ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ОГЛЯДУ ВІЙСЬКОВИМИ НАРЯДАМИ З ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
13.12.2009 23:59
Автор: Синюк Роман Олегович, курсант факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ
[Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]
В статті 2 Закону України «Про внутрішні війська МВС України» визначені основні завдання, які покладаються на підрозділи внутрішніх військ. Одним з них є участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Для забезпечення виконання цього завдання від частин спеціального призначення та спеціальних моторизованих військових частин міліції споряджаються військові наряди з охорони громадського порядку.
У повсякденій діяльності дуже гостро стоїть питання проведення зовнішнього огляду, і право на його проведення не передбачено ні в одному нормативно-правовому акті, не у: Законах України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про внутрішні війська МВС України», окрім наказу МВС України від 05.07.2005 №521 «Про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України», який не має юридичної сили перед законами, і положення про порядок проведення зовнішнього огляду, які викладені в цьому наказі не є правовими та не мають законної сили.
Практика несення патрульно-постової служби свідчить про необхідність обмеження конституційних прав громадян під час виконання військовими нарядами своїх службових обов’язків. Так, огляд зовнішнього одягу, речей злочинця та особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину, є попереджувальною мірою, спрямованою на забезпечення особистої безпеки військовослужбовця та міліціонера, що становить перед собою ціль вилучення зброї та інших предметів у затриманого, які можуть бути використані ним для нападу на військовослужбовця, міліціонера та інших громадян.
Відповідно до наказу МВС №521 стосовно осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або злочини, військовий наряд проводить їх огляд, а також огляд речей, що є при них, транспортних засобів і вилучає документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров’я, а також записуються дані потерпілих осіб та свідків вчинення правопорушення.
Як показує досвід несення патрульно-постової служби, досить часто стосовно військовослужбовців, які проводили поверхневий огляд порушували кримінальні справи за злочини передбаченні статтями 189 (Вимагання), 364 (Зловживання владою або іншим службовим становищем) та 365 (Перевищення влади або службових повноважень) Кримінального кодексу України.
Це пояснюється тим, що коли військовий наряд затримує і проводить, згідно вимог керівних документів, поверхневий огляд, який юридично ніде не закріплений, окрім відомчих наказів, він несвідомо вчиняє злочин передбачений вищеназваними статтями Кримінального кодексу України. Так, проводячи огляд під час затримання фахівця в галузі права, як свідчить практика, він відразу ж подасть до райвідділу міліції заяву про факт вчинення злочину передбаченого статтею 365 Кримінального кодексу України перевищення влади або службових повноважень військовим нарядом.
На законодавчому рівні це питання частково вирішено в Кримінально-процесуальному кодексі України, а саме в статті 183 Порядок проведення обшуку та виїмки, де зазначається, що перед обшуком або виїмкою слідчий пред'являє постанову особам, що займають приміщення, або представникові підприємства, установи чи організації, де проводиться обшук або виїмка, і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в примусовому порядку.
Так у статті 177 цього кодексу передбачено підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення, і зокрема зазначено, що обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи.
Згідно цієї статті, обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, а також трупи чи тварини.
Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи.
У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати.
Як випливає зі змісту статей Кримінально-процесуального кодексу України обшук і виїмку, необхідно зазначити, що про зовнішній огляд не згадується, мають право проводити органи дізнання та досудового слідства за вмотивованою постановою відповідного ограну з санкції прокурора чи його заступника, а не так як це роблять військові наряди з охорони громадського порядку – за усним рішенням начальника військового наряду.
Виходячи з цього, вважаємо, що було б доцільно внести зміни та доповнення до існуючих нормативно-правових актів, які регламентують діяльність підрозділів внутрішніх військ, основним завданням яких є охорона громадського порядку. Розглядаючи статтю 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в якій вказані підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, та зазначається, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами, в перелік яких входить і Міністерство внутрішніх справ України, а саме такі його підрозділи як: кримінальна, транспортна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю та судова міліція. На нашу думку в цей перелік необхідно включити і внутрішні війська, оскільки вони у своїй повсякденній діяльності виконують оперативно-розшукові заходи пов’язані з виявленням та затриманням злочинців, проведення профілактичних заходів тощо.
Окрім вищеназваного необхідно внести доповнення до статті 8, яка називається «Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність». Відповідно до цієї статті оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності надається право проводити чітко визначені оперативні заходи. Стаття 8 нараховує 18 таких заходів і на нашу думку, доцільно було б внести до них ще й пункт 19, приблизно такого змісту: «проводити поверхневий огляд осіб перед їх затриманням, з метою вилучення у них предметів, заборонених законом»
Внесення цих змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» дасть змогу врегулювати питання проведення зовнішнього огляду не лише військовослужбовцями внутрішніх військ, а й іншими працівниками силових структур.
Для більш повноцінного та правового закріплення вищеназваних положень необхідно внести зміни і в Закон України «Про внутрішні війська МВС України», а саме до статті 4, в якій зазначається, що правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України, Закон України «Про внутрішні війська МВС України», постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних Сил України. Так, до вищеперерахованих нормативних актів необхідно додати і Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» із внесеними до нього змінами. Та до статті 10, в якій зазначається що військовослужбовцям внутрішніх військ для виконання покладених на них обов'язків надаються права, і в пункті 2 зазначено, що у разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ громадян, підозрюваних у вчиненні злочинів, і тих, які вчинили адміністративні правопорушення, та інші права, передбачені Законом України "Про міліцію" для працівників міліції при виконанні цих завдань. На нашу думку в цей пункт необхідно внести зміни і в новій редакції він мав би наступний зміст: «у разі залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю затримувати, проводити поверхневий огляд і доставляти в органи внутрішніх справ громадян, підозрюваних у вчиненні злочинів, і тих, які вчинили адміністративні правопорушення, та інші права, передбачені Законом України "Про міліцію" для працівників міліції при виконанні цих завдань».
Результатом написання статті стало розроблення практичних рекомендацій, щодо правового закріплення порядку проведення зовнішнього огляду. Внесенні зміни на законодавчому рівні юридично закріплять порядок проведення зовнішнього огляду та виключать кримінальну відповідальність військовослужбовців за сумлінне виконання своїх службових обов’язків.
Література:
1. Конституція України від 28.06.1996 року
2. Закон України „Про міліцію” від 20.12.1990 року
3. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992 року
4. Закон України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” від 26.03.1992 року
5. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року
6. Кримінальний кодекс України від 01.09.2001 року
7. Наказ МВС України №404 „Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України” від 28.07.1994 року
8. Наказ МВС України №521 „Тимчасове положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України” від 5.07.2005 року
e-mail: rsinyuk@yandex.ru
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
