Створити назавжди стабільне податкове законодавство в будь-якій країні світу неможливо, оскільки сама економічна ситуація не є стабільною, однак, в ряді європейських країн створено єдині кодифіковані акти, які регулюють виключно податкові відносини (Росія, приміром).
Щоб привести вітчизняне податкове законодавство в «порядок», необхідно було б перш за все, скасувати нечинні нормативно-правові акти, які регулюють податкові відносини, видати збірку офіційного тлумачення чинних податкових нормативно правових актів, які регулюють податкові відносини, що виключило б їх порушення, сприяло б однаковому їх застосуванню; здійснити кодифікацію таких нормативно правових актів.
Кодифікація податкового законодавства допомогла б в роботі як самих податкових органів (внесла чітку визначеність у застосуванні податкових норм, виключила б колізії в податковому законодавстві, надала б можливість запобігти штучній податковій збитковості суб’єктів господарювання, зменшила б масштаби ухилення від сплати податків, ), так і платників податків (скоротила б час на пошуки належних та необхідних податкових норм, зменшила б порушення в сфері оподаткування, сприяла б створенню єдиних справедливих підходів та прозорих правил нарахування та сплати податків, зборів).
Україні необхідний єдиний кодифікований акт, а не розгалужена їх система, створена та ухвалена різними органами державної влади та місцевого самоврядування. Хоч, як відомо, зміни до податкових норм і відбуваються досить часто, все ж, було б доцільно узагальнити основні податкові поняття (перш за все, дати визначення таким різним категоріям, як податок та збір), виключити податкові норми з «неподаткового» законодавства (так як, положення нормативно-правових актів, що визначають порядок оподаткування з конкретного виду податку, не завжди узгоджуються з положеннями інших нормативно-правових актів, що призводить до наявності колізійних норм, і як наслідок – до виникнення спорів між суб’єктам податкових правовідносин) та розмістити їх в Податковому кодексі. Крім того ж, дієвий контроль у сфері оподаткування можливо забезпечити лише тоді, коли елементи податкового механізму будуть регулюватися виключно податковими нормами, коли будуть створені офіційні збірники єдиного тлумачення норм Податкового кодексу, норм спеціальних податкових законів. Все це сприяло б сталості податкового законодавства в нашій державі. Також прийняття Податкового кодексу України забезпечить адаптацію фіскального законодавства України до принципів та директив Європейського Союзу, а у сфері тарифно-митного законодавства – до стандартів Світової організації торгівлі.
Доречно було б, щоб Податковий кодекс складався з трьох частин: загальної (основні поняття: об’єкт оподаткування, платник податку, ставки оподаткування, податкові пільги, обов’язки платників податку та інше); особливої, яка повинна базуватися на загальній і закріплювати кожен податок чи збір, деталізуючи вже відповідного платника податку, об’єкт, ставку оподаткування, пільги) і спеціальної, де потрібно закріпити склад конкретного правопорушення.
Тому, ми вважаємо, що прийняття Податкового кодексу України є необхідним кроком у розвитку податкового права як науки і, навіть, як окремої галузі права, усунення прогалин, розвитку економіки на основі міжнародного досвіду.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
