З початком повномасштабного вторгнення в адвокатський спільноті загострилися дискусії з приводу можливості надання професійної правничої допомоги адвокатами які вступили до лав збройних сил України. Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» військова служба є несумісною із адвокатською діяльністю, отже в разі призову адвоката на дійсну (альтернативну) військову службу, він не має права на здійснення адвокатської діяльності.
Законодавство визначає, що мобілізовані особи призиваються на військову службу і зараховуються до особового складу відповідної військової частини наказом командира такої частини. З моменту зарахування на мобілізовану особу розповсюджується дія не тільки відповідних військових статутів, але й інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження військової служби, в тому числі і щодо матеріально-технічного, медичного та іншого забезпечення, порядку призначення пільг тощо.
Ще у 2014 році, Рішенням Ради адвокатів України № 124 було затверджено Роз’яснення з питань, що виникають при мобілізації та призову на військову службу осіб, які здійснюють адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до даного Роз’яснення адвокат не має права здійснювати адвокатську діяльність під час проходження військової служби, в тому числі на умовах мобілізації. Порушення цього обмеження є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, у разі мобілізації адвоката, він зобов’язаний був зупинити своє право на зайняття адвокатською діяльністю.
Але, така позиція не відповідала Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності, оскільки зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю було зумовлено не безпосереднім бажанням та діями адвоката, а діями державних органів, які призвали його в умовах мобілізації до складу Збройних сил України.
Вказану проблему було тимчасово вирішено Радою адвокатів України, яка відповідно до свого рішення від 03 березня 2022 року №24 встановила, що у період воєнного стану не вважатиметься порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовуватиметься відповідна підстава для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Втім згодом позиція органів адвокатури , нажаль, раптово змінилася в протилежну сторону. Так 10 червня 2024 року стало відомо, що Рада адвокатів скасувала рішення №24.
Очевидним є і факт того, що адвокат, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, фізично не спроможний здійснювати адвокатську діяльність та надавати правничу допомогу. Адже він не може повноцінно розпоряджатись своїм часом та визначати фактичне місце перебування.
Таким чином, законодавча вимога у разі мобілізації адвоката зупинити своє право на зайняття адвокатською діяльністю в порядку, передбаченому ст. 31 Закону, не тільки не порушує положення Конституції України щодо права кожного громадянина на правничу допомогу, а навпаки сприяє забезпеченню повноцінного права кожного на кваліфіковану правничу допомогу та права на захист, унеможливлює затягування судових процесів через відсутність адвоката на судових засіданнях та затримки з поданням необхідних доказів тощо.
Законом чітко визначено, що несумісною з діяльністю адвоката є військова або альтернативна (невійськова) служба. Порушення адвокатом вимог щодо несумісності вважається дисциплінарним проступком та є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 34, ст. 35 Закону). У свою чергу, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення може мати наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону).
Таким чином, адвокати, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. При цьому, їх право на здійснення адвокатської діяльності примусово зупиняється саме внаслідок притягнення особи до юридичної відповідальності.
Однак, по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Зокрема, це означає, що під час вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має бути враховано ступінь його вини у порушенні вимог щодо несумісності. З огляду на те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком (а не правом) громадян України, а також те, що всі без виключення громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України) то, цілком очевидно, що адвокати призвані до Збройних Сил України в порядку мобілізації, не мають власної волі на порушення встановлених Законом вимог щодо несумісності. Відповідно, у даному випадку відсутній такий ключовий елемент складу правопорушення, як вина особи. Відсутність вини має виключати можливість притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності.
По-друге, відповідно до ст. 2 Закону, адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно, уповноважені органи адвокатури можуть самостійно вирішувати в кожному окремому випадку – чи має місце дисциплінарний проступок адвоката та який з можливих видів дисциплінарних стягнень підлягає застосуванню.
У свою чергу проектом Закону України р. № 1014 від 15.02.2024 «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо уточнення підстав несумісності з діяльністю адвоката» пропонується встановити, що несумісною з діяльністю адвоката є «військова служба за контрактом або альтернативна (невійськова) служба».
Тож, можна констатувати, що несумісною з діяльністю адвоката є військова служба у добровільному порядку (за контрактом), а адвокати, які призвані в лави Збройних сил України по мобілізації, збережуть свій діючий статус.
|