Зважаючи на контрастність поглядів і думок щодо вживаної нами у назві термінології, ми доходимо висновку «заходи забезпечення кримінального провадження» завжди мають розглядатися у контексті дотримання прав і свобод людини». Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження та: носять процесуальний характер і регулюються кримінальним процесуальним законом, який визначає підстави, межі та порядок їх застосування, обумовленого єдиною метою - забезпечення належного порядку кримінального провадження та його процесуальної дієвості.
В чинному КПК України заходам забезпечення кримінального провадження законодавцем присвячено Розділ 2, яким передбачено перелік та урегульовано порядок їх застосування. Так, заходами забезпечення кримінального провадження є:
1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід (ст. ст. 133-143 КПК України);
2) накладення грошового стягнення (ст. ст. 144-147 КПК України);
3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст. ст. 148- 153 КПК України);
4) відсторонення від посади (ст. ст. 154-158 КПК України);
4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя (ст. 155-1 КПК України);
5) тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст.159−166 КПК України);
6) тимчасове вилучення майна (ст. ст. 167−169 КПК України);
7) арешт майна (ст. ст. 170−175 КПК України);
8) затримання особи (ст. ст. 188−192, 207−213 КПК України);
9) запобіжні заходи (ст. ст. 177−187 КПК України).
Означений вище перелік заходів забезпечення кримінального провадження побудований за принципом від менш суворих до більш суворих заходів. Запобіжними заходами є: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Затримання особи є тимчасовим запобіжним заходом, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Крім заходів забезпечення кримінального провадження, перелічених вище, можуть застосовуватись й інші заходи процесуального примусу, а саме:
- можливість примусового залучення особи для проведення медичної експертизи (ч. 3 ст. 242 КПК)
- видалення обвинувачення за ухвалою суду з зали судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду, у разі повторного порушення порядку судового засідання (ст. 330 КПК)
- застосування до неповнолітніх окремих запобіжних заходів (передання їх під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи (ст. 493 КПК)).
__________________________
Науковий керівник: Шестопалов Роман Миколайович, к.ю.н., доцент, Міжрегіональна академія управління персоналом
|