В глибині історії козацтва виявилася і отримала право визнання серед козаків унікальна правова система – козацьке звичаєве кримінальне право. Цей аспект правосуддя відображав особливості та цінності козацького суспільства.
Подаючи дослідження даної теми, ми спробуємо глибше зрозуміти основні принципи та функції цього правопорядку, який визначав минуле співіснування козацької спільноти.
Вивчення звичаєвого кримінального козацького права вимагає розгляду його структури, принципів та впливу на правопорядок в козацькому суспільстві. Ця тема відкриває важливі питання щодо взаємодії традиційних норм і санкцій з функціонуванням козацького судочинства. Дослідження звичаєвого кримінального козацького права має за мету розкриття його ролі у формуванні правової системи козацького суспільства та встановлення взаємозв'язків з соціокультурним контекстом епохи.
У козацьку добу козацьке звичаєве кримінальне право визначало структуру та функції правопорядку в козацькому суспільстві. Базуючись на традиціях і звичаях, це право враховує особливості козацької спільноти та виклики, пов’язані з кримінальними подіями [3, 116].
Козацька правова система ґрунтувалася на саморегулюванні та колективному вирішенні конфліктів. Злочин вважається порушенням громадського порядку, а не лише окремим злочином. Поняття провини та відповідальності визначено в контексті впливу на козацьку спільноту [2, с. 211].
Злочином визнається заподіяння шкоди життю, здоров'ю, майну, честі окремої особи чи запорізького суспільства в цілому. Козацьке право передбачає досить широкий перелік злочинів, які умовно поділяються на кілька видів за об’єктом злочину: військові злочини (порушення правил служби, дезертирство, ухилення від служби); службові (розкрадання державної скарбниці, перевищення службових повноважень, злочини, пов’язані з зловживанням обов’язками); порушення проти судів і порядку (непокора, підробка документів, підробка печаток документів, лжесвідчення та лжесвідчення в суді); проти особи (вбивство, каліцтво, тілесні ушкодження чи напад, образа); проти власності (крадіжка, грабіж, приховування краденого, знищення чужого майна); порушення моралі («приниження жінки», вчинення подружньої зради або спілкування з жінками (на Січі), вивезення жінок на Січ) [1, с. 116; 5, с. 55].
Санкціями, які використовувалися були:
1. Вигнання з козацького товариства. Однією з суворих санкцій було виключення особи з козацького співтовариства. Це не лише визначало втрату соціального статусу, але й позбавляло прав та пільг, пов'язаних із членством у козацькому товаристві.
2. Штрафи та обтяжливі податки. Козацьке право передбачало фінансові санкції, такі як штрафи чи обтяжливі податки, які особа мусила сплатити за вчинений злочин. Це було спрямовано на компенсацію завданої кривди та відновлення громадського порядку [4, с. 121].
3. Публічні покарання. Деякі санкції передбачали публічне викриття винуватця чи покарання на громадських заходах. Це слугувало прикладом для інших та викликало відчуття сорому в самій особі.
4. Обмеження прав та привілеїв. Винуватець міг бути обмежений у використанні певних прав чи привілеїв, наприклад, участі в загальногромадських рішеннях чи використанні загального майна.
5. Позбавлення військового становища. У випадку, коли порушення стосувалося військової служби, санкцією могло бути позбавлення військового становища та пов'язаних з ним переваг [6, с. 132].
Таким чином, звичаєве козацьке кримінальне право відображало унікальні аспекти тогочасного життя суспільства і створювало ефективне правосуддя. Засноване воно було на традиціях, нормах моралі, релігії, козацьких і сімейних цінностях, і неабияк об’єднувало всіх між собою. Це дозволяло розвивати державність і культурну, правову спадщину України. Вирізнялись різні види злочинів та покарання. Честь і гідність цінувались більше, аніж будь-коли. Звичаєве кримінальне козацьке право відображало не лише спосіб вирішення правових питань і обрання покарання, а й віддзеркалювало унікальний дух українців і козацької епохи.
Література:
1. Бедрій М. Козацьке право як історичний тип українського звичаєвого права (XVI ст.–40 рр. XIX ст.). Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. Вип. 123. С. 78-85.
2. Медвідь Ф. М., Маркелова А. А. Звичаєве «козацьке» право Запорозької Січі. In: The 10th International scientific and practical conference «Actual trends of modern scientific research» (May 9-11, 2021) MDPC Publishing, Munich, Germany. 2021. 435 p. 2021. 406 с.
3. Толкачова Н. Звичаєве право України: особливості розвитку. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2010. Вип. 124. С. 111-118.
4. Ухач В. З. Історія держави і права України. Навчальний посібник (конспекти лекцій). Тернопіль: Вектор, 2011. 378 с.
5. Ухач В. З. Звичаєве право запорозьких козаків: особливості формування, характерні риси. Мат-ли I міжнар наук конф. «Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку» 24 лютого 2011 р. Київ: НАУ, 2011. С. 54-57.
6. Щербатюк В. М., Сокур Ю. В., Орищенко Ю. В. Козацьке право Запорозької Січі в контексті українського правотворення. Zaporozhian Cossacks’ Law within the Context of Ukrainian Law-Making Process. Київ, 2020. С. 125-137.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
