У доповіді висвітлюються проблеми розвитку туризму як засобу загальнодоступного й повноцінного відпочинку, відновлення життєдіяльних сил людини, важливою складовою культурного та духовного виховання громадян. Обґрунтовується, що законодавство з питань туризму є комплексною галуззю законодавства, також робиться висновок, що ефективне законодавче регулювання відносин в окресленій сфері, можливе лише тоді, коли відбудеться систематизація законодавства про туризм шляхом створення туристичного кодексу.
Робочою гіпотезою доповіді є ствердження, що право на туризм, свободу туристичних подорожей є складовим елементом конституційного права на свободу пересування, права вільно залишати територію України й повертатися до неї.
Як засвідчує досвід багатьох розвинених демократичних країн світу, в Україні в умовах розбудови державності туризм повинен стати засобом загальнодоступного й повноцінного відпочинку, відновлення життєдіяльних сил людини, важливою складовою культурного та духовного виховання громадян. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку туристичних послуг. Такий стан не є нормальним і потребує активізації процесів щодо створення в нашій державі потужної рекреаційної індустрії, яка спроможна задовольняти різноманітні рекреаційні потреби як мешканців України так і іноземних туристів. При цьому слід враховувати, що організація туристичної діяльності на сьогоднішній день зумовлюється рядом чинників, серед яких основним є створення ефективної системи законодавства, здатної забезпечити регулювання суспільних відносин у сфері туризму.
Важливою передумовою створення правової основи туризму стало прийняття 1995 року Закону України "Про туризм" [1] , який окреслив стратегічну лінію й конкретні завдання його розвитку в державі. Однак, туризм в Україні не посів належного йому місця в економічній і соціальній структурі суспільства, що не в останню чергу спричинено недосконалістю його нормативно-правової бази. Подолання суттєвих недоліків національного законодавства про туризм і досягнення єдиної концептуальної спрямованості норм вимагає створення його наукової основи, що й спричинило вибір теми наукової доповіді.. Важливість даної проблематики зумовлена й специфікою туризму як особливої форми реалізації основоположних прав і свобод людини й громадянина в Україні: права на свободу пересування, відпочинок та інших суміжних прав[2]. Юридична природа цього права полягає в тому, що туризм є одночасно основою і наслідком реалізації конституційних прав і свобод людини й громадянина: природних, соціальних, культурних, екологічних і політичних прав.
Враховуючи наукові підходи до визначення місця й ролі законодавства про туризм в системі джерел конституційного права (П. Москатов і А. Б.Бідненко) [3], можна обґрунтовати, що законодавство з питань туризму є комплексною галуззю законодавства, також зробити висновок, що провідна роль у законодавстві про туризм належить Конституції України, норми якої регламентують найважливіші відносини у сфері туризму. Зокрема, визначають засади розвитку в Україні соціально орієнтованого туризму, державної політики у цій сфері, закріплюють права і свободи людини й громадянина, гарантії їх реалізації та захисту під час здійснення туризму.
Акцентуючи увагу на домінуванні конституційно-правових норм в регулюванні відносин у сфері туризму[4] досліджуємо природу правовідносин, що виникають та складаються у суспільстві в процесі здійснення туризму. Адже, якими б не були розпорошеними відносини в сфері туризму, передумовою їх виникнення є реалізація людиною-туристом конституційних прав на свободу пересування, права вільно залишати територію України і повернутися до неї, на відпочинок та інших суміжних прав під час здійснення туристичних подорожей. Тому можемо надати визначення конституційних правовідносин у сфері туризму як відносин, що виникають під час реалізації туристом гарантованих конституційних прав на свободу пересування, відпочинок та інших суміжних прав і свобод людини й громадянин.
Відомо, що суб`єктами конституційних правовідносин у сфері туризму є їх учасники - фізичні та юридичні особи, які наділені правами та обов`язками у сфері туризму, передбаченими відповідними правовими нормами. Ними виступають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, органи державної влади, держава в цілому, громадські організації, суб`єкти туристичного підприємництва тощо. Об`єктами конституційних правовідносин у сфері туризму є певні дії, матеріальні, духовні, особисті немайнові, соціальні або інші блага, які безпосередньо задовольняють інтереси й потреби суб`єктів даних відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини та здійснюють свої суб`єктивні права й обов`язки.
За результатами аналізу нормативно-правових актів, що регламентують відносини в сфері туризму та становлять систему законодавства України про туризм, можна зробити висновок про їх низький стимулюючий потенціал, а ефективне законодавче регулювання відносин в окресленій сфері, можливе лише тоді, коли відбудеться систематизація законодавства про туризм.
Література:
1. Закон України «Про туризм» www.kutep.kiev.ua/kor_zakon.shtml - 101k
2. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К. : Юрінком, 1996. — 80 с.
3. Опанасюк Н. А. Проблеми кодифікації туристичного законодавства України на сучасному етапі // Другі осінні юридичні читання: Матеріали наукової конференції молодих вчених 14-16 листопада 2003 р. - Хмельницький, - 2003. - С. 56-58.
4. http://www.tourism.gov.ua - сайт Державної туристичної адміністрації України.
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" // http://zakon1.rada.gov.ua.
e-mail: gmarchuk@ukr.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter