Впровадження науково-технічних досягнень у слідчу і судову практику залежить від застосування новітніх методів дослідження речових доказів. Одним з таких методів є моделювання, яке останнім часом набуло широкого поширення у криміналістиці. Загальновідомо, що прийоми моделювання давно використовуються у слідчій, судовій та експертній практиці. В той же час, окремі аспекти теорії моделювання в криміналістиці недостатньо досліджені, зокрема це стосується використання методу моделювання при дослідженні речових доказів. Цю наукову проблему раніше вже досліджували В.Д. Арсеньєв, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, І.М. Лузгін, А.Р. Ратінов, М.О. Селіванов, О.О. Ейсман, А.С. Лазарі та інші.
Мете нашого наукового дослідження - аналіз і розробка теоретичних засад та практичних рекомендації щодо використання методу моделювання при криміналістичному дослідженні речових доказів.
Моделювання - метод наукового пізнання, який полягає в практичному чи теоретичному дослідженні штучно створеної або природної системи - моделі («квазі-об’єкта»), яка: 1) перебуває у кореляційному співвідношенні з реальним об’єктом пізнання; 2) здатна заміщати об’єкт пізнання; в) дозволяє отримати при її дослідженні нову інформацію про об’єкт пізнання [1].
Практика свідчить, що найбільш цінними засобами моделювання речових доказів є полімерні матеріали.
Цей висновок ґрунтується на наукових дослідженнях М.М. Зюскіна, Ю.І. Лаврова, Н.І. Клименко, О.І. Міронова, А.І. Вінберга, М.О. Селіванова.
Аналіз переваг і недоліків різних полімерних матеріалів використовуваних для моделювання криміналістичних об’єктів дозволив виділити найбільш перспективні: поліхлорвініл, стіракріл, тіоколові пасти - УТ-30-М, УТ-31, а також силіконові - К-18, СКТН, У-1-18. Універсальні властивості мають силіконовий компаунд К-18 і паста СКТН. Широке використання таких матеріалів як засобів моделювання обумовило необхідність їх подальшого експериментального дослідження з метою з’ясування оптимальних умов точного відтворення ознак об’єктів, які моделюються. В результаті проведення експериментів встановлено, що процес полімеризації даних матеріалів триває протягом 24 годин, тому дослідження слідів на полімерах краще здійснювати через 2 доби [1, с. 12].
Відомо, що моделі відрізняються від об’єктів-оригіналів (навіть, якщо моделі виготовлені з найкращих матеріалів), тому при дослідженні моделей доцільно враховувати технічні засоби моделювання. Наприклад, усадка полімерного матеріалу спричиняє похибки при оцінці властивостей оригіналу. Такі обставини спричинили розробку норм і умов моделювання. Це стосується процесу виготовлення моделей.
Велика кількість криміналістичних об’єктів, які досліджуються за допомогою методу моделювання, а також відмінності властивостей полімерних матеріалів, обумовили розробку методики створення моделей, які відтворюють зовнішню будову цих предметів.
Вивчення об’єкту, що передує побудові моделі, має метою встановлення характеру й стану слідів на об’єкті. Це обумовлює вибір полімерного матеріалу, співвідношення його компонентів, колір полімерної маси. При виборі матеріалу враховують структуру поверхні об’єкту, його конфігурацію, а також прийоми і методи, які будуть використовуватися при дослідженні моделі. Методика отримання моделі конкретизується в залежності від об’єкту дослідження.
Для ефективного дослідження, предмети на яких залишаються сліди, що відтворюють зовнішню будову об’єктів, поділяють на 4 групи: 1) тверді матеріали: метал, дерево, пластмаса; 2) матеріали з волокнистою або пористою структурою поверхні: цегла, кість, деревина; 3) матеріали, які швидко деформуються: м’який ґрунт, сніг, пластилін, деякі продукти харчування; 4) сипучі матеріали: пісок, мука, цемент.
В теорії криміналістичного моделювання виділяють дві групи завдань, які вирішуються за допомогою полімерних моделей.
1. Ідентифікаційні: а) встановлення групової приналежності; б) встановлення індивідуальної приналежності; в) встановлення цілого за частинами.
2. Неідентифікаційні: а) встановлення механізму утворення слідів; б) вивчення стану і ступеня зносу ствола (для балістичних експертиз); в) встановлення факту розсвердлення ствола (для балістичних експертиз); г) виявлення змін характеру виразу слідів в залежності від кількості пострілів (для балістичних експертиз).
Дослідження полімерних моделей здійснюється у відповідності із загальними прийомами і методами, які розроблені в криміналістиці. Фізична природа полімерних моделей відрізняється від фізичної природи оригіналу, що в свою чергу, дозволяє використовувати цілий комплекс методів і засобів дослідження: оптичні методи, рентгенівське випромінювання, профілографічні методи тощо.
Крім цього, при дослідженні полімерних моделей використовують фотографічні методи, у тому числі мікроскопи зі спеціальним приладами (фотонасадки).
У зв’язку із впровадженням полімерних матеріалів у практику криміналістичних (трасологічних і судово-балістичних) експертиз, відкрилися можливості використання методів оптичного профілювання. Полімери, які передають рельєф слідів, дозволяють проводити необхідні для профілювання операції.
Таким чином, практика підтвердила переваги полімерних матеріалів, які використовуються як засоби моделювання, оскільки виникла можливість зберігати речові докази в їх початковому вигляді. Значно розширились можливості криміналістичних досліджень за рахунок вивчення важкодоступних слідів і слідів складної конструкції. Крім того, за допомогою полімерів вдалося зафіксувати і зберегти сліди на об’єктах, які швидко деформуються, а також отримати моделі, які дають можливість проводити дослідження одного криміналістичного об’єкту у різних місцях одночасно (це особливо важливо для розшуку знарядь злочину). Також полімерні матеріали покращують контраст слідів на фоні моделі, порівняно з оригіналом, що, сприяє дослідженню та детальному вивченню мікроскопічних слідів.
Література:
1. Штофф В.А. Моделирование и философия. - М.-Л., 1966. - 248с.
2. Лазари А.С. Метод моделирования при исследовании вещественных доказательств. Автореф.дис. … канд.юрид.наук: 717 / Всесоюз. науч.-исслед. ин-т по изуч. прич. и разраб. мер предупр. прест. - М., 1969. - 17 с.
3. Волочецкая Т.С. Современные проблемы моделирования в криминалистике и следственной практике: Учеб.пособ. — Калининград, 1997. - 95с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
