Унормована належним чином процедура початку досудового розслідування у формі дізнання є однією із передумов законності й обґрунтованості подальшого досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень за кримінальними проступками. Так, згідно зі ст. 214 КПК України, дізнавача, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати дізнання . Виключенням із цього правила є анонімні заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, які не є підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР й початку досудового розслідування. Дані про кримінальний проступок до ЄРДР вносяться відповідно до вимог ст. 214 КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджено наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298(далі – Положення про ЄРДР).
Отже саме після подання заяви, повідомлення про кримінальний проступок або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального проступку, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин зобов’язаний: внести відповідні відомості до ЄРДР; розпочати досудове розслідування; через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Існуючий на сьогодні порядок початку досудового розслідування кримінальних проступків, власне як і злочинів не передбачає попередньої перевірки інформації, що міститься в цих заявах(повідомленнях) про злочин. Проте, слушно відмітив Ю.П. Аленін, що наявність спрощеного порядку не означає огульного, без розбору підходу до прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення. Очевидно, що повинна існувати хоч і проста, але ефективна процедура прийняття й фіксації наданої інформації для запобігання безпідставного початку досудового розслідування[2, c. 200]. Але цього ст. 214 КПК України не передбачає. Вважаємо, що на усунення цієї прогалини спрямовані норми Положення про ЄРДР та Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100.
Так, відповідно до п. 1 підрозділу 1 розділу 2 Положення про ЄРДР усні заяви заносяться дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України. Згідно з п. 2 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбачену ст. 383 КК України. Проте цими нормативно-правовими актами невраховані випадки надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв’язку. Як варіант вирішення цієї проблеми ми погоджуємося з Ю. П. Аленіном, який зазначив, «у випадку якщо особа відмовилася підписати такий протокол чи дати таку підписку, в яких вона попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопрушення, або підготовку до нього, така заява, не повинна прийматися, розглядатися, не може бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування»[2, c. 200].
Визначаючи особливості початку досудового розслідування у формі дізнання слід зазначити, що процедура початку досудового розслідування у формі дізнання унормована КПК України а також відомчими, міжвідомчими нормативно-правовими актами, які не суперечать положенням кримінального процесуального закону й надають можливість дізнавачу більш ефективно застосовувати його положення. Водночас, вважаємо, що процесуальна діяльність дізнавача має завжди відповідати положенням КПК України, а варіативність його тлумачення можлива лише у випадках відсутності чіткого алгоритму дій й повинна забезпечувати реалізацію загальних засад кримінального провадження.
Література:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
2. Аленін Ю.П. Початок досудового розслідування за КПК 2012 року. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. № 1. 2013. С. 198-203.
3. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення: затверджено наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020
4. Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події: Затверджена наказом МВС України № 100 від 08.02.2019: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19#Text.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
