Конституція нашої держави гарантує кожному громадянину право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом [1]. Однак, злочинці порушують дане право і вчиняють відповідні кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 176, 177, 203-1, 229 Кримінального кодексу України.
Найчастіше правопорушення у сфері інтелектуальної власності здійснюється в таких формах: 1) незаконне ввезення на територію України контрафактних товарів аудіовізуальної продукції, програмного забезпечення, баз даних та їх незаконне розповсюдження через торгову мережу та Інтернет; 2) незаконне розповсюдження та використання в господарській діяльності комп’ютерних програм щодо ведення фінансово-господарської діяльності; 3) незаконне розповсюдження товарів і послуг з комерційною метою (торгівля без оформлення права на підприємництво) в Інтернеті, з порушенням авторських прав та суміжних прав власників; 4) незаконне привласнення (плагіат) та розповсюдження наукових творів (статей, дисертацій, монографій, підручників тощо); 5) незаконне використання знаків для товарів і послуг (виготовлення та реалізація товарів під знаками відомих брендів) та інші правопорушення, пов’язані з правом на промислову власність.
Особливо часто простежується вид несанкціонованого правовласниками комерційного розповсюдження програмних продуктів (разом із комп’ютерною технікою). Це підтверджується аналізом значної кількості рекламних оголошень, де запропоновано безоплатне встановлення на комп’ютерну техніку, яка реалізується такими підприємствами, будь-якого популярного програмного забезпечення. Як показує практика, більшість таких постачальників зовсім не мають дозволів від правовласників на встановлення на персональні комп’ютери, що реалізуються, відповідних програмних продуктів і діють поза правовим полем держави [2, с. 145].
Проте, на нашу думку, слід притримуватись позиції І. І. Світлака та І. В Скірського, що основними видами правопорушень у досліджуваній сфері є недобросовісна конкуренція, аудіовізуальне піратство, комп’ютерне піратство, для яких характерні такі способи вчинення злочину:
1) ввезення, виготовлення та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів і послуг відомих українських та зарубіжних виробників;
2) незаконне відтворення і розповсюдження примірників аудіовізуальних товарів та фонограм шляхом тиражування і продажу аудіо-, відеокасет, музичних компакт-дисків, а також незаконна трансляція цих товарів через радіо- і телеефір мережами кабельного телебачення;
3) незаконне відтворення і розповсюдження комп’ютерного програмного забезпечення шляхом тиражування, продажу компакт-дисків з записом комп’ютерних програм, встановлення неліцензійного програмного забезпечення на комп’ютерну техніку та розповсюдження піратських програм через Інтернет;
4) будь-які дії для свідомого уникання технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
5) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління [3, с. 149].
Отже, способів вчинення кримінальних правопорушень в сфері інтелектуальної власності дуже багато, оскільки вони залежать, в першу чергу, від предмета злочинного посягання – об’єкта інтелектуальної власності, а їх, як нам відомо, велика кількість.
Література:
1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 15.01.2024).
2. Гула Л., Олеярник У. Злочини у сфері інтелектуальної власності та засоби їх виявлення. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2018. № 906 (20). С. 143-148.
3. Світлак І. І., Скірський І. В. Криміналістична характеристика злочинних посягань на право інтелектуальної власності. Правничий вісник Університету «КРОК». 2017. Вип. 28. С. 144-151.
_____________________
Науковий керівник: Кравчук Петро Юрійович, кандидат юридичних наук, доцент, ПВНЗ «Європейський університет»
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
