ПОТЕРПІЛИЙ В СУЧАСНІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ: ОІЄНТИРИ ДОСЛІДЖЕННЯ
09.02.2009 15:23
Автор: Оплачко Ірина Олексіївна, помічник судді Київського апеляційного господарського суду, аспірант Київського національного університету внутрішніх справ
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
Оновлення сучасного вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства, розробка та активне громадське обговорення проекту нового кодифікованого адміністративно-деліктного акту обумовлюють, цілком логічно, потребу проведення ґрунтовних наукових досліджень всіх складових адміністративно-деліктного права. Наукові дослідження дозволяють сформувати наукову базу для подальшого формування положень проекту КпАП України, багато в чому, зумовлюють їх досконалість змісту та ефективність застосування. Складовою сучасних вітчизняних наукових досліджень адміністративно-деліктного змісту цілком можливо вважати доктринальні положення, присвячені правового статусу потерпілого в адміністративно-деліктному процесі. Аналіз положень перспективного вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства у частині визначення засад участі потерпілого в адміністративно-деліктному процесі дозволяє вести мову про дещо поверховий підхід його розробників до врегулювання відповідного питання, що негативно впливатиме, у разі прийняття нового КпАП України саме у такій редакції, на стан захищеності прав та законних інтересів потерпілого. Не можна визнати таку ситуацію задовільною. Обумовлена вона, багато в чому, відсутністю результатів ґрунтовних наукових досліджень з відповідної проблематики. Отже, узагальнений аналіз положень сучасної вітчизняної адміністративно-правової доктрини, присвячених дослідженню інституту потерпілого в адміністративно-деліктному процесі, свідчить про наявність певних тенденцій, які, у кінцевому випадку, екстраполюються і на нормотворчий процес.
Серед таких: по-перше, збереження традиційного для вітчизняної адміністративно-правової науки (ще з т.з. «радянського періоду») підходу до визначення місця і ролі потерпілого в системі учасників адміністративно-деліктного процесу. Більшість новітніх наукових джерел з адміністративно-деліктної проблематики містять положення про віднесення потерпілого до групи т.з. осіб, які безпосередньо зацікавлені у результатах справи, у захисті своїх прав, законних інтересів. Вчені-юристи обирають різноманітні критерії, однак, незважаючи на це, одностайні у віднесенні потерпілого саме до групи зацікавлених у результатах розгляду справи осіб. Потерпілий, хоча і не є обов’язковим для будь-якої справи про адміністративне правопорушення учасником, однак у разі участі у провадженні все ж таки зацікавлений у результатах його розгляду.
По-друге, характерним для сучасних наукових досліджень є більш-менш детальний розгляд правового статусу потерпілого в адміністративно-деліктному процесі, хоча і у контексті аналізу більш змістовних питань (наприклад, роботи М.Тищенка, В.Колпакова, О.Кузьменко, О.Миколенка, І.Бородіна та ін.).
По-третє, дисертаційні дослідження (їх кількість, на жаль, є незначною) з відповідної проблематики, хоча і присвячені в деяких випадках феномену потерпілого та його правового статусу в адміністративному процесі, однак за своїм змістом є дещо специфічними, оскільки передбачають розгляд відповідних питань під особливим кутом. Так, наприклад, М.Сиротяк у своєму дисертаційному дослідженні зосереджує увагу на співвідношенні понять «адміністративно-правова охорона потерпілого», «адміністративно-правовий захист потерпілого», визначає особливості захисту майнових та немайнових прав потерпілого, порушених адміністративним проступком, а також акцент робить на визначенні ролі органів адміністративної юрисдикції та всіх інших учасників відповідного провадження у забезпеченні захисту прав потерпілого. Однак, в той же час, у його роботі, на жаль, немає ґрунтовного аналізу всіх складових відповідного правового статусу потерпілого, історіографії наукового дослідження відповідного питання, порівняльного аналізу дослідження та нормативної регламентації цих питань у зарубіжному законодавстві, що набуває особливої актуальності для Україні у контексті євроінтеграційних прагнень останньої. Більш ґрунтовних досліджень питань участі потерпілого в адміністративно-деліктному процесі у вітчизняній адміністративно-правовій науці немає і до цього часу, на відміну від, наприклад, кримінальної, кримінально-процесуальної, цивільно-процесуальної (роботи Т.Присяжнюк, С.Давиденко, О.Юрченко, М.Сенаторова та ін.).
Отже, задля формування надійної наукової бази для новітнього кодифікованого адміністративно-деліктного акту бажано було б дещо поглибити та спеціалізувати наукові дослідження інституту потерпілого в адміністративно-деліктному процесі, при цьому відповідні дослідження повинні поширюватися як на історико-правові, порівняльно-правові проблемні питання, так і орієнтуватися на окреслення можливих варіантів формулювання, із урахуванням результатів доктринальних досліджень, пропозицій щодо вдосконалення чинного та перспективного законодавства.
Література.
Сиротяк М.Р. Захист прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення [Текст]: Автореферат дис. … к.ю.н./ Сиротяк М.Р. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2007. – 20с.
e-mail: t_deputy@ukr.net
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
