ОБ’ЄКТ ПРОСТУПКУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, ЗА ПОРУШЕННЯ ВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ТА НАДАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ВИСНОВКІВ
20.11.2009 18:07
Автор: Білик Ольга Олегівна, здобувач Національного університету державної податкової служби України
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
Об’єктом будь-якого проступку є суспільні відносини, які виникають в різних галузях діяльності людини. Тобто, об’єкт – це те, на що спрямоване посягання, те, без чого неможливий адміністративний проступок. Завдання шкоди об’єкту робить діяння антигромадським, порушує питання про його заборону тими чи іншими юридичними засобами і встановлення відповідальності за його вчинення[1, с.229].
Визнання суспільних відносин об’єктом правопорушення допомагає розкрити соціальну сутність адміністративного проступку, матеріальний характер адміністративної відповідальності. Встановлення об’єкта посягання у відповідності з його описанням в законі необхідно для розмежування правопорушень (злочинів і адміністративних проступків), для кваліфікації проступків, для розмежування подібних проступків. При вирішенні цього питання необхідно виходити із структури і змісту суспільних відносин, як об’єктів адміністративно-правової охорони та їхнього опису в нормах Особливої частини КУпАП. Таким чином, об’єктом адміністративного проступку можуть бути лише такі суспільні відносини, які охороняються адміністративною санкцією.
Об’єктом порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків є, виходячи із диспозиції ст.163-1 КУпАП, суспільні відносини у сфері оподаткування. Приймаючи двохаспектність механізмів завдання шкоди в адміністративно-деліктній практиці (зовнішній і внутрішній шкідливий вплив), відзначається віднесення досліджуваного проступку до другого механізму – внутрішньо шкідливого впливу[1, с.229]. Це підтверджується тим, що суб’єкт вчинення проступку є системоутворюючим компонентом об’єкта оподаткування як системи, бере безпосередньо участь у функціонуванні цієї системи. У цьому випадку шкода завдається самим негативним впливом на стабільність відносин оподаткування, а також виключенням із системної сукупності таких відносин одного із системоутворюючих, відомих і бажаних чинників – відсутність інформації про реальний фінансовий стан господарюючого суб’єкта, ухилення від сплати податків, порушення податкового обов’язку.
Як об’єкт посягання категорія суспільних відносин у сфері оподаткування автоматично стає об’єктом захисту адміністративно-деліктного законодавства, насамперед, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це підтверджується і завданнями КУпАП, декларованими у першій його статті. Ознаки об’єкта порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків закріплені у диспозиції статті 163-1 КУпАП, яка була введена до Кодексу Законом України № 2322-ІV від 12.01.2005 р.
Велике теоретичне і практичне значення для пізнання адміністративного делікту має класифікація об’єктів проступків. У теорії адміністративного права існує декілька критеріїв такої класифікації: за видами юридичних фактів, характером їх виникнення і припинення, за організаційним або кількісним складом учасників, ступенем правової урегульованості тощо. В адміністративному праві найбільш обґрунтованою вважається точка зору щодо розподілу об’єктів на три групи: загальний об’єкт, родовий об’єкт і безпосередній об’єкт (видовий об’єкт де термінується за такими ж ознаками, що і родовий).
Сьогодні податковий і фінансовий обов’язок щодо діяльності господарюючого суб’єкта встановлено державою. І відповідні суспільні відносини виникають у специфічній діяльності держави, а тому мають свої особливості. Вони пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів. Владним суб’єктом вказаних правовідносин завжди виступає держава (в особі уповноважених органів). І що ще характерно, виникнення, зміна і припинення цих правовідносин не відбувається за волевиявленням сторін, а пов’язані з фінансово-правовим об’єктом.
Питання про предмет адміністративного проступку в теорії адміністративного права (так само як і кримінального права) є дискусійним. Одні автори не вбачають ніякої різниці між об’єктом і предметом проступку, ототожнюють ці поняття. Інші вважають, що предмет – це відокремлене від об’єкту проступку правове явище, яке не має з ним органічного зв’язку. Третя позиція полягає в тому, що предмет адміністративного проступку визначається самостійно існуючим, поряд з об’єктом, феноменом, факультативною ознакою складу правопорушення.
Найбільш прийнятною вважається точка зору, що термін «предмет адміністративного проступку» доцільно застосовувати для позначення предметів (речей) матеріального світу, які захищаються адміністративним законодавством від посягань. У такому випадку вони стають органічною частиною об’єкта проступку.
Аналіз ст. 163-1 КУпАП призводить до висновку, що при порушенні порядку ведення податкового обліку, вид господарської діяльності суб’єкта підприємництва не має значення, головне, щоб такий облік або був відсутній, або вівся не за правилами, встановленими ДПА України. Для притягнення до адміністративної відповідальності за ненадання чи несвоєчасне надання аудиторських висновків, вже мають значення випадки проведення аудиту, передбачені ст.8 Закону України «Про аудиторську діяльність», оскільки діяння є проступком тільки, якщо аудит є обов’язковим. Таким чином, для визначення об’єкта досліджуваного адміністративного проступку необхідне встановлення предмета правопорушення тільки при недотриманні порядку надання аудиторських висновків.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
