме ст. 11 «Взаємодія з населенням на засадах з партнерством» та ст. 89 «Спільні проєкти з громадою» [3]  був націлений всіляко сприяти реалізації концепції взаємодії поліції та громади заради побудови безпечного середовища. 

Необхідно зазначати, що з 2015 року й по сьогоднішній день правоохоронна система країни перебуває у так званому «перехідному положенні». Положенні коли поліція, як правоохоронна структура, вже відмовилася від функції виключно карального органу, однак роботу на основі філософії «community policing» вибудувати не змогла. На нашу думку однієї з причин цього є відсутність адміністративної відповідальності за образу правоохоронця при виконанні службових обов’язків. 

Вважаємо за доцільно пояснити свою думку більш детально. 

У всьому світі існує аксіома – поліцейський при виконанні службових обов’язків недоторканий. У всьому світі, окрім України. Так, Департаменту патрульної поліції, з початку своєї роботу, був виключно сервісно-орієнтированою службою та зіткнувся з тим, що частина суспільства сприйняла це як слабкість правоохоронного органу і замість співпраці та створення разом безпечного середовища, обрала шлях порушення норм чинного законодавства розраховуючи на безкарність та вважає нормою реагувати на правоохоронця - лайкою та образами. Кожного дня до патрульних звертаються нецензурною лайкою, плюють, показують неприпустимі жертви, ображають, кусають, штовхають. Та, нажаль лише у виняткових випадках несуть відповідальність. Чому? На нашу думку однією із причин такої поведінки є саме відсутність норми, яка передбачала б адміністративну відповідальність за словесну та жестову образу поліцейського. Тобто, в нас доволі яскраво в цьому випадку працює теорія «вибитих шибок» суть якої в тому, що якщо ігнорувати незначні правопорушення, це призведе до вчинення більш тяжких правопорушень. 

При цьому, ще у 2016 році у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону № 5110 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені відносно працівників правоохоронних органів). В якому пропонувалося встановити адміністративну відповідальність за образу поліцейського. Під образою розумілося нецензурні чи брутальні висловлювання, непристойні жести, непристойна оцінка особистих якостей та інші аналогічні дії, адресовані чи направлені на працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків [4]. 

У 2021 році групою народних депутатів було зареєстровано законопроект, в якому пропонується запровадити адміністративну відповідальність за образу правоохоронців при виконанні ними службових обов'язків, а також посилити відповідальність за дрібне хуліганство. А саме це проект закону №5050-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі та гідності громадян та працівників правоохоронних органів» оприлюднено на сайті Верховної Ради, який ще й досі не розглянуто. Безперечно, вищезазначені законопроекти мають певні прогалини, однак це ніяким чином не говорить про те, що їм не місце в нашій країні [5]. 

При цьому відповідальність за образу правоохоронців при виконанні у багатьох європейських країнах, таких як Німеччина, Іспанія, Франція, Польша й як правило вона має кримінальний характер. 

Підсумовуючи, зазначимо що сьогодні єдиний можливий шлях розвитку поліції – це створення сервісної служби, щоденна робота якої основується на взаємодії поліції та громади. Однак, на нашу думку, сьогодення вимагає запровадження відповідальності особи за образу поліцейського, який виконує свої функціональні обов’язки. На нашу думку це є необхідний крок на шляху до побудови ефективних взаємовідносин між поліцією та громадою заради побудови безпечного середовища. 

Література:

1. Шайхет С.О., Карпенко Ю.В., Концепція Community Рolicing як інструмент ефективної взаємодії національної поліції, місцевих органів влади та громад: український та зарубіжний досвід упровадження, Вісник НАДУ. Серія «Державне управління» 4, с. 78-85

2. Community policing: взаємодія поліції та громади. Міжнародний фонд Відродження та центр інформації про права людини. URL: https://ldn.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/23_file.pdf

3. Про Національну поліцію: Закон України від 02 липня 2015 року №580. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379

4. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені відносно працівників правоохоронних органів). Верховна Рада України офіційний веб портал. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60000 

5. Проект закону №5050-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі та гідності громадян та працівників правоохоронних органів». Верховна Рада України офіційний веб портал. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71217 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ АКТА ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ
19.11.2021 22:32
ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В ЄВРОПІ ВНАСЛІДОК ПАНДЕМІЇ COVID-19
14.12.2021 21:38
СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ НА ПРАВОВУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ
14.12.2021 21:28
ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ НОРМ ПРАВА ЄС ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА КРІЗЬ ПРИЗМУ СУЧАСНИХ РЕФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
14.12.2021 20:02
ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЧЕСНОГО КОНСУЛА
13.12.2021 22:13
ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРОХОДЖЕННЯ СУДДІВСЬКОЇ КАР’ЄРИ
07.12.2021 22:05




© 2006-2024 Все права защищены При использовании материалов сайта, ссылка на www.lex-line.com.ua обязательна!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше