Міжнародна організована злочинність стала однією з найважливіших проблем, що постала перед міжнародним суспільством. Міжнародні злочинні організації для розширення і вдосконалення своєї незаконної діяльності користуються все більшою свободою пересування по країнам світу. Злочинність стала проникати у всі сфери життя суспільства.
Вихід організованої злочинності на міжнародну арену поставив перед державами завдання не тільки об’єднати зусилля для боротьби з цією загрозою, але і надати юридичну кваліфікацію даного виду злочинної діяльності [3,65]. Юридична кваліфікація злочинної діяльності досить складне завдання, оскільки в державах-членах міжнародної організації використовуються різні підходи щодо визначення організованої злочинності, що засноване на місцевих особливостях злочинних організацій. Так, наприклад, поліцейські США та Канади під організованою злочинністю розуміють мафіозні структури, які мають жорстку систему управління і готові для досягнення своїх цілей застосовувати насилля. Правоохоронні органи України і європейських країн подібні організації називають бандами [1, 16]. А в Інтерполі під організованою злочинністю розуміють діяльність злочинної групи, метою якої є отримання коштів незаконним шляхом, як правило, що ґрунтується на залякувані.
Серед міжнародних організацій, що здійснюють боротьбу з міжнародною злочинністю, особливу роль відіграє Міжнародна організація карної поліції (Інтерпол). Інтерпол – це і механізм, і посередник в практичній співпраці різних країн по розкриттю злочинів за допомогою використання спільних зусиль [2,41]. В даному випадку, Інтерпол діє як єдиний центр по розробці стратегії і тактики боротьби з міжнародною організованою злочинністю, надає допомогу державам-членам у зближенні їх законодавства в питанні кваліфікації злочинної діяльності, встановлює єдиний механізм боротьби з організованою злочинністю випускаючи спеціальні бюлетені, також була розроблена спеціальна система обміну інформацією для встановлення місця знаходження осіб причетних до діяльності злочинних організацій одночасно в декількох державах-членах Інтерполу. Також, Інтерпол продовжує роботу по вивченню пропозицій про стандартизацію методів, що використовуються правоохоронними органами при збиранні, аналізі, зберіганні та використанні доказової інформації про злочинну діяльність.
На початку ХХІ ст. основною цілю міжнародної організації було знешкодження міжнародної організованої злочинності шляхом координації розслідувань на міжнародному та національному рівнях, тому Інтерпол буде надавати консультативну підтримку всім членам організації для розслідування міжнародних злочинів.
Отже, перед Інтерполом стоїть найскладніше завдання – підвищити рівень, інтенсивність та якість співпраці в області розслідування злочинів та інформаційного обміну між правоохоронними органами в всьому світі, тому повинно бути розроблене одне розуміння організованої злочинності в державах-членах з метою подолання цього явища на міжнародній арені.
Література:
1. Постанова ПВС №13 від 23.12.2005р. «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчиненими стійкими злочинними об’єднаннями”.
2. Годунов И. В. Противодействие организованной преступности: Учеб. пособие. - М., 2003.
3. Самарин В. И. Интерпол. Международная организация уголовной полиции. - СПб., - 2004.
e-mail: vika_3v@mail.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
