:: LEX :: ТЕОРІЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ ПРО СУДОВУ ЕКСПЕРТИЗУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 68)

Термін подання матеріалів

14 січня 2025

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ТЕОРІЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЯК ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ ПРО СУДОВУ ЕКСПЕРТИЗУ
 
27.10.2022 17:18
Автор: Садченко Олександр Олексійович, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач лабораторії організації наукової, методичної діяльності, нормативного забезпечення та міжнародного співробітництва Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Умовами, що сприяли створенню теорії судової експертизи є: 1) наявність значного емпіричного матеріалу окремих родів (видів) експертиз і створення на цій основі їх окремих теорій; 2) розроблення принципів, методологічних, правових і організаційних основ різних видів судових експертиз; 3) наявність проміжних теоретичних розробок окремих проблем судової експертизи в монографіях, методичній і навчальній літературі; 4) постійне вдосконалення системи методів і методик експертного дослідження; 5) наявність розвиненої системи державних експертних установ у різних відомствах країни, які координують свою практичну і наукову діяльність.

Серед етапів розвитку теорії судової експертизи доцільно виокремлювати такі:

1 етап – накопичення емпіричних знань (ХХ ст. 50-60 рр.). Для цього етапу характерні спроби «розчленування» криміналістичної науки на науку «для слідчого» і «для експертів» (праці О. Р. Шляхова).

2 етап – узагальнення емпіричних матеріалів, поява нових теоретичних робіт (ХХ ст. 70-80 рр.). Для цього етапу характерна поява наукових праць про «Судову експертологію» як нову галузь знання (праці А. І. Вінберга, Н. Т. Малаховскої, Р. С. Бєлкіна).

3 етап – формування окремих теорій (ХХ ст. – 90 рр. – по теперішній час), праці С. С. Бичкової, Ф. О. Джавадова, Т. В. Аверьянової, Ю. Г. Корухова, Н. І. Клименко, М. Я. Сегая).

Концептуальні підходи до подальшого розвитку науки про судову експертизу:

Перша концепція – визначена працями Т. В. Авер’янової, І. О. Алієва, Р. С. Бєлкіна, Ф. О. Джавадова, Ю. Г. Корухова (зі співавторами);

Друга – в монографії С. С. Бичкової;

Третя – у циклі публікацій М. Я. Сегая, Г. В. Прохорова-Лукіна зі співавторами, Н. І. Клименко.

Щодо першої концепції, то вона визначена працями Т. В. Авер’янової, І. О. Алієва, Р. С. Бєлкіна, Ф. О. Джавадова, Ю. Г. Корухова (зі співавторами). У працях цих вчених було вірно визначено праксеологічні аспекти об’єкта і предмета науки про судову експертизу (судово-експертна діяльність (далі – СЕД) та її наукове відображення структури і системи нової науки.

Однак правильно сформульований задум авторам «теорії» повною мірою реалізувати не вдалося з двох причин. По-перше, не були розкриті зміст і обсяг об’єкта дослідження – судово-експертної діяльності та її функцій. По-друге, не був витриманий праксеологічний підхід до визначення предмета судової експертології, саме виходячи з функцій її об’єкта, визначеного як СЕД.

Друга концепція відображена у публікаціях С. С. Бичкової. Авторка, аналізуючи науку про судову експертизу з позиції наукознавства, показала, що вона має власну емпіричну базу (експертна практика), яка є однозначним джерелом наукової проблематики, самостійною сферою формування теоретичних знань, а її основним завданням є наукове забезпечення використання спеціальних знань у судочинстві.

Саму систему судової експертології С. Бичкова конструює за моделлю науки криміналістики: 1) методологічні основи загальної теорії судової експертизи; 2) експертна техніка; 3) експертна тактика; 4) методика експертного аналізу окремих видів злочинів.

Третя концепція розкрита у циклі публікацій М. Я. Сегая, Г. В. Прохорова-Лукіна зі співавторами, Н. І. Клименко. Автори цієї концепції визнають судову експертологію самостійною галуззю юридичної науки і вважають, що подальше її становлення вимагає більш чіткого визначення об’єкта і предмета нової науки, а концептуальні основи експертної методології повинні спиратися на універсальну модель експертного пізнання і міжгалузеві вчення, що слугують онтолого-гносеологічним орієнтиром для будь-яких видів судових експертиз.

У сучасному розумінні «теорія судової експертизи» є галуззю юридичної науки яка вивчає закономірності, методологію, процес формування і розвитку наукових основ судової експертизи, а також досліджує їх об’єкти, що дає змогу мати уявлення про предмет науки і про її місце в системі наукового знання.

Зміст «теорії судової експертизи» становлять:

1. Концептуальні основи загальної теорії судової експертизи.

2. Вчення про судову експертизу як різновид практичної діяльності.

3. Вчення про закономірності формування і розвитку судової експертизи.

4. Вчення про предмет і задачі судової експертизи, їх властивості і ознаки.

5. Вчення про об’єкти судової експертизи, їх властивості і ознаки.

6. Вчення про суб’єкти судової експертизи.

7. Теорія процесів, відносин і цілей експертної діяльності.

Предметом «теорії судової експертизи» визначають закономірності формування, розвитку і функціонування окремих родів, видів і підвидів судових експертиз.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОТИДІЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ ДОХОДІВ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН
27.10.2022 17:22
ПОНЯТТЯ ТА ОКРЕМІ ОЗНАКИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ ЯК ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧОЇ (РОЗШУКОВОЇ) ДІЇ
27.10.2022 17:21
СПОГАДИ ПРО АКАДЕМІКА МИХАЙЛА СЕГАЯ
27.10.2022 17:20
ДО ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕТОДИК ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ
27.10.2022 17:17
ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ВИДИ БУЛІНГУ
27.10.2022 17:16
КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ: ПЕРШЕ ДЕСЯТИРІЧЧЯ
27.10.2022 17:14
ЕТАПИ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ВЧЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ З РОЗКРИТТЯ, РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
27.10.2022 17:11
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ДОТРИМАННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
25.10.2022 11:08
ІНСТИТУТ ПРОКУРАТУРИ В МЕХАНІЗМІ ДЕРЖАВИ
25.10.2022 10:56
ПИТАННЯ ЕТИКИ ТА ДЕОНТОЛОГІЇ У ПРАКТИЦІ СУДОВО-МЕДИЧНОГО ЕКСПЕРТА
22.10.2022 20:09




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше