:: LEX :: ЗАХОДИ ВПЛИВУ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЯК ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 64)

Термін подання матеріалів

12 вересня 2024

До початку конференції залишилось днів 48


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАХОДИ ВПЛИВУ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЯК ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
 
03.06.2024 14:19
Автор: Наумова Анастасія Олександрівна, здобувачка вищої освіти, Донецький національний університет імені Василя Стуса
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Забезпечення дотримання законності та правопорядку є одним із ключових завдань будь-якої держави. У цьому контексті важливу роль відіграє не лише притягнення до відповідальності за правопорушення, але й запобігання їм, що особливо стосується молоді. 

В Україні, як і в багатьох інших країнах, до неповнолітніх осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються спеціальні заходи впливу, відмінні від заходів адміністративної відповідальності, що застосовуються до повнолітніх. Особливої уваги потребують питання нечіткості формулювань, що сприяє двозначному трактуванню і відповідно недостатності ефективності заходів впливу на поведінку таких осіб, адже якщо заходи  не мають суттєвого впливу на поведінку, то вони не зможуть виконати свою основну функцію – запобігти повторним правопорушенням, не допускаючи повернення особи до протиправної поведінки. Особливо, коли мова йде про неповнолітню особу, де шанс виправлення антисоціальної поведінки набагато більший, ніж у дорослого. 

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) регулює питання адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб за адміністративні правопорушення. Однак, КУпАП було прийнято ще за радянських часів, тому він потребує оновлення, адже з того часу суттєво змінилися суспільні цінності, відбувається адаптація національного законодавства до стандартів Європейського Союзу щодо дотримання та захисту  прав людини, що закладає підстави для створення нових підходів до розуміння концептуальних основ адміністративної відповідальності. КУпАП доволі гуманний до осіб, які вчинили правопорушення у віці 16-18 років, тому виникає питання, а чи є дієвими та достатніми щодо них заходи адміністративної відповідальності.

Питання адміністративної відповідальності неповнолітніх досліджувалося багатьма вченими, такими як В. Б. Авер’янов, Р. А. Калюжний, Л. В. Коваль, А. Т. Комзюк, О. Л. Чернецький та інші. Однак, незважаючи на значну кількість досліджень, ця тема залишається актуальною й досі, адже кількість правопорушень, в тому числі і адміністративних, що вчиняються неповнолітніми зростає. 

Розглядаючи питання адміністративної відповідальності неповнолітніх, перш за все необхідно визначити сутність самого поняття. Відповідно до статті 92 Конституції України [1], адміністративна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності. Слід зазначити, що часто в науковій літературі автори вказують саме на таку ознаку при формулюванні поняття. Так, Ю. О. Левенець під адміністративною відповідальністю розуміє один із видів юридичної відповідальності, яка за рахунок адміністративних норм регулює специфічні адміністративно-деліктні правовідносини в різних сферах публічно-приватного, суспільного життя, що складаються з приводу вчинення деліктоздатною особою передбаченого нормами законодавства адміністративного делікту (проступку), із застосуванням до правопорушника особливої санкції правової норми [2]. Щодо адміністративної відповідальності неповнолітніх, то в літературі її розуміють як форму державного реагування на адміністративні правопорушення, вчинені особами, які не досягли повноліття, виражену в застосуванні до них конкретних адміністративних покарань, передбачених санкціями порушених норм, і водночас як специфічний обов’язок неповнолітніх нести визначені законодавством несприятливі наслідки, пов’язані із застосуванням зазначених правових заходів [3]. Проаналізувавши наведені підходи та положення КупАП, адміністративну відповідальність неповнолітніх можна визначити як систему адміністративних стягнень та спеціальних заходів впливу, що застосовуються до осіб віком від 16 до 18 років за вчинення адміністративного правопорушення. Мета такої відповідальності полягає у: покаранні за вчинене діяння, запобіганні новим правопорушенням, формуванні особи розуміння важливості дотримання Законів.

Завдяки аналізу положень Кодексу про адміністративні правопорушення серед ряду особливостей можна виділити наступні.

По-перше, за загальним правилом, відповідно до частини першої статті 13 до осіб віком від 16 до 18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП. А саме: зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Слід зазначити, що виходячи з положень КупАП мірою адміністративної відповідальності є не лише адміністративні стягнення, але й заходи впливу до неповнолітніх, які є специфічною реакцією держави на протиправну поведінку осіб, які не досягли повноліття. Перелік заходів впливу розміщується в розділі КупАП «Адміністративні стягнення», з цього випливає, що законодавець їх також сприймає як різновид заходів адміністративної відповідальності, але не ототожнює з адміністративними стягненнями. Іншими словами заходи впливу до неповнолітніх, як адміністративні стягнення, є самостійними різновидами заходів адміністративної відповідальності.

Поередусім, в інших випадках при вчиненні неповнолітньою особою правопорушень, передбачених частиною 2 статті 13 КупАП, такі особи підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Маються  на увазі адміністративні правопорушення, які мають високу ступінь суспільної шкідливості, наближеної до суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, а саме: дрібне хуліганство, незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, жорстоке поводження з тваринами, дрібне викрадення чужого майна та інші. В такому випадку до неповнолітньої особи мають бути застосовані стягнення, які передбачені статтею 24 КупАП, при умові дотримання особливих правил їх накладення.

Варто вказати, що КупАП також передбачає випадки, коли орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, за власним розсудом приймає рішення про притягнення неповнолітнього до відповідальності на загальних засадах або про застосування заходів впливу, передбачених у статті 24-1 КупАП. В такому випадку орган бере до уваги характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника і може прийти до висновку про доречність застосування саме заходів впливу до неповнолітніх. У зазначеному випадку чітко проявляється гуманістичний підхід, закладений законодавцем. В такій ситуації орган, що розглядає справу, має пересвідчитися, що навіть завдяки застосуванню заходів впливу, вдасться виправити протиправну поведінку неповнолітньої особи.

Таким чином, в Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачено лише один випадок притягнення неповнолітнього до відповідальності на загальних підставах без жодних умов, тобто лише із застосуванням адміністративних стягнень. Йдеться про вчинення особою у віці від 16 до 18 років правопорушення, передбаченого статтею 185 КупАП [4], а саме: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов‘язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв‘язку з їх участю в охороні громадського порядку. Таким чином, найбільш серйозним адміністративним правопорушенням, яке може бути вчинено неповнолітньою особою, що має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності на загальних підставах є цей випадок. Позиція законодавця зумовлена необхідністю підтримання авторитету поліції, громадських формувань з охорони громадського порядку, державного кордону й військовослужбовців.

У такому розрізі, вчинення будь-якого адміністративного правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом‘якшує адміністративну відповідальність. Відповідно закріплення такої обставини законодавчо може виключати можливості притягнення до відповідальності на загальних засадах.

Таким чином, єдиним органом, який уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, що вчиняються особою у віці від 16 до 18 років, є суд.

Слід наголосити, що представляти інтереси неповнолітньої особи під час вирішення питання про притягнення до відповідальності мають право її законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. Автором пропонується для кращого впливу заходів адміністративної відповідальності повідомляти законних представників про час і місце розгляду справ, обґрунтовуючи це тим, що їх присутність на судовому засіданні не є обов’язковою, але може свідчити про поведінку самих представників та впливати на вирішення питання про притягнення їх до відповідальності за невиконання обов’язків по вихованню дітей.

Крім того, незважаючи на поблажливе ставлення законодавця до неповнолітньої особи, КупАП допускає за розсудом суду покладення на ню обов’язку відшкодування шкоди або ж своєю працею її усунення. Умовами для цього є: наявність самостійного заробітку; сума шкоди не перевищує одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Отож, окремі статті КупАП допускають відповідальність певних суб’єктів за протиправну поведінку інших осіб, які не досягли віку адміністративної відповідальності. В таких випадках відповідальність за вчинення протиправних діянь фактично покладається на законних представників у зв’язку з невиконанням покладених обов‘язків щодо виховання.

З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що з часу прийняття Кодексу України про адміністративні правопорушення в нашій державі є позитивні зміни в систематизації адміністративного законодавства, адже сам кодекс чітко визначив види адміністративних порушень, їх суб’єктів та об’єктів, а також підстави і порядок притягнення до відповідальності, що сприяло захисту прав та законних інтересів громадян. Він відіграв важливу роль у становленні системи адміністративного права України. Однак, він не є ідеальним документом і потребує подальшого вдосконалення.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Стаття 92.

2. Левенець Ю. О. Поняття адміністративної відповідальності. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. С. 61.

3. Соловйова О. М. Адміністративна відповідальність неповнолітніх: чи потрібні зміни. №12/2022 р. С. 317.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073(1)-Х. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СВІТОВИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД ЩОДО ПРЕВЕНЦІЇ БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
27.05.2024 14:02
ГЕНЕЗИС АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ ВАНТАЖНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
17.06.2024 11:29
ЩОДО ПИТАННЯ НЕСУМІСНОСТІ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВІЙСЬКОВОЮ СЛУЖБОЮ
14.06.2024 15:07
РОЛЬ КОНСТИТУЦІЙНИХ СУДІВ У КОНЦЕПЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ДЕМОКРАТІЇ: ДЕЯКІ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
14.06.2024 15:03
ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕДІАЦІЇ У ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ СПОРАХ
13.06.2024 12:15
РОЛЬ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ ТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
13.06.2024 12:07
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ В УКРАЇНІ
12.06.2024 14:18
УКРАЇНА – КОНЦЕПТ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
12.06.2024 13:53
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОСТІ НОРМАТИВНИХ АКТІВ ЯК ФУНКЦІЯ РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
12.06.2024 13:45




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше