Охорона суб'єктів інтелектуальної власності є одним із важливих напрямків адміністративно-правової охорони, яка переживає в сучасних умовах період динамічного теоретичного і практичного становлення. Значну роль у забезпеченні зазначених положень відведено реалізації конституційного права громадян на володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41) [1].
Досліджувана проблема певною мірою висвітлювалась в працях таких науковців, як В.В. Галунько, В.С. Дроб'яко, Р.В. Дроб'яко, О.М. Мельник, Р.Б. Шишка та ін. Разом з тим, залишається неврегульованим питання визначення саме адміністративно-правової охорони інтелектуальної власності.
Інститут охорони суб'єктів інтелектуальної власності охоплює різноманітні інтелектуальні права: промислова власність, об'єктами якої є винахід, корисна модель, промисловий зразок, торгівельна марка, географічне зазначення; нетрадиційна інтелектуальна власність, об’єктами якої є сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця; авторські і суміжні права. Основними джерелами публічного права, які закріплюють засоби юридичної відповідальності за порушення прав суб'єктів інтелектуальної власності є КУпАП, ЦК України, КК України. Зокрема, законодавець визнав суспільно шкідливими та встановив адміністративну відповідальність за такі проступки: ст.51-2 КУпАП «Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності» та ін. (ст.ст. 164-3, 164-6, 164-7, 164-9, 164-13) [2].
Адміністративно-правова охорона суб'єктів інтелектуальної власності здійснюється суб'єктами публічного управління трьома основними способами:
а) шляхом здійснення державної реєстрації об'єктів інтелектуальної власності та видання на них охоронних документів; б) застосуванням до порушників режиму інтелектуальної власності засобів адміністративного примусу; в) у процесі адміністративного провадження за скаргами та заявами суб'єктів інтелектуальної власності. Розглянемо їх.
Провідне місце в системі адміністративно-правової охорони інтелектуальної власності щодо попередження протиправних посягань займає державна реєстрація об'єктів промислової власності та видання на них охоронних документів (патенту, свідоцтва), яку здійснює патентне відомство (Державний департамент інтелектуальної власності). Автор (розроблювач) об'єкта інтелектуальної власності або інша визнана законом особа одержує від держави виключні права на створений об'єкт інтелектуальної власності на визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним документом, що видається власнику об'єкта інтелектуальної власності [2]. Різновидом охорони права інтелектуальної власності є протидія Антимонопольного комітету України та ОВС України діянням, які визначені законодавством як недобросовісна конкуренція.
Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності здійснюється посадовими особами ОВС України, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності та деякими іншими суб'єктами публічного управління шляхом застосування до порушників режиму інтелектуальної власності засобів адміністративного примусу (складання на порушників, які допускають незаконне використання охоронюваних творів і об'єктів, протоколів про адміністративні правопорушення за ст.ст.51-2, 164-6, 164-7, 164-9, 164-13 КУпАП).
У процесі адміністративного провадження за скаргами та заявами суб'єктів інтелектуальної власності. Одним із способів захисту авторських прав у адміністративному порядку є провадження за заявами суб'єктів інтелектуальної власності. Зазначене робиться, як правило, шляхом заперечення проти рішень ДДІВ, що здійснюється в Апеляційній палаті, яка є колегіальним органом. З метою захисту своїх інтелектуальних прав будь-яка особа може звернутись не тільки до суду, але й до Апеляційної палати із запереченням проти рішення ДДІВ щодо набуття авторських прав, а також з іншими питаннями, віднесеними до її компетенції [4, с. 43].
Таким чином, адміністративно-правова охорона суб'єктів - це важливий напрям діяльності органів і посадових осіб Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, ОВС України та Антимонопольного комітету України, яка здійснюється в процесі реєстрації об'єктів інтелектуальної власності, видачі на них охоронних документів, застосування до порушників режиму інтелектуальної власності засобів адміністративного примусу та забезпечення адміністративного провадження у зазначеній сфері.
Література:
1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України. - 1996. - № 30.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р., № 8073-X // ВВР УРСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного департаменту інтелектуальної власності» від 04.04.2000 р., № 601 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 14. - Ст. 568.
4. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона суб'єктів права власності в Україні: монографія / Валентин Васильович Галунько. - Херсон : ВАТ ХМД, 2006. – 356 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
