МЕЖІ АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
11.12.2009 22:37
Author: Черниш Інна Анатолівна, магістр права, Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
[Administrative law. Administrative judicial law. Custom and tax law. Municipal law]
Торгівельне середовище є надзвичайно динамічним і чутливо реагує на будь-які зміни, що відбуваються в суспільно-політичному житті, економічному механізмі і соціальній структурі суспільства.
На слушну думку С.В. Ващенка, торгівельна діяльність як об'єкт адміністративно-правової охорони становить різновид підприємницької діяльності: це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб всіх форм власності, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, не обмежених у правоздатності й дієздатності згідно із законодавством України, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, щодо здійснення угод купівлі та продажу товарів у галузі оптової та роздрібної торгівлі, а також торговельно-виробничій сфері з метою отримання прибутку. Торговельна діяльність здійснюється відповідно до встановлених державою загальнообов'язкових правил торгівлі, належне виконання яких забезпечується за допомогою різноманітних правових, зокрема адміністративно-правових засобів [1, с.10-11].
Таким чином, правове регулювання торгівельної діяльності в Україні є невід'ємним, а у багатьох випадках, й провідним чинником забезпечення фізичних та юридичних осіб якісними товарами та послугами.
Виходячи з положень ст.42 Конституції України, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом [2], та ст.263 ГК України, що однією з форм господарсько-торгівельної діяльності, яка здійснюються суб'єктами господарювання, є роздрібна торгівля [3], здійснимо розкриття поняття та змісту адміністративно-правового регулювання у сфері торгівлі.
При цьому зазначимо, що правові відносини між суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність та покупцями, забезпечуються нормами цивільного права, між самими господарюючими суб'єктами засобами господарського права та залишаються за межами нашого дослідження. Що стосується суспільних відносин між суб'єктами господарювання та публічними органами, які здійснюють дозвільно-контролюючі державні функції, то вони є предметом науки адміністративного права, або адміністративної складової норм міжгалузевого утворення - господарського права.
Проблем адміністративно-правового регулювання торгівлі частково торкались С.В. Ващенко [1], А.П. Гаврилішин [4], О.І. Дорошенко [5], О.В. Комах [6], О.А.Кривенко [7], В. Кузнєцов [8], В.П. Підчибій [4], О.М. Роїна [9], Л.А. Савченко [4], А.А Трофімчук [10], А.В. Цимбалюк [4]. Поряд із цим, увага зазначених адміністративістів зосереджувалась лише на фрагментарному аналізі предмета адміністративно-правового регулювання сфери торгівлі. Тим самим проблематика адміністративно-правового регулювання у сфері торгівлі є такою що потребує подальшої розробки.
Аналізуючи їх погляди, джерела права у зазначеній сфері та теоретичні положення адміністративного права, зазначимо, що межі адміністративно-правового правового регулювання торгівельної діяльності характеризується наступними ознаками:
1) торгівельна діяльність як об'єкт адміністративно-правового регулювання - це різновид господарської діяльності самостійної діяльності юридичних осіб усіх форм власності, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, не обмежених у правоздатності і дієздатності згідно із законодавством України, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, щодо здійснення угод купівлі та продажу товарів у галузі оптової та роздрібної торгівлі, а також торговельно-виробничій сфері з метою отримання прибутку;
2) торгівельна діяльність, як об'єкт адміністративно-правового регулювання базується на положеннях ст. 42 Конституції України, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом та ст.263 ГК України, що однією із форм господарськоторгівельної діяльності, яка здійснюються суб'єктами господарювання, є роздрібна торгівля;
3) суспільних відносин між суб'єктами господарювання та публічними органами, які здійснюють дозвільно-контролюючі державні функції, є предметом адміністративного права;
4) основою нової адміністративно-правової доктрини є людиноцентристська ідеологія, згідно з якою держава повинна найповніше задовольняти та захищати інтереси громадян, тобто діяти на благо людини шляхом всебічного забезпечення пріоритету прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівельну діяльність, і захисту прав споживачів у сфері діяльності публічної адміністрації;
5) переважна кількість вітчизняних адміністративістів зазначають, що предметом правового регулювання адміністративного права виступають суспільні відносини управлінського характеру, в яких основним методом правового регулювання є адміністративні методи одностороннього імперативного впливу владного суб'єкта та підпорядковані об'єкти;
6) адміністративно-правовими засобами торгівельної діяльності є: способи забезпечення суб'єктами публічного адміністрування прав і законних інтересів суб'єктів, які займаються торгівельною діяльністю, а також захист права споживачів, засобами контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяння діяльності громадських організацій споживачів;
7) господарсько-торгівельна діяльності здійснюється у формах реалізації продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжної діяльності, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Отже межі адміністративно-правового регулювання торгівельної діяльності характеризується наявністю специфічного предмета, методів видів впливу на суспільні відносини з метою їх врегулювання.
Література:
1. Ващенко С. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі торговельної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / С. В. Ващенко; Ун-т внутр. справ.-X., 1999.-15с.
2. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України. - 1996. - № 30.-С. 141.
3. Господарський кодекс України : від 16.01.2003 р., № 436-Г7 // ВВР України. -2003. -№ 18, № 19-20, № 21-22.-Ст. 144.
4. Правові основи та методика застосування працівниками державної податкової служби України адміністративного законодавства у сферах торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності : навч. посібник / [А.П. Гаврилішин, В.П. Підчибій, Л.А. Савченко, А.В. Цимбалюк]. - Ірпінь : Державна податк. адміністрація України ; Академія держ. податкової служби України, 2003. - 106 с.
5. Правове регулювання підприємницької діяльності у сфері торгівлі : збірник нормативно-правових актів / у поряд. О. І. Дорошенко. - Д. : Дніпрокнига, 2008. - 1056 с.
6. Комах О. В. Правовий статус підприємств роздрібної торгівлі : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 / О. В. Комах ; НАН України ; Ін-т економіко-правових досліджень. - Донецьк, 1999.-20 с.
7. Регулювання підприємницької діяльності у сфері торгівлі : збірник законодавчих актів / ред. О. А. Кривенко. - К. : С.В.Д. Трейдінг, 2001. -116 с.
8. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами / уклад. В. Кузнєцов. - X. : Фактор, 2007. - 96 с.
9. Правила торгівлі та права споживачів : нормативні документи / уклад. О. М. Роїна. -К.:КНТ, 2007.-439 с.
10. Трофімчук А. А. Профілактика адміністративних правопорушень у сфері виготовлення, гуртової та роздрібної торгівлі аудіовізуальною продукцією : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / А.А. Трофімчук; Львівськ. нац. ун-т ім. Івана Франка.-Л.,2009.-18с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter